Доброчинна діяльність греко-католицької церкви у 1921-1939 рр. (за матеріалами Галицької митрополії) - Автореферат

Сьогодні, коли радянська ідеологія зазнала краху, великого значення на шляху духовного відродження України набуває релігія як форма суспільної свідомості та церква як важливий інститут громадянського суспільства. Намагаючись заповнити прогалини у цій сфері, сучасна історична наука поступово відтворює цілісну картину місця і ролі Греко-католицької церкви (ГКЦ) в суспільному житті. В умовах відсутності української державності Греко-католицька церква перебрала на себе ряд суспільних функцій, що не стосувалися діяльності суто релігійної організації. Виходячи з наукового, теоретичного та практичного значення проблеми, враховуючи недостатній рівень її вивчення, використавши неопубліковані джерела, публікації документів та матеріалів, автор поставила за мету провести: всебічне та обєктивне дослідження всіх форм і напрямів доброчинної діяльності ГКЦ, що охоплювали сфери соціального захисту населення, охорони здоровя, культури, науки; аналіз благодійної допомоги ГКЦ. У сукупності перелічені методи стали важливим механізмом для розкриття поставленої мети, сприяли кращому розумінню доброчинної діяльності Греко-католицької церкви у складі Польської держави в міжвоєнний період.Про доброчинну діяльність Греко-католицької церкви вперше почали писати її ієрархи, що й стало особливістю цього періоду. У монографічних дослідженнях Д.Великановича, І.Герасимовича, Г.Герасимовича, П.Рогатинського, К.Федоровича увагу зосереджено на ролі Греко-католицької церкви в організації українських навчальних закладів. Біографічні дослідження, серед яких праці С.Барана, І.Боднарука, В.Дорошенка позитивно висвітлюють діяльність глави Греко-католицької церкви. Діяльність Греко-католицької церкви цікавила і польських дослідників Б.Кумора і З.Обертинського, А.Зємбу, М.Папєржинську-Турек, Е.Пруса, Т.Сліву, С.Стемпня. Збірники документів і матеріалів радянського періоду “Документи розповідають”, “Правда про унію” негативно висвітлюють діяльність Греко-католицької церкви і особливо її глави А.Шептицького.В умовах тиску Польської держави на національне життя українського населення Греко-католицька церква, основна функція якої душпастирська праця, взяла на себе відповідальне завдання - організацію соціального захисту галицьких українців. Греко-католицька церква постійно виділяла кошти для підтримки, у першу чергу, галицьких освітніх осередків (початкових, фахових шкіл, гімназій “Рідної школи”). В міжвоєнний період представники Греко-католицької церкви долучилися до памяткоохоронної діяльності, вважаючи цю справу важливою для розвитку національної свідомості українського народу. Греко-католицька церква допомагала розвивати творчі здібності обдарованій молоді, підтримувала мистецькі осередки як в Галичині, так і за її межами. Греко-католицька церква цікавилася справами української науки й підтримувала її розвиток у період між двома світовими війнами.

2. Основний зміст дисертації

У висновках узагальнено результати дослідження.

1. В умовах тиску Польської держави на національне життя українського населення Греко-католицька церква, основна функція якої душпастирська праця, взяла на себе відповідальне завдання - організацію соціального захисту галицьких українців.

2. Доброчинною діяльністю ГКЦ підтримувала не лише вірних своєї конфесії, а, виходячи із загальнолюдських принципів, надавала допомогу представникам інших релігійних конфесій.

3. Греко-католицька церква постійно виділяла кошти для підтримки, у першу чергу, галицьких освітніх осередків (початкових, фахових шкіл, гімназій “Рідної школи”). Створені церквою навчальні заклади різних типів (гімназії, інститути, ліцеї, фахові школи під опікою чернечих обєднань) відзначалися високими показниками в системі національної освіти.

4. Духовенство підтримувало розвиток молодіжних організацій (“Сокіл”, “Січ”, “Пласт”, “Орли”), дбаючи про національне, розумове, фізичне виховання підростаючого покоління для відродження і економічного зростання краю. Морально-релігійний вишкіл, окрім формування світогляду та утвердження національних переконань, передбачав вироблення в людині потреби до самореалізації шляхом здійснення багатосторонньої доброчинної діяльності.

