Висвітлення обставин появи Шевченкового вірша-протесту "Мій боже милий, знову лихо!..", аналіз його змісту та різних інтерпретацій контексту подій, які мали вплив на творчі рецепції автора. Маніфестація оптимізму і песимізму, гніву й любові у вірші.
Аннотация к работе
Іде святий Петро», «Мов у різниці, / Кров потекла»; тут: «Мов пси голодні за маслак, / Гризуться знову» - там: «Гриземося, мов собаки / За маслак») упорядники недавніх повних зібрань творів Т.Шевченка схилилися до ідеї, що вірш «Мій Боже милий, знову лихо!..» таки «є відгуком на початок австро-італо-французької війни (квітень 1859 р.), коли російське суспільство занепокоєно очікувало вступ у війну й Росії» та «орієнтовно» окреслили термін його написання «квітнем - травнем 1859 р.». Текстолог М.Сиваченко наголошував: «Знаходилися місця, що насторожували, ба й будили сумнів щодо приналежності їх Шевченкові, - наприклад, другий рядок: “Було так любо, було тихо” (хіба міг так Шевченко характеризувати переддень селянської реформи, час, коли в кріпосній Росії назрівала революційна ситуація?), але було тут і таке, що відповідало революційному світоглядові Шевченка» . У виданні творів Т.Шевченка за редакцією П.Зайцева вірш «Мій Боже милий, знову лихо!..» супроводжують обережні ремарки: «[1853-1854?] Новопетровський форт», «Дата - незнана, але всі відносять цей уривок до початків кримської війни (1853-54 рр.)» , в академічному десятитомнику - «Новопетровський форт 1854 (?)», «Орієнтовна дата написання твору - 1854 р., Новопетровське укріплення» , в ювілейному шеститомнику до 150-річчя від дня народження поета - «1853-1859, Новопетровське укріплення - С.Петербург», «До цього часу вважалось, що вірш є відгуком на події Кримської війни (1853-1856 рр.); останнім часом висловлювався здогад, що вірш є відгуком на події австро-італо-французької війни (1859 р.). Первісною оцінкою епіграмності поезії «на початок Східної війни» він, зокрема, поступився на користь дуалізму: з одного боку, зясовував звязок із Кримською (Східною) війною («Якщо така інтерпретація вірша є вірною, то датувати його треба або осінню 1853 р., коли почалася війна з Турцією, або весною 1854 р., коли у війну вступили Англія і Франція»), проте з іншого - зіперся на умовне датування твору 1859 р., аби «пояснити й загадкові рядки: “Ми заходились розкувать своїм невольникам кайдани”» , адже підсумував: «Початок європейської війни міг припинити підготовку селянської реформи. Із Шевченковим «Кавказом» ніяк не слабша, ніж із «Неофітами», лексична подібність: «Мій Боже милий» - «Христе, Сине Божий»; «було тихо» - «вітер тихий», «тихо прочитаєш»; «розкувати своїм невольникам кайдани» - «кайдани кувати»; «потекла мужицька кров» - «течуть ріки, кровавії ріки», «кровію политі», «братню кров пролити», «пролити кров добру»; «кати вінчані» - «за її ката», «кати згнущаються»; «мов пси голодні» - «як тій собаці».