Формулювання професійного термінологічного апарату музиканта-духовика, поглиблення науково-теоретичних знань та набуття практичних навичок. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, виконавський аспекти.
Аннотация к работе
ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОГО АПАРАТУ ТРОМБОНІСТА: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ Марценюк Г.П. Київський національний університет культури і мистецтв Досліджено основи формування виконавського апарату музиканта-духовика; охарактеризовано основні компоненти виконавського апарату тромбоніста; проаналізовано його моторико-технічний компоненнт - м’язово-руховий апарат; визначено роль певних функціональних систем під час виконавського процесу; надано методичні рекомендації для подальшого удосконалення майстерності тромбоніста. Ключові слова: тромбон, виконавський аппарат тромбоніста, постановка, моторико-технічний компонент, м’язово-руховий аппарат. Так, питанням розвитку духового виконавства в історичному контексті були присвячені роботи В. Апатського, В. Богданова, В. Посвалюка, А. Карпяка; методико-педагогічні аспекти висвітлені в працях Б. Манжори, С. Борового, Г. Марценюка; аналізу тромбонових творів та ансамблевого виконавства присвячені роботи Ф. Крижанівського, О. Федоркова, Я. Садівського; теорія і методика постановки виконавського апарату трубача висвітлена у праці І. Гишки та О. Гормана. Враховуючи актуальність і недостатнє вивчення проблеми визначено такі завдання: а) дослідити теорію виконавського апарату музиканта-інструменталіста; б) охарактеризувати основні компоненти виконавського апарату тромбоніста; в) проаналізувати його моторико-технічний компонент - м’язово-руховий апарат тромбоніста; г) визначити проблеми під час функціонування м’язово-рухового апарату тромбоніста; д) надати методичні рекомендації для подальшого удосконалення виконавської майстерності тромбоніста. Автори численних методичних робіт з питань духового виконавства: Б. Диков, Ю. Усов, Б. Манжора, С. Горовой та інші, визначаючи термін «виконавський апарат», відносять до нього, в основному, амбушур, артикуляційний апарат, систему дихання тощо. Як зазначає В. Посвалюк, «...не можна ототожнювати роботу виконавського апарату музиканта, який грає на мідному інструменті, з роботою виконавського апарату музиканта, який грає на дерев’яному інструменті», - і далі, - «...Джерелом коливань на дерев’яних інструментах є тростини, роль яких на мідних інструментах виконують губи, які через мундштук передають ці коливання в інструмент» [5, с.