Звичаєве право північних земель Німеччини, чинні там правові норми місцевих правителів, імперське законодавство, канонічне право як джерела "Саксонського зерцала". Питання конституційного права, судоустрою, кримінального процесу, розглянуті у збірнику.
Аннотация к работе
Оскільки територія Німеччини під час останньої фази льодникового періоду перетворилася в холодні степи (Тундра) та полярні крижини аж до півночі Нижньої Саксонії, тому можемо зробити висновок, що під час середини ориньякської епохи (палеоліт) та аж до середини палеоліту ця територія не була заселеною, сліди людських поселень зникли в часи після 30000 перед Р.Хр. на досить тривалий період. В епоху Неоліту та Бронзового віку теперішня область Німеччини була заселена культурами лінійно-стрічкової та шнурової кераміки, а також культурою території Німеччини формуються індоєвропейські мовні народні групи та племена. Після переселення майже всіх племен германців на схід від Ельби ця територія була зайнята словянами, краї яких стали знову частиною німецької історії завдяки східній колонізації німецьких переселенців, що тривала протягом XI-XIV ст., а також в контексті інтеграції в Священну Римську імперію. Ці люди були предками сучасного німецького народу (з подальшими іммігрантами), який через переселення народів та утворення імперії франків говорив давньонімецькою мовою, проте спадщина Римської імперії та християнська культура наклали свій відбиток шляхом романізації. Основна частина Західної та Середньої Європи, починаючи з VI ст. була під Францією, а сучасна північно-західна Німеччина перебувала під Саксонією.
Список литературы
1. Тацит K. О происхождении германцев и местоположении Германии // Корнелий Тацит. Сочинения в двух томах. Т.1. Анналы. Малые произведения. - Л.: Наука, 1969.
2. Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час). - Львів: Світ, 2006.
3. Becker H.-J. Gegenpapst. In: Handworterbuch zur deutschen Rechtsgeschichte, 2. Auflage, I, 2008.
4. Brather S. und Kratzke C. (Hrsg.). Auf dem Weg zum Germania Slavica-Konzept. Perspektiven von Geschichtswissenschaft, Archaologie, Onomastik und Kunstgeschichte seit dem 19. Jahrhundert (GWZO-Arbeitshilfen 3). - Leipzig: Leipziger Universitat-Verlag, 2005.
5. Fried J. Der Pakt von Canossa. Schritte zur Wirklichkeit durch Erinnerungsanalyse. In: Die Faszination der Papstgeschichte. Neue Zugange zum fruhen und hohen Mittelalter. Hrsg. v. Wilfried Hartmann, Klaus Herbers (Forschungen zur Kaiserund Papstgeschichte des Mittelalters. Beihefte zu J. F. Bohmer, Regesta Imperii, Bd. 28). Bohlau, Koln-Weimar- Wien, 2008.
6. Hansen R. Die Himmelsscheibe von Nebra - neu interpretiert, in: Archaologie in SACHSENANHALT N.F. 4.2006 (2007).
7. Husemann D. Die Neandertaler - Genies der Eiszeit. - Frankfurt a.M.: Campus, 2005.
8. Lotter F. Die Konzeption des Wendenkreuzzugs: ideengeschichtliche, kirchenrechtliche und historisch-politische Voraussetzungen der Missionierung von Elbund Ostseeslawen um die Mitte des 12.Jahrhunderts. - Sigmaringen, 1977.
9. Mania D. Auf den Spuren des Urmenschen. Die Funde von Bilzingsleben. - Stuttgart: Theiss Verlag, 1990.
10. Meid W., Kuhn H. "Nordwestblock" Hypothese: zur Problematik der Volker zwischen Germanen und Kelten, in Germanenproblem in heutiger Sicht. - Berlin: De Gruyter, 1986.
11. Schoetensack O. Der Unterkiefer des Homo Heidelbergensis aus den Sanden von Mauer bei Heidelberg. Ein Beitrag zur Palaontologie des Menschen. - Leipzig: Verlag von Wilhelm Engelmann,1908.
12. Thieme H. Die altesten Speere der Welt - Fundplatze der fruhen Altsteinzeit im Tagebau Schoningen. - In: Archaologisches Nachrichtenblatt 10, 2005.
13. Santifaller L. Zur Geschichte des Ottonisch-Salischen Reichskirchensystems. -Wien, 1964.
14. Seibert H., Dendorfer J. (Hrsg.). Grafen, Herzoge, Konige. Der Aufstieg der fruhen Staufer und das Reich (1079-1152). (= Mittelalter-Forschungen. Bd. 18). - Stuttgart, 2005.
15. Zimmer S. Teutonen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). Bd. 36.Berlin/New York: Verlag Walter de Gruyter, 2005.