Розгляд окремих практичних проблем оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи та його доказового значення в судочинстві при вирішенні (або не вирішенні) діагностичних задач. Визначення змін в почерку (підписі) під дією алкогольного сп’яніння.
Аннотация к работе
Петрухін, можуть і повинні перевірити не тільки логіку експертного доказування, але й розібратися у висунутих експертом наукових положеннях, щоб упевнитися в достовірності й повноті висновків експерта. Для висновку експерта як джерела доказів суттєвим є те, що він: а) є результатом науково-обґрунтованого дослідження; б) походить від особи, яка володіє визначеними спеціальними знаннями, без використання яких було б неможливим саме дослідження; в) надається з додержанням спеціально встановленого процесуального порядку; г) ґрунтується на зібраних у справі доказах. На початку дослідження у експерта на основі питання і початкових даних складається найзагальніше уявлення про завдання, що підлягає рішенню. В процесі подальшого дослідження воно уточнюється, конкретизується, завдяки чому експерт має можливість правильно побудувати дослідження і вибрати відповідні методи і методику рішення задачі. при віднесенні фактору до групи штучних - визначення конкретного способу навмисної зміни свого почерку, яким може бути : зміна руки, що пише (звичайне письмо незвичною лівою рукою); письмо з наслідуванням буквам друкарської форми; письмо з наслідуванням прописів, маловиробленому почерку; письмо з утримуванням приладу, що пише, на далекій відстані від вістря, що пише; навмисне скорописне спотворення свого почерку - зміна нахилу, загальних ознак, будови букв; компетентна зміна; наслідування почерку (підпису) конкретної особи.