Генезис правових норм щодо договору простого товариства в давньоримському та сучасному цивільному законодавстві. Співвідношення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків учасників договору. Особливості правового режиму спільного майна простого товариства.
Аннотация к работе
В чинному ЦК України договір простого товариства набув свого розширеного законодавчого закріплення, що стало втіленням традицій національної правової системи, положень європейського права та вимог практики його застосування. Широке поширення договору простого товариства в сучасному цивільному обороті в Україні породжує безліч питань практичного характеру, вирішення яких неможливе без визначення його теоретичної конструкції. Дослідниками правових проблем договору простого товариства приділялась недостатня увага практичному застосуванню положень законодавства про договір простого товариства в договірній і судовій практиці. Цей договір використовується, зокрема, задля приховування іншого правочину, "обходу" положень закону або договору, що закріплюють заборону на розпорядження майном, а також для інших дій, що мають ознаки зловживання правом. Усе це обумовлює необхідність подальшої теоретичної розробки проблем оптимізації регулювання договору простого товариства на основі переоцінки існуючих правових підходів до цього договору та впровадження європейських правових засад, що й визначає актуальність цієї дисертації.У підрозділі 1.1 "Передумови та принципи запровадження простого товариства у римському приватному праві" зясовуються історико-правові передумови виникнення у Стародавньому Римі простих товариств, а також визначається місце, роль і форми відносин простого товариства у римському праві. Досліджуються в дисертації положення Зводу законів Російської Імперії 1832 року (Глава шоста "Товариства" Розділу ІІІ "Про зобовязання за договорами на майно і особливості" Книги IV "Про зобовязання за договорами"), які закріплювали поняття товариства, його види та особливості окремих видів товариств. Цей Звід не легалізував просте товариство, проте відповідно до цього Зводу всяке товариство і компанії засновувалися безпосередньо договором і до них застосовувалися всі загальні правила про укладення, здійснення та припинення договорів. "Поняття та види договору простого товариства" складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню поняття та істотних умов договору простого товариства, визначенню місця цього договору у системі цивільно-правових договорів та його класифікації. На підставі дослідження вітчизняного та іноземного законодавства, а також позицій науковців щодо поняття простого товариства в дисертації відзначається, що всякий договір простого товариства є договором про спільну діяльність, але не кожен договір про спільну діяльність є договором простого товариства.Гносеологічно досягнення учасниками правовідносин спільної для них мети зумовлює їх спільну діяльність та особливість конструкції зобовязань між самими учасниками, а також між учасниками та іншими особами, в т.ч. державними органами та органами місцевого самоврядування. За правовим результатом і способом організації спільної діяльності домовленості про спільну діяльність декількох осіб задля досягнення спільної для них мети поділяються на: а) домовленості, що слугують основою утворення корпоративної організації (юридичної особи), яка є самостійним учасником правовідносин (засновницькі, установчі договори), б) домовленості, за якими учасники спільної діяльності зберігають автономію та можуть діяти від свого імені в інтересах інших учасників. В залежності від наявності вкладів у спільну діяльність договори про спільну діяльність поділяються на: а) договори щодо обєднання майнових вкладів як майнової основи здійснення спільної діяльності (договори простого товариства і засновницькі договори); 2) договори, для яких не потрібні майнові вклади. Спільне майно учасників договору простого товариства формується за рахунок таких трьох джерел: 1) майна учасника, яке належить йому на праві власності і яке внесене як вклад в просте товариство, 2) продукції, що вироблена у результаті виконання договору простого товариства, 3) плодів і доходів, одержаних від діяльності простого товариства. Договір простого товариства може бути розірваний не лише за згодою всіх його сторін, а й у разі відсутності згоди хоча б однієї із його сторін за рішенням суду у разі істотного порушення договору іншим учасником (учасниками) на підставі ч.
План
Основний зміст
Вывод
договір товариство цивільний законодавство
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці концепції сучасного правового регулювання договору простого товариства. Здійснене дослідження цивільних відносин з договору простого товариства дозволило сформулювати, окрім положень, що містять наукову новизну і виносяться на захист, такі основні висновки.
1. Гносеологічно досягнення учасниками правовідносин спільної для них мети зумовлює їх спільну діяльність та особливість конструкції зобовязань між самими учасниками, а також між учасниками та іншими особами, в т.ч. державними органами та органами місцевого самоврядування. Для досягнення спільної мети необхідним є поєднання інвестицій (внесків) та діяльності учасників за умови високого рівня довіри та координації дій кожного.
2. Особливості розвитку елементів простого товариства на українських землях були зумовлені потребами кооперації зусиль для виживання, ментальністю населення та впливом права тих держав, до складу яких в різні часи входили українські землі.
3. За правовим результатом і способом організації спільної діяльності домовленості про спільну діяльність декількох осіб задля досягнення спільної для них мети поділяються на: а) домовленості, що слугують основою утворення корпоративної організації (юридичної особи), яка є самостійним учасником правовідносин (засновницькі, установчі договори), б) домовленості, за якими учасники спільної діяльності зберігають автономію та можуть діяти від свого імені в інтересах інших учасників.
4. В залежності від наявності вкладів у спільну діяльність договори про спільну діяльність поділяються на: а) договори щодо обєднання майнових вкладів як майнової основи здійснення спільної діяльності (договори простого товариства і засновницькі договори); 2) договори, для яких не потрібні майнові вклади.
5. Спільне майно учасників договору простого товариства формується за рахунок таких трьох джерел: 1) майна учасника, яке належить йому на праві власності і яке внесене як вклад в просте товариство, 2) продукції, що вироблена у результаті виконання договору простого товариства, 3) плодів і доходів, одержаних від діяльності простого товариства.
6. Договір простого товариства може бути розірваний не лише за згодою всіх його сторін, а й у разі відсутності згоди хоча б однієї із його сторін за рішенням суду у разі істотного порушення договору іншим учасником (учасниками) на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, що не суперечить правовій природі та характеру цього договору.
7. З огляду на теоретичні висновки запропоновано внести наступні зміни та доповнення до ЦК України: - доповнити ЦК України статтею 1143-1 "Негласне товариство" в редакції: "1. Договір простого товариства є негласним товариством, якщо ним передбачається не розкривати його існування третім особам.
2. У відносинах з третіми особами кожний учасник негласного товариства відповідає усім своїм майном за правочинами, які він вчинив від свого імені в спільних інтересах учасників.
3. До негласного товариства застосовуються загальні положення про спільну діяльність і договір простого товариства, якщо інше не суперечить змісту даної статті та суті зобовязання";
- доповнити параграф 1 Глави 77 ЦК України статтею 1131-1 "Строки в договорі про спільну діяльність" у редакції: "1. Учасники договору про спільну діяльність виконують свої зобовязання у встановлені договором строки. Якщо такі строки договором не встановлені, ці строки визначаються за загальними правилами про строки виконання зобовязань";
- викласти абзац 2 ч. 1 ст. 1134 ЦК України в редакції: "Внесене учасником майно, яким він володів на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах всіх учасників і вони володіють таким майно на тих же підставах, що й учасник, який це майно вніс, якщо інше не визначено договором або законом".
Список литературы
1. Юровська Г.В. Правочини як підстава виникнення цивільних прав і обовязків / Г.В. Юровська // Адвокат. - 2004. - № 4. - С. 15-18;
2. Юровська Г.В. Цивільно-правове регулювання договору простого товариства / Г.В. Юровська // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2009. - № 2. - С. 78-91;
3. Юровська Г.В. Практика застосування судами законодавства про договір простого товариства / Г.В. Юровська // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2010. - № 2. - С. 88-93;
4. Юровська Г.В. Договір простого товариства при створенні промислово-фінансової групи / Г.В. Юровська // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 3. - С. 61-63.
5. Юровська Г.В. Негласне товариство як вид договору простого товариства / Г.В. Юровська // Вісник Запорізького юрид. інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С. 211-225.
6. Юровська Г.В. Використання форми договору простого товариства при здійснені господарської діяльності / Г.В. Юровська // Кримський юридичний вісник. - Сімферополь, 2010. - Вип. 1 (8). - Ч. ІІ. - С. 268-276.
7. Юровська Г.В. Учасники договору простого товариства / Г.В. Юровська // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених. Збірник наукових праць міжнародна науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка (23-24 квітня 2009 року). - К., 2009. - Ч. ІІ. - С. 255-256.
8. Юровська Г.В. Види договору простого товариства / Г.В. Юровська // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 23 квітня 2010 р., Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. - Запоріжжя: Юрид. ін-т ДДУВС, 2010. - Ч. І. - С. 271-273.
9. Юровська Г.В. Генеральна угода про сумісну діяльність при створенні промислово-фінансової групи як вид договору простого товариства / Г.В. Юровська // Становлення, функціонування та розвиток правових систем сучасності : проблеми науки і практики: Зб. тез Міжнародної наук.-прак. конференції, присвяченої 145-й річниці створення Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, м. Одеса, 23 квітня 2010 р. / За ред. І. С. Канзафарової. - Одеса: "Астропринт", 2010. - С. 329-332.