Історія закордонних поїздок знаті Гетьманщини під час кар"єрного злету в імперській ієрархії Олексія Розумовського та гетьманства Кирила Розумовського. Пізнавальний характер освітніх поїздок для вивчення мови та ознайомлення з закордонними країнами.
При низкой оригинальности работы "До проблеми освітніх мандрівок за кордон студентів доби Розумовських (40-ві рр. XVIII ст. – 1764 р.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Однак до сьогодні немає чіткої картини освітніх практик і подорожей студентів з метою здобуття освіти, не зясовано подальші мотивації поведінки останніх після повернення на батьківщину, не обраховано бодай орієнтовну кількість українців у закордонних університетах. Брат Кирила Олексій, перший українець, котрий досяг в імперії такого неймовірного злету у світській сфері, був морганатичним чоловіком імператриці Єлизавети, від початку дуже сприяв родині та численним землякам, його час - час входження «малоросів» до вищих щаблів імперського правління. Розумовський набув необхідних знань, однак подорож, певно, мала істотні наслідки, адже були відвідані відомі освітні центри - Кенігсберг, Лейпциг і Геттінген, що є університетами з потужною протестантською традицією. Важливими будуть зауваження старшого брата Олексія Розумовського щодо вивчення тих чи тих «наук», надані головному супровіднику Кирила, Григорію Теплову: насамперед, Кирилові слід вивчити німецьку мову й основи французької, і між тим арифметику, географію, універсальну історію, а також «для лучшей стройности тела и для забавы» слід було вчити підлітка танцювати, фехтувати та їздити верхи [15]. Слід визнати, що характерними для «українських студентів» були мандрівки з університету до університету, і, напевно, лише одиниці залишалися у певному місці тривалий час.
Список литературы
1. Дзюба О. Українське оточення гетьмана Кирила Розумовського в Петербурзі / Олена Дзюба // Україна та Росія: Проблеми політичних і соціокультурних відносин. Збірник наукових праць. К., 2003. С. 465-475.
2. Лоський І. Українці на студіях в Німеччині в XVI-XVIII ст. / Ігор Лоський // Записки наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1931. Т СІЛ. С. 99-110.
3. Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (З історії українського державотворення 18 ст.) / Олексій Путро. К., 2008. Ч. 1. 244 с.
4. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760-1830 / Зенон Когут. К.: Основи, 1996. С. 37-39.
5. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских / Александр Васильчиков. СПБ., 1880. Т. 1. С. 12-23.
6. Василенко М.П. Г.Н. Теплов і його «Записка о непорядках въ Малороссіи» / Микола Василенко // Записки Українського наукового товариства в Києві. К., 1911. Кн. ІХ. С. 13-54.
7. Черкаський І. Чи впливав Г.Н. Теплов на гетьмана Розумовського в його управлінні Україною? / І. Черкаський // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. К., 1928. С. 253-267.
8. Смагина Г.И. Академия наук и Российскоя школа вторая половина XVIII в. / Галина Смагина. Спб., 2002. С. 60-61.
9. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. С. 57.
10. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / Вадим Модзалевский. К., 1908. Т 1. С. 92.
11. Опись высочайшим указам и повелениям, хранящимся в Санкт-Петербургском Сенатском архиве за XVIII в./ сост. П. Баранов. СПБ., 1878. Т 3 (1740 - 1762). С. 155.
12. Там само. С. 244, 283, 290.
13. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник/ Вадим Модзалевский. К., 1908. Т 1. С. 92.
14. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. С. 58-59.
15. Там само. С. 24-29.
16. Лисенко Т. Матрикули німецьких університетів як джерело для вивчення освітніх студій українських студентів в німецьких університетах / Тарас Лисенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». К., 2013. Вип. 2 (115). С. 32-35.
17. Нічик В.М. КИЄВОМОГИЛЯНСЬКА академія і німецька культура / Валерія Нічик. К., 2001. 252 с.
18. Нічик В.М. КИЄВОМОГИЛЯНСЬКА академія та українськонімецькі культурні звязки / Валерія Нічик, Зоя Хижняк // КИЄВОМОГИЛЯНСЬКА академія. Наукові записки. Т. 18. Історичні науки. С. 12-29.
19. Winter E. Halle als Ausgangpunkt cfer Russlandkunde im XVIII Jahrhundert / Eduard Winter. Berlin,1953. S. 123-160.
20. Лоський І. Українці на студіях в Німеччині в XVI-XVIII ст. С. 104.
21. Андреев А. Русские студенты в немецких университетах XVIII - первой половины ХІХ в. / Андрей Андреев. М., 2005. C. 161-172.
22. Миллер Д. Голштинские наборы в Малороссии / Д. Миллер // Киевская старина. 1892. Т XXXVIII. № 9. С. 293312.
23. Васильчиков А. Семейство Разумовских. С. 169-170.
24. Штранге М.М. Демократическая интеллигенция России в XVIII веке / Михаил Штранге. М., 1965. C. 132.
25. Дзюба О. Українське оточення гетьмана Кирила Розумовського в Петербурзі. С. 468.
26. Центральний державний історичний архів України у місті Києві (ЦДІАК України), ф.269 «Канцелярія гетьмана Кирила Розумовського», оп.1, спр.4428 «Справа про видачу пашпортів синам української старшини на проїзд до Німеччини, Польщі та інших країн для навчання», арк. 4, 11, 38.
27. Полное собрание законов Российской империи. СПБ., 1830. Т XI. № 1127. С. 681; № 11250. С. 713-714; № 11258. С. 719; № 11334. С. 792.
28. Андреев А. Русские студенты в немецких университетах XVIII - первой половины ХІХ в. С. 352-387.
29. Хотеев П.И. Русские студенты в университетах Германии в первой половине XVIII в. / Павел Хотеев // XVIII век: Сборник / отв. ред. Н.Д. Кочеткова. СПБ., 2006. С. 77-82.
