Сутність поняття "житло", його види; класифікація послуг у житловій сфері за функціональним призначенням. Зміст та специфічні риси договору управління житлом, права та обов"язки сторін, правові наслідки невиконання чи неналежного виконання його умов.
Аннотация к работе
Така модель повинна забезпечувати, з одного боку, належне утримання житлового фонду, економічну доцільність та самоокупність професійного обслуговування житла, а з другого - гарантовану та всебічну реалізацію закріпленого Конституцією України права громадян на житло. її основу має складати договір управління житлом, побудований на конструкції договору управління майном. Основною метою дисертаційної роботи є розроблення конструкції договору управління житлом, який опосередковує відносини між власниками житла та управителями з приводу утримання житла та забезпечення осіб, які ним користуються, відповідним рівнем сервісу, а також вироблення науково-обґрунтованих практичних рекомендацій по вдосконаленню вітчизняного законодавства, що регулює відносини з надання послуг у житловій сфері. Для реалізації поставленої мети були вирішені наступні завдання: проаналізовано правові категорії «послуги», «послуги з управління майном», «послуги з управління житлом», зясована правова сутність понять «управління», «цивільно-правове управління майном», «управління нерухомістю»; визначено предмет договору управління житлом, місце договору управління житлом як умову, що визначально впливає на його зміст; Вперше сформульовано визначення договору управління житлом, згідно з яким за договором управління житлом власник житла замовляє, а управитель зобовязується надавати послугу з управління житлом шляхом утримання житла як обєкта нерухомості та забезпечення осіб, які ним користуються, відповідним рівнем сервісу за плату, якщо інше не встановлено договором або законом.У підрозділі 1.1 «Послуга з управління житлом як різновид цивільно-правових послуг» досліджується цивільно-правова категорія послуги, робиться висновок про те, що управління житлом є саме послугою, тобто певним нематеріальним благом, яке не має уречевлюваного виразу, надається управителем і споживається установником управління - власником житла у процесі вчинення управителем певних дій або здійснення певної діяльності з утримання житла як обєкта нерухомості та забезпечення осіб, які користуються житлом, відповідним рівнем сервісу в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) і процес надання якого нерозривно повязаний з особою виконавця. У підрозділі 1.2 «Договір управління житлом в системі договорів про надання послуг» досліджується місце договору управління житлом у системі договорів про надання послуг, аналізуються суттєві особливості договору управління житлом, які дають підстави стверджувати про його юридичну своєрідність. За договором управління житлом власник житла замовляє, а управитель зобовязується надавати послугу з управління житлом шляхом утримання житла як обєкта нерухомості та забезпечення осіб, які ним користуються, відповідним рівнем сервісу за плату, якщо інше не встановлено договором або законом. У підрозділі 2.1 «Субєкти договору управління житлом» визначається коло можливих субєктів договору управління житлом: установник управління - особа, яка замовила та набуває корисний результат послуги (замовник); управитель - особа, яка виконує дії (діяльність) з надання послуги щодо управління житлом (виконавець); вигодонабувач - особа, яка набуває вигоди від користування житлом, переданим в управління, якщо вона визначена договором управління житлом. Досліджуються відмінності у правовому статусі осіб, які користуються житлом, залежно від підстав виникнення такого права, та відзначається, що основна відмінність правового статусу вигодонабувача за договором управління житлом та інших осіб, що на законних підставах користуються житлом, полягає у відсутності у вигодонабувача будь-яких обовязків за договором управління житлом, у тому числі обовязку зі сплати витрат, повязаних з управлінням житлом.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробленні правової конструкції договору управління житлом шляхом визначення поняття, правової природи та місця цього договору в загальній системі цивільно-правових договорів, його структури, а також особливостей припинення та цивільно-правової відповідальності за порушення його умов, що має за мету вдосконалення правового регулювання відносин з управління житлом. За договором управління житлом власник житла замовляє, а управитель зобовязується надавати послугу з управління житлом шляхом утримання житла як обєкта нерухомості та забезпечення осіб, які ним користуються, відповідним рівнем сервісу за плату, якщо інше не встановлено договором або законом. Послуга з управління житлом - це певне нематеріальне благо, яке не має уречевлюваного виразу, надається управителем і споживається установником управління - власником житла у процесі вчинення управителем певних дій або здійснення певної діяльності з утримання житла як обєкта нерухомості та забезпечення осіб, які користуються житлом, відповідним рівнем сервісу в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) і процес надання якого нерозривно повязаний з особою виконавця. Су