Реконструкція культурно-історичних витоків вальсу в зв"язку з ґенезою його техніко-тактичних і жанрових особливостей. Народно-побутові витоки вальсу та плюралізм його проявів залежно від епохи та національних факторів. Вплив музики та танцю у вальсі.
Аннотация к работе
У 2014 р. у Відні відбулося святкування до 200 річчя від дня заснування вальсу. Кожна з націй, які розвивали й збагатили вальс як вид хореографічного мистецтва (німці, австрійці, французи, англійці, американці тощо), хоч і мають свої традиції осмислення й представлення цього танцю (чи то віденський вальс, чи то вальс-бостон, чи то вальс Мюзет і Яве), проте саме дискусії і боротьба між ними лежить в основі становлення теорії та техніки виконання вальсу.
Вывод
У 2014 р. у Відні відбулося святкування до 200 річчя від дня заснування вальсу. Понад 600 заходів пройшло по всій Австрії на честь цього прекрасного танцю. Звісно ж, австрійці в першу чергу вшановували свої традиції вальсування, проте, на нашу думку, організація цього свята імпліцитно містила у собі пошану та великий уклін вальсу з великої літери як феномену танцювального та музичного мистецтва, давньому та величному феномену естетичної культури людства.
Виникнувши на еклектичному народно-побутовому танцювальному ґрунті, вальс пройшов досить довгий і складний шлях "крізь терни до зірок", на якому зустрічались падіння і злети, осуд, критика і визнання. Здавалося б сама людська природа з її романтичними поривами та жагою до безмежної свободи побачила у вальсі канал вивільнення тілесної енергії та естетичного смаку, а також спосіб розкріпачення тих умовностей, які ще раніше були основою суспільного життя. Кожна з націй, які розвивали й збагатили вальс як вид хореографічного мистецтва (німці, австрійці, французи, англійці, американці тощо), хоч і мають свої традиції осмислення й представлення цього танцю (чи то віденський вальс, чи то вальс-бостон, чи то вальс Мюзет і Яве), проте саме дискусії і боротьба між ними лежить в основі становлення теорії та техніки виконання вальсу. Адже змінювались не стільки назви і терміни, стільки техніка виконання та фігури, які знаходилися за ними: якщо спочатку від