Критичне дослідження українського законодавства, що регулює відносини дарування. Визначення теоретичних прогалин у цивільному кодексі України та правових колізій, що існують у межах законодавчої регламентації питань пов`язаних з договором дарування.
Аннотация к работе
У ретроспективному аспекті можна відзначити, що як правовий феномен договір дарування має багатовікову історію. (далі ЦК України) легальна конструкція договору дарування набула нового змісту. Це виявилося не лише у формальному збільшенні кількості правових норм, що складають інститут договору дарування, а й у створенні нових моделей цього договору, урізноманітненні його видів, розширенні меж правової ініціативи учасників цивільних відносин у сфері безоплатного передання майна у власність. Разом з тим новий ЦК України не розвязав усіх проблем укладення та виконання договору дарування; не всі законодавчі новели можна визнати обґрунтованими та чітко визначеними, деякі з них потребують змін або подальшого вдосконалення. Суспільна значущість договору дарування була підставою для аналізу його самобутньої правової природи та створення в науці різних часів окремих концепцій цього договору.Проведений аналіз дозволив виокремити такі визначальні етапи розвитку договору дарування: а) виникнення інституту дарування в царині римського права; б) рецепція норм щодо договору дарування цивільним правом Російської імперії; в) занепад інституту дарування в радянському цивільному праві та законодавстві; г) розвиток законодавчого регулювання договору дарування за ЦК України. Сутнісними ознаками договору дарування автор називає такі: (а) безоплатність; (б) збільшення майна обдаровуваного; (в) зменшення майна дарувальника; (г) вичерпний перелік способів дарування. Доводиться, що вплив ознаки безоплатності на правову регламентацію договору дарування знаходить свій вияв у встановленні додаткових прав для дарувальника та у зменшеній відповідальності сторін порівняно з відплатними договорами. Подальша юридична характеристика договору дарування свідчить про те, що він: за своєю типовою належністю є договором, спрямованим на передачу майна у власність; безоплатним; може бути одностороннім договором або договором, який не має зобовязального характеру; може бути реальним, консенсуальним, а в деяких випадках формальним договором (укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації). До спеціальних істотних умов належать: 1) строк або відкладальна обставина за договором дарування з обовязком передати дарунок у майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини; 2) а) зміст обовязку на користь третьої особи; б) умова про особу, на користь якої встановлюється обовязок за договором дарування з обовязком обдаровуваного на користь третьої особи; 3) мета для досягнення якої надано пожертву за договором про пожертву.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці сучасної концепції договору дарування, визначенні його правової природи та місця в загальній системі цивільно-правових договорів, встановленні видових характеристик, сутнісних ознак та окремих елементів договору дарування в парадигмі нового цивільного законодавства України. Істотними ознаками договору дарування є: (а) безоплатність; (б) збільшення майна обдаровуваного; (в) зменшення майна дарувальника; (г) вичерпний характер способів дарування. Юридична характеристика договору дарування за ЦК України свідчить про те, що він: спрямований на передачу майна у власність; безоплатний; може бути одностороннім або зовсім не мати зобовязального характеру; бути як реальним, так і консенсуальним, а в деяких випадках формальним договором. Права й обовязки дарувальника й обдаровуваного, що закріплені в ЦК України, можна класифікувати залежно від моменту виникнення та існування на такі, що: а) виникають при укладенні договору дарування; б) випливають із укладення договору дарування; в) мають місце після припинення договору дарування.
Вывод
дарування цивільний правовий договір
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці сучасної концепції договору дарування, визначенні його правової природи та місця в загальній системі цивільно-правових договорів, встановленні видових характеристик, сутнісних ознак та окремих елементів договору дарування в парадигмі нового цивільного законодавства України.
Одержані теоретичні й практичні напрацювання в узагальненому вигляді можуть бути сформульовані у наступних висновках: 1. Істотними ознаками договору дарування є: (а) безоплатність; (б) збільшення майна обдаровуваного; (в) зменшення майна дарувальника; (г) вичерпний характер способів дарування.
2. Юридична характеристика договору дарування за ЦК України свідчить про те, що він: спрямований на передачу майна у власність; безоплатний; може бути одностороннім або зовсім не мати зобовязального характеру; бути як реальним, так і консенсуальним, а в деяких випадках формальним договором.
3. Елементами договору дарування як правочину є: (а) сторони договору; (в) зміст договору; (г) форма договору.
4. Права й обовязки дарувальника й обдаровуваного, що закріплені в ЦК України, можна класифікувати залежно від моменту виникнення та існування на такі, що: а) виникають при укладенні договору дарування; б) випливають із укладення договору дарування; в) мають місце після припинення договору дарування. Проте зміст договірного зобовязання складають лише права та обовязки сторін, що випливають із укладення договору дарування.
5. Правові наслідки порушення договору дарування мають особливий характер, що повязано з впливом ознаки безоплатності договору на механізм правового регулювання відносин дарування. Такі особливості знаходять свій вияв, зокрема у відсутності відповідальності дарувальника за прострочення виконання зобовязання щодо передання дарунку та за неможливість виконання зобовязання, що настала під час такого прострочення. Запропоновано ввести норму, що встановлює правові наслідки відмови обдаровуваного від договору дарування з обовязком передати дарунок у майбутньому, якщо такою відмовою дарувальнику було завдано майнової шкоди.
6. Договір дарування припиняється через: (а) припинення зобовязання, що відбувається із загальних підстав припинення цивільно-правових зобовязань; (б) відмову від договору дарування; (в) розірвання договору дарування. Однак відмова дарувальника від виконання договору дарування та розірвання дарувальником виконаного договору дарування, що є діючими підставами припинення договору дарування, порушують баланс прав та інтересів сторін за договором дарування, а тому мають бути скасовані.
Список литературы
1. Ісаєв А.М. Значення волі та волевиявлення у договорі дарування // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского; Том 18 (57). - 2005. - С. 135-142.
2. Ісаєв А.М. Відповідальність дарувальника за Цивільним кодексом України // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 89.- С. 55-58.
3. Ісаєв А.М. Історія розвитку договору дарування // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 90. - С. 66-72.
4. Ісаєв А.М. Мета в договорі пожертви // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 91. - С. 46-52.
5. Ісаєв А.М. Дії та речі як предмет договору дарування // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского; Том 21 (60) №2. - 2008. - С. 278-283.
6. Ісаєв А.М. Значення волі та волевиявлення у договорі дарування // Приватноправовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку: Зб. тез Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (25-26 листопада 2005 р.). - Київ-Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління і права, 2005. - С. 230 - 232.
7. Ісаєв А.М. Особливості укладення договору дарування за Цивільним кодексом України // Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи: Зб. наук. праць (за матеріалами науково-практичної конференції, м. Київ, 24 листопада 2005 р.) / Ред. кол.: О.Д. Крупчан (голова) та ін. - К.: НДІ приватного права та підприємництва АПРН України, 2006. - С. 139 - 141.