Ставлення І секретаря ЦК КПУ Шелеста до пам"яткоохоронної справи, культурницьких ініціатив української інтелігенції, дисидентського руху в УРСР на основі щоденникових записів, архівних документів. Автономний курс українського керівництва в кінці ХХ ст.
Аннотация к работе
Лише бажанням легітимізувати Грушевського як «визначного українського буржуазного історика», який зрозумів «переваги радянського ладу» напередодні 100-річного ювілею керівника Української Центральної Ради, котрий гучно відзначався українською громадськістю на Заході, продиктовані розпорядження Петра Шелеста опублікувати дві спеціальні ідеологічно витримані статті в тижневику «Літературна Україна» та «Українському історичному журналі». За часів Петра Шелеста вперше було здійснено спробу оприлюднити у СРСР факт голоду в Україні 1932-1933 рр. Дослідник проблеми голодомору Станіслав Кульчицький стверджував, що у 1966 р. перший секретар ЦК КПУ під тиском Комуністичної партії Канади дав усне розпорядження вказати про голод у статті, присвяченій економічному розвитку Української РСР у газеті «Вісті України», розрахованої на українського читача за кордоном. Зацікавлення минувшиною рідного краю, бажання за допомогою історичних фактів підкреслити особливе місце України у складі СРСР спонукало Петра Шелеста влітку 1967 р. розпочати роботу над книгою, яка побачила світ в 1970 р. під назвою «Україно наша радянська». Перебуваючи на відпочинку у Криму, Петро Шелест зазначив у щоденнику: «Ось зараз працюю над матеріалом про Україну, цікавий підбір матеріалу - історія українського народу і сучасне його життя. В описі минулого автор не оминув увагою нагальних завдань «боротьби з проявами націоналізму у висвітленні історії України», віддав належне ленінській національній політиці Комуністичної партії завдяки якій «український народ вперше в своїй історії створив національну державу».