Характеристика Єлецького Богородичного монастиря як найбільш відомої у Чернігові місцевої обителі руського часу. Аналіз історії заснування та розвитку монастиря. Характеристика традицій печерського життя, які приніс у монастир Антоній Печерський.
Аннотация к работе
Серед монастирів, які в минулі часи діяли у Чернігові, Богородичний (Єлецький) - найдавніший. Так, «Києво-Печерський патерик» повідомляє, що у часи Володимира Святого в Києві функціонувало вже декілька чернечих обителей: «И походи (Антоній Печерський - О.В.) по монастырем и не възлюби ни въ едином же где бы жителъствовати [...] По сих же преставлъшуся великому князю Владимиру». Феодосія, коли Антоній Печерський для того, щоб здійснилося її бажання стати черницею й оселитися у жіночій обителі, змушений був попередньо «възвести о ней княгини». Як засвідчують археологічні дослідження, у руський час територія цього монастиря до меж міста не входила, і перебувала на відстані близько кілометра від чернігівського дитинця. Так, спираючись на результати археологічних розкопок, у процесі яких було виявлено обєкт із керамікою, віднесеною автором розкопок до VП-VШ ст., В.А.Богусевич уважав, що свого часу тут існувало ще «дофеодальне поселення». О.П.Моця та А.Л.Казаков, не погоджуючись із таким датуванням знайденого В.А.Богусевичем археологічного матеріалу, висловили думку, що першими поселенцями на Єлецькій горі були носії роменської культури (сіверяни).