Аналіз джерел "Літопису Граб’янки", якими стали твори польських істориків XVI ст. М. Кромера, М. Бельського, М. Стрийковського, а також "Синопсис", "Літопис Самовидця". Огляд "хозарського сюжету" — викладу походження "козацького малоросійського народу".
Аннотация к работе
Варто зазначити, що більшість із цих текстів залишили мало слідів у «Літописі Грабянки» або ж не використовувалися автором взагалі. Про прямі текстологічні паралелі з цим твором і «Літописом Грабянки» мова не йде, однак можна припустити про певний дуже незначний його вплив. Аналізуючи окремі фрагменти оповіді про витоки та ранню історію козацтва, можна говорити про прямі запозичення автором «Літопису Грабянки» окремих сюжетів із творів Мацея Стрийковського, Олександра Гваніньї, Мартіна Бєльського . Вони, серед них і автор «Літопису Грабянки», використовували подієву канву та фактаж польського твору, змінювали ідеологію, оціночні категорії, часом дискутували й полемізували з його автором. Власне, автор/автори цього сюжету не були першопрохідцями, намагаючись якомога більше «зістарити», зміфологізувати історичні витоки свого народу, надаючи йому таким чином більшої поважності, тим більше повязавши його з персонажами Вітхого Завіту і войовничим народом, що у свій час відігравав домінантне положення в регіоні.