Дослідження впливу наслідків прогресу на здоров’я людини, її адаптації до сучасного інформаційного простору. Аналіз змін менталітету, соціальної та психічної детермінації поведінки особистості. Розгляд стереотипу як засобу формування суспільної думки.
Аннотация к работе
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України УДК 141.2 DOI: 10.15421/171749 До питання про роль стереотипів споживання у формуванні здоров’язбережуваної поведінки особистості О.В. Добридень Дніпро Вступ Постановка проблеми. Сьогодні проблема здоров’я людини привертає увагу дедалі зростаючої кількості дослідників від різноманітних наукових галузей, що є цілком закономірним. Оскільки сучасне суспільство можна охарактеризувати не лише такими уславленими епітетами, як суспільство знання, суспільство високих технологій, суспільство інформації, а й такими як суспільство ризику, суспільство технологічних загроз (з яких також випливають екологічні, продовольчі небезпеки тощо), суспільство надмірного споживання з усіма невтішними наслідками, доведеться звикнути до того, що одна з головних умов гармонійного існування людини, а саме - її власне здоров’я, знаходитиметься de facto під постійним негативним впливом наслідків прогресу цивілізації. Особлива роль здоров’я для буття людини зумовлює необхідність постійного практичного і теоретичного доповнення та оновлення інформаційного поля у всіх причетних до здоров’язбереження сферах. Стереотип як соціальний феномен привертає чималу увагу сучасних науковців. Так, приміром, О.В. Андрієнко розкриває сутність стереотипу у порівнянні з такими поняттями, як соціальний міф, архетип, забобон, ідеологія; С.І. Широка вважає, що поведінковий стереотип забезпечує культурну спадкоємність і збереження традицій; В.Т. Куєвдою стереотипи розглядаються у контексті традиційності як фактора соціальної та психічної детермінації поведінки людини. Досліджені такі явища, як етнічний стереотип (М.В. Губіна, О.В. Квас, Ю.Р. Сілецький, О.О. Шиприкевич), професійний стереотип (О.М. Самкова, М.І. Петрус), соціальний стереотип (О.А. Іванова, О.Є. Блинова, Н.П. Суходольська); стереотипи як засіб формування суспільної думки і формування стереотипів під впливом ЗМІ (М.В. Бутиріна, М.О. Турчинова, В.Г. Значна увага сучасних дослідників акцентована на різноманітних гранях гендерних особливостей поведінкових стереотипів (Т.І. Власова, О.М. Балакірєва, О.Ю. Вілкова, Т.В. Кубріченко, Л.О. Пампуха, В.Б. Поповська, О.О. Тарасова). Попри значну й багатосторонню зацікавленість вітчизняних і іноземних науковців різнобічними аспектами стереотипів поведінки, питання взаємозв’язку здоров’язбережуваної поведінки і стереотипів споживання ще не стало предметом окремого дослідження і потребує ґрунтовного аналізу. Висвітлення соціально-культурних підвалин таких проблем сприятиме глибшому і змістовнішому розумінню складових культури здоров’я особистості і тим самим визначатиме сьогочасні вимоги і пріоритети у системі особистої та соціальної безпеки у контексті охорони здоров’я громадян України. Першим же, як відомо, хто запропонував використання поняття «стереотип», став американський публіцист Уолтер Ліппман, який e своїй відомій книзі «Громадська думка» (Walter Lippmann, «Public opinion», 1922) підводить до того, що людина «...отримує уявлення про більшість речей до того, як безпосередньо стикається з ними ...