Основні потоки надходжень та видатків княжої казни в Київській Русі. Доходи від органів судочинства. Податкові платежі як основа внутрішніх надходжень. Витрати на послів до інших держав. Основними платіжні засоби внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Аннотация к работе
Як основу розглянемо доходи і видатки казни київського князя, що відігравала роль основної казни держави, оскільки існувала ще ціла система надходжень і видатків у князівствах, які входили до Київської Русі. У перших століттях існування Київської держави головним джерелом поповнення княжої казни була данина з підкорених народів, яку вони платили здебільшого хутром: "У літо 883. Нестор-літописець та його новгородський колега злагоджено повідомили: "Коли Ярослав (Мудрий) був (княжив) у Новгороді, давав він за умовою до Києва дві тисячі гривень з року в рік, а тисячу роздавав у Новгороді дружині. Новий князь Володимир Мономах вимушений був для заспокоєння киян скласти "Статут прорези" (проценти), де передбачалося 20 і 40 %, які було дозволено брати за третину року; коли ж із когось хтось стягував 60 %, то боржник неповинен був "повертати вже і ста", тобто решту боргу. У Ігоря й Святослава Ольговичів були села, де велося рільниче й скотарське господарства, в яких налічувалося 4000 коней; в Ігоревому селі був хутір, князівський двір, де зберігалося багато "готовизни" (запасів) - меду, вина і тяжкого товару - заліза й міді (очевидно, для військових потреб, щоб виготовляти зброю), 700 осіб челяді, 500 берківців1 меду, 80 корчаг вина (очевидно, привезеного з Візантії в обмін на князівські хутра).