Систематизування діяльності структур правопорядку та судово-в’язничної системи на Медениччині в другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст. Спогади безпосередніх учасників національно-визвольного руху про українських суддів, адвокатів та нотаріусів.
Аннотация к работе
Джерела фіксують функціонування вязниці та суду на території Меденич з другої половини ХІХ ст., коли західноукраїнські землі входили до складу Австрійської імперії (в 1867 р. в Австрії було прийнято Конституцію, яка передбачала створення триступеневої системи судів: повітові, окружні (крайові), вищі крайові суди3). Напередодні Першої світової війни, а саме в 1913 р., до юрисдикції Меденицького суду входило багато сіл, які згадувалися у 1890 р., але було й ряд відмінностей, тому вважаємо за потрібне подати їх повний перелік: Більче, Добрівляни, Довге, Горуцько, Грушів, Йозефсберг, Кьонігсау, Криниця, Летня, Липиці, Липовець, Літиня, Меденичі, Опарі, Ріпчиці, Саски камеральні, Солонсько, Тинів, Угартсберг, Врудловичі9. Внаслідок утворення Української держави повітовий суд у Меденичах “мав чисто український характер”, тобто діловодство велося рідною мовою, суддями й адвокатами також були українці12. Інтереси місцевих українців в Меденицькому суді відстоювали наші адвокати: Іван Мартиняк, колишній старшина УГА (перший українець, який відкрив у Меденичах адвокатську канцелярію, секретарем якої був Павло Викрикач з Ролева, що мав лише закінчену народну школу, але був надзвичайно обізнаним із судовими справами і активним учасником просвітницького руху), Іван Лазор та Євстахій Середяк. Заходи по боротьбі з визвольним рухом викликали стурбованість у партійних органів Меденицького району, зокрема щодо ефективної діяльності “стрибків”, тому 14 листопада 1944 р. зявилася постанова Меденицького РК КП(б)У “Про хід боротьби з бандерівськими бандами в районі”, в якій зазначалося, що політично-виховна робота серед 300 бійців ВБ проводиться слабко, “внаслідок чого дисципліна серед бійців знаходиться на низькому рівні, а проведені операції по боротьбі з бандами були недостатні”.