Загальна характеристика договору позики, його правове походження. Укладання договору, його суттєві умови, обов’язки та відповідальність сторін. Особливості та проблеми практичного використання договору позики та його значення в цивільному праві України.
Аннотация к работе
Проте не дивлячись на те, що договір позики видається досить простим, у сторін дуже часто виникають питання щодо взаємних прав та обовязків, порядку оформлення договору позики, нарахування процентів тощо. Відмінності між ними головним чином полягають в тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості наймодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи. Законодавчого визначення договору позики звучить так: „За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості” ч.1 ст.1046 ЦК України. Тобто договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. З викладених положень можна зробити висновок, що у письмовій формі необхідно укладати будь-які договори позики за участю юридичної особи, незалежно на якій стороні вона виступає (є позикодавцем чи позичальником), адже договір позики не може бути повністю виконаний сторонами у момент його виконання, тому підпадатиме під статтю 208 ЦК України.Три проценти річних нараховуються на суму позики (основного боргу) без урахування вже нарахованих процентів за користування основним боргом, якщо інше не передбачено договором. Договором може бути встановлений інший розмір процентів за прострочення повернення суми позики та процентів за користування нею. Пеня як форма неустойки у випадку прострочення „родової” позики не може бути застосована, оскільки вона нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожній день прострочення виконання (ч.3 ст. Певні особливості відповідальності існують, якщо договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). Закон встановлює наслідки невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, відносно забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності.Своїм корінням позика сягає часів раннього римського права, в процесі еволюції її регулювання змінювалося, вдосконалювалося, щоб відповідати потребам часу і суспільства. Позика зокрема також є дуже вигідною, оскільки законодавець залишає сторонам великий обсяг питань, які вони можуть погодити самостійно в договорі. Наприклад, це стосується процентів за договором позики, способу виконання, способів забезпечення виконання даного зобовязання. Оскільки за договором позики, субєктами можуть бути не лише фізичні, а і юридичні особи, то виникають спірні моменти через те, що договірні відносини між юридичними особами врегульовані ще й Господарським кодексом. Законодавець передбачає для договору позики як усну так і письмову форму, проте видається, що сторонам вигідніше заключати договір у все ж письмовій формі, оскільки це полегшить процес доказування у випадку оспорюваності.
План
Зміст
Вступ
I. Загальна характеристика договору позики.
1.1. Поняття договору позики
1.2. Правове походження договору позики
II. Зміст договору позики: . Укладання договору позики, його суттєві умови;
2.2. Обовязки сторін за договором позики;
2.3. Відповідальність сторін за договором позики
III. Проблеми правової реалізації договору позики: . Особливості та проблеми практичного використання договору позики в Україні;
. Значення договору позики в цивільному праві України
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Договір позики є самостійним видом цивільно правових договорів. Він характеризується односторонністю обовязків сторін, реальністю та диспозитивною оплатністю. Своїм корінням позика сягає часів раннього римського права, в процесі еволюції її регулювання змінювалося, вдосконалювалося, щоб відповідати потребам часу і суспільства. Закон не передбачає для цього виду договору нотаріального посвідчення. І загалом, позика є простим та доступним способом врегулювання та оформлення відносин субєктів цивільного права.
Позика зокрема також є дуже вигідною, оскільки законодавець залишає сторонам великий обсяг питань, які вони можуть погодити самостійно в договорі. Наприклад, це стосується процентів за договором позики, способу виконання, способів забезпечення виконання даного зобовязання. Це дає змогу „пристосувати” норми закону до конкретної життєвої ситуації. В цьому дуже яскраво проявляється диспозитивний метод регулювання цивільних відносин і стверджується важливий принцип свободи договору.
Оскільки за договором позики, субєктами можуть бути не лише фізичні, а і юридичні особи, то виникають спірні моменти через те, що договірні відносини між юридичними особами врегульовані ще й Господарським кодексом. Це стосується питання, що є істотними умовами, які сторони обовязково мають погодити в договорі. Також свої особливості присутні у випадку, коли позикодавцем є нерезидент.
Законодавець передбачає для договору позики як усну так і письмову форму, проте видається, що сторонам вигідніше заключати договір у все ж письмовій формі, оскільки це полегшить процес доказування у випадку оспорюваності.