5. В міжвоєнний період представники Греко-католицької церкви долучилися до памяткоохоронної діяльності, вважаючи цю справу важливою для розвитку національної свідомості українського народу. Духовенство виступило активним учасником колекціонування, комплектування, матеріальної підтримки збірок як Національного музею, музею церковного мистецтва при Богословській академії у Львові, так і інших регіональних і обласних музейних організацій.

6. Греко-католицька церква допомагала розвивати творчі здібності обдарованій молоді, підтримувала мистецькі осередки як в Галичині, так і за її межами. Запозичуючи нові тенденції у мистецтві за кордоном, стипендіати митрополита підвищували рівень своїх знань, українська культура позбавлялася провінційності, виходячи на європейський щабель розвитку.

7. У міжвоєнний період церква приділяла значну увагу розвитку культурно-просвітніх товариств, бібліотечної та видавничої справи. В межах Галицької митрополії діяли читальні “Скали”, “Просвіти”. Підтримка церковними структурами українських видавничих спілок, бібліотек було кроком, що засвідчував розвиток національних культурних надбань у період полонізації.

8. Греко-католицька церква цікавилася справами української науки й підтримувала її розвиток у період між двома світовими війнами. В столових маєтках Галицької митрополії проводилися дослідницькі роботи. Священики - дійсні члени НТШ, Богословського наукового товариства займалися вивченням рідної історії, зокрема церковної, мовознавства, філософії.

9. В 20-30-ті роки ХХ ст. Греко-католицька церква представляла духовні та матеріальні інтереси українців Галичини.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях автора

1. Гнот С. Греко-католицька церква і організація суспільної опіки Галичини (1921-1939) // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць / Львівський філіал Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів: Вид.-во ЛФ УАДУ, 2001. - Вип. 6. - С. 299-309.

2. Гнот С. Греко-католицька церква і мистецтво Західної України 20- 30-рр. ХХ ст. // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія - історичні науки. - Луцьк: Вид.-во ВДУ, 2001. - С. 44-48.

3. Гнот С. Проблема захисту дітей в діяльності Греко-католицької церкви міжвоєнного періоду // Вісник Львівської комерційної академії. Серія - гуманітарні науки. - Львів: Вид.-во ЛКА, 2002. - Вип. 4. - С. 54-66.

4. Гнот С. Доброчинна діяльність Греко-католицької церкви у 20- 30-х рр. ХХ ст. (за матеріалами української галицької преси) // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - Вип. 5-6. - С. 211-219.

5. Гнот С. Співпраця Греко-католицької церкви Львівської архієпархії з українським шкільництвом у період між двома світовими війнами // Мандрівець / Видання Національного університету “Києво-Могилянська академія”. - Тернопіль, 2002. - №3 (38). - С. 13-19.

6. Гнот С. До питання про діяльність Греко-католицької церкви у створенні захистів та захоронок у Галичині в міжвоєнний період // Історія релігій в Україні. Праці ХІ-ї Міжнародної наукової конференції (Львів, 16-19 травня 2001 року). - Львів: “Логос”, 2001. - Кн. 1. - С. 179-183.

7. Гнот С. Роль Греко-католицької церкви у суспільно-політичному житті Західної України 20-30-х років ХХ ст. // Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції 22 листопада 2001 року. - Львів: ЛФ УАДУ, 2001. - Ч. 1. - С. 107-109.

8. Гнот С. Митрополит Андрей Шептицький і розвиток національної культури Галичини в міжвоєнний період // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ-ї Міжнародної наукової конференції (Львів, 20-24 травня 2002 року). - Львів: “Логос”, 2002. - Кн. 1. - С. 113-117.

9. Гнот С. Греко-католицька церква і проблема збереження памяток національної культури Галичини у міжвоєнний період // Історичні памятки Галичини. Матеріали наукової краєзнавчої конференції 21 листопада 2002 р. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 126-135.