Дослідження доповнень, внесених додатковими Протоколами до тексту Конвенції про захист прав людини 1950 року. Аналіз причин розробки вказаних протоколів, їх змісту та структури. Вплив процедурних змін на роботу Європейської комісії з захисту прав людини.
Аннотация к работе
Угодою про асоціацію з Євросоюзом [1] Україна проголосила згоду на посилення співробітництва у сфері свободи та безпеки особи з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав і основоположних свобод людини. У свою чергу, частина 1 статті 15 та стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» [3] вказують: «Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права... Одним із найбільш важливих таких міжнародних договорів України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року [4] (надалі - Конвенція), яку було ратифіковано Верховною Радою України 17 липня 1997 року згідно з Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» [5]. Згідно з його преамбулою: «обовязком держави є виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України», тоді як стаття 17 даного закону визначає що: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права» [6]. Досліджуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод як джерело права вітчизняної правової системи загалом, та національного конституційного права, зокрема, доцільно більш детально проаналізувати зміни та доповнення внесені до Конвенції окремими додатковими протоколами.Вище вказані зміни запроваджені до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Протоколами № 8 та № 9, хоча формально були виключно процедурними, проте мали досить важливе значення. Наприклад, необхідність внесення змін запроваджених Протоколом № 8 переважно була викликана бурхливим розвитком практики застосування положень Конвенції у даний період.
Вывод
Вище вказані зміни запроваджені до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Протоколами № 8 та № 9, хоча формально були виключно процедурними, проте мали досить важливе значення. Наприклад, необхідність внесення змін запроваджених Протоколом № 8 переважно була викликана бурхливим розвитком практики застосування положень Конвенції у даний період. Тому найбільш важливим було введення нових організаційно-структурних форм роботи (прийняття рішень) комісії, зокрема, палати у складі не менше семи членів кожна та комітетів, що складалися принаймні з трьох членів. Саме вони повинні були забезпечити пришвидшення розгляду, так званих «типових» скарг, практика розгляду яких уже була напрацьована, а кількість, невпинно зростала.
У свою чергу у результаті набуття юридичної сили положеннями Протоколу №9 фактично зрівнювалися процесуальні права щодо подачі справи на розгляд Суду, держав-учасниць Конвенції та осіб, неурядових організацій або груп осіб, які подали заяву на підставі статті 25 Конвенції. Внаслідок цього не лише спрощувалась та прискорювалась процедура розгляду вказаних заяв Судом, але й додатково підтверджувалась непорушність права осіб, неурядових організацій та груп осіб на подання таких заяв відповідно до статті 25 Конвенції.
Водночас, потрібно зазначити, що хоча положення Протоколів № 8 та № 9 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод станом на сьогодні уже втратили юридичну силу, у звязку із набранням чинності 1 листопада 1998 року Протоколом № 11, який передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, від 11 травня 1994 року [12], проте запроваджені ними процесуальні положення знайшли своє відображення і у новій системі контрольного механізму Конвенції.
Список литературы
1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Україна, Європейський Союз, Євроатом. Угода, Список, Міжнародний документ від 27.06.2014 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 75. - Ст. 2125.
2. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами та доповненнями II Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст.141.
3. Про міжнародні договори України. Закон України від 29 червня 2004 № 1906-IV II Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 50. - Ст. 540.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950р. Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - Ст. 270.
5. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції. Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97- ВРІІ Голос України. - 1997. - 24 липня.
6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Закон України від 23 лютого 2006 № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 30. - Ст. 260.
7. Chart of signatures and ratifications of Treaty 005. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Status as of 24/06/2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: web/conventions/search-on-treaties//conventions/treaty/005/signatures?p_auth=BRFWLE7c
8. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Declarations made pursuant to former Articles 25 and 46 (right of individual petition - compulsory jurisdiction of the court). [Електроннийресурс]. -Режим доступу: Content?DOCUMENTID=090000168048d4e8
9. Дженіс М. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. / М. Дженіс, Р. Кей, Е. Бредлі - К: АРТЕК, 1997. - 624 с.
10. Protocol No. 8to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Vienna,19.III.1985.[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.coe.int/en/web/ conventions/search-on-treaties/-/conventions/ rms/090000168007a083
11. Протокол №9до Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод. Рада Європи; Протокол, Міжнародний документ від 06.11.1990 № 9. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: laws/show/994_170
12. Протокол №11,який передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Рада Європи; Протокол, Міжнародний документ від 11.05.1994 № 11 II Офіційний вісник України /офіційне видання/ від 16.04.1998 р.,№ 13, стор. 291.