Дослідження адміністративно-правового регулювання питань, пов’язаних із діяльністю Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю. Аналіз проблем, що виникають при здійсненні Уповноваженим покладених на нього функцій, шляхів їх вирішення.
Аннотация к работе
Завданням статті є розгляд актуальних питань адміністративно-правового регулювання діяльності Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю; висвітлення й аналіз проблем, що виникають при здійсненні ним своїх повноважень щодо забезпечення реалізації та захисту прав і свобод осіб з особливими потребами. При цьому, враховуючи особливості існування в суспільстві такої категорії громадян, як особи з обмеженими можливостями, в Україні діє також й інститут Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю. З метою забезпечення належних умов для реалізації громадянських, соціальних, економічних і культурних прав і законних інтересів людей з інвалідністю, у тому числі тих, які отримали інвалідність у зоні проведення антитерористичної операції, інвалідів війни, недопущення їх дискримінації, виховання поваги до особливостей таких людей, визнаючи пріоритетність міжнародних стандартів з інтеграції людей з інвалідністю в життя суспільства, враховуючи вимоги Конвенції ООН про права інвалідів і відповідно до п. Цим Указом було затверджено Положення про Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, у якому визначені основні завдання, права й деякі організаційні аспекти діяльності Уповноваженого. 3 зазначеного вище Указу Президента України, де одним із таких завдань визначається моніторинг додержання в Україні прав і законних інтересів людей з інвалідністю, виконання Україною міжнародних зобовязань у цій сфері, унесення в установленому порядку Президентові України пропозицій щодо припинення, усунення, запобігання обмеженню та порушенню прав і законних інтересів людей з інвалідністю [1].
Список литературы
1. Про Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю : Указ Президента України від 1 грудня 2014 р. № 902/2014 // Офіційний вісник Президента України. - 2014. - № 47. - Ст. 2023.
2. Нижник Н.Р. Правовий моніторинг як необхідна складова законотворчого процесу / Н.Р. Нижник // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2014. - № 2 (29). - С. 50-54.
3. Горохов Д.Б. Правовой мониторинг: концепция и организация / Д.Б. Горохов, Е.И. Спектор, М.Е. Глазкова // Журнал Российского права. - М., 2007. -№ 5. - С. 25-38.
4. Довженко Є.В. Поняття та завдання правового моніторингу / Є.В. Довженко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : file:///C:/Users/user/Downloads/Upsal_2012_10_115.pdf.
5. Нижник Н. Концептуальні основи утвердження правового моніторингу в Україні / Н. Нижник, І. Гуменюк, О. Муза // Вісник Національної академії правових наук України. - 2013. - № 4 (75). - С. 21-29.
6. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика / О.Ф. Андрійко. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. - 390 с.
7. Волошенюк І.В. Державний нагляд і контроль як гарантії права громадян на екологічну безпеку / І.В. Волошенюк // Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». - 2012. - № 1. - С. 119-130.
8. Михайлов В.М. Державний контроль у соціальній державі / В.М. Михайлов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2011-2/doc/6/05.pdf.
9. Грицаєнко Л. Державний контроль і прокурорський нагляд: сутність та співвідношення / Л. Грицаєнко // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2012. - № 2. - С. 34-38.
10. Сухінін Д. Контроль в органах державної влади та органах місцевого самоврядування: порівняльний аналіз / Д. Сухінін // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2012. - № 3 (14). - С. 283-294.
11. Соловйов В.М. Законність як елемент моніторингу ефективності законодавства / В.М. Соловйов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ apdu/2009-2/doc/5/04.pdf.