На відміну від ЦК УРСР, нині діючий Цивільний кодекс передбачив нову можливість для субєктів цивільних відносин. Мова йде про новацію боргу. Тобто борг, що виник на підставі договору купівлі-продажу, міни чи з інших підстав може бути замінений позиковим зобовязанням. З практичної точки зору новація може слугувати більш ефективним способом виконання первісного зобовязання. Також договір позики в силу одностороннього характеру є порівняно простим, на відміну від інших двосторонніх договорів, які „обтяжені” великою кількість взаємних прав та обовязків сторін.
Питанням, яке може викликати непорозуміння є відображення позики у фінансовій звітності підприємства, зокрема, якщо це має значення для оподаткування. В цьому випадку потребують зясування поняття поворотної фінансової допомоги та фінансового кредиту.
На державному рівні позика виступає як ефективний спосіб фінансування дефіциту державного бюджету, Цивільний кодекс Російської Федерації навіть містить статтю стосовно державної позики. Видається доцільним при реальному застосуванні внутрішньодержавної позики, включення подібної статті і до ЦК України. Проте все ж в контексті еволюції українського законодавств з радянських часів в ЦК України договір позики знайшов більш своє вдале закріплення.
Отже, договір позики є ефективним способом регулювання цивільно-правових відносин субєктів зобовязального права, покликаний задовольняти їх інтереси в грошово-майновій сфері.
Список литературы
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України - 1996 р., № 30. - ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003 р. - № 40. - ст. 356.
3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. - 2003 р. - № 18. - ст. 144.
4. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1963. - № 30. - ст. 463. (Втратив чинність).
5. Закон України від 12.07.2001 „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України. - 2002 р. - № 1. - ст. 1.
6. Закон України від 28.12.1994 „Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради України. - 1995 р. - № 4. - ст. 28.
7. Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства . Указ Президента України від 27.06.1999 // Офіційний вісник України. - 1999 р. - № 27. - ст. 79.
8. Про державне мито. Декрет Кабінету міністрів України від 21.01.1993 // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р. - № 13. - ст. 113.
9. Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Постанова Правління Національного банку від 15.12.2004 // Офіційний вісник України. - 2005 р. - № 3. - ст. 155.
10. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам. Постанова Правління Національного банку України від 17.06.2004 // Офіційний вісник України. - 2004 р. - № 29. - ст. 1963.
11. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21 октября 1994 года. Текст документа с последним дополнением, внесенным Федеральным законом от 12.08.1996 // Российская газета. - 14.08.1996. - № 153. - Ст. 12 .
12. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України у 2 томах. За ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. том 2. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 1008 с.
13. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Часть 2 (постатейный). Под ред. Сергеева А.П., Толстого. - М.: Проспект, 2005. - 1093 с.
14. Цивільне право України. Договірні та не договірні зобовязання: Підручник / С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: КНТ, 2006. - 498 с.
15. Цивільне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. І.А Бірюкова, Ю. О. Заїки. - К.: КНТ, 2006. - 480 с.
16. Гражданское право: В 2 т. Том II, полутом 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. М.: Изд. БЕК, 2000. - 465 с.
17. Зобовязальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. унтів / За ред. O.B. Дзери. - К., 1998. - 637 с.
18. Дженнаро Франчози. Институционный курс римского права: перевод с итальянского д.юр. наук Л.Л. Кофанов. - М.: Статут, 2004. - 428 с.
19. Покровский И.А. История римского права. - М.: Статут, 2004. - 540 с.
20. Савиньи Ф. К. Обязательное право. Перевод с нем. В. Фука и Н. Мандро. - СПБ.: Юр.центр Пресс, 2004. - 574 с.
21. Федоренко Ф. Договор займа. - Х.: Фактор, 2004. - 96 с.
22. Асаулюк А. В. Договір позики в нотаріальній практиці // Мала енциклопедія нотаріуса. - К., 2007. - № 2.
23. Безклубий І. А. Договір позики та його співвідношення з кредитним договором // Мала енциклопедія нотаріуса. - К., 2007. - №4.
24. Кривенда О. В. Цивільно-правове регулювання позикових відносин в Україні: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук / Київ. нац. ун-т ім.. Т. Г. Шевченка. - К., 2003. - 15 с.
25. Рябко Л. О. Розмежування понять позички і кредиту // Право України. - К., 2001. - №1. - С. 46-47.
26. Яроцька Т. Г. Позики на внутрішньому фінансовому ринку як необхідний інструмент бюджетної політики держави // Труды Одесского политехнического университета. - 2000, Вып. 3.