Досвід функціонування міських органів самоврядування радянського періоду в умовах жорсткої державної і партійної регламентації. Створення відділів місцевого управління й місцевого господарства. Визначення статусу міськрад у межах міської території.
Аннотация к работе
На перших етапах становлення радянської влади ще спостерігалась незначна тенденція зі збереження самоврядних начал через залучення широкого загалу трудящих до діяльності в системі місцевого самоврядування. Спроби центральної влади на тлі посилення командно-адміністративної системи удосконалити систему місцевого самоврядування, збільшити спектр повноважень органів місцевої влади мали суто декларативний характер. Attempts by the central government against the backdrop of strengthening the administrative-command system to improve the system of local government, to increase the range of powers of local government were purely declarative. Зважаючи на унікальність міських самоврядних інституцій як особливого типу самоврядування, своєрідного саморегулятивного механізму громадської життєдіяльності, покликаного забезпечувати певний рівень життя у конкретних умовах компактного проживання громадян, наповнення муніципального рівня самоврядування сучасним змістом неможливе без студіювання попереднього досвіду функціонування системи органів місцевого самоврядування, зокрема, її радянської моделі. На думку дослідників посилення уваги до проблем міських поселень було повязано із закінченням відбудовчого періоду, піднесенням громадянської активності городян, необхідністю законодавчої регламентації та розділення сфер компетенції місцевих органів влади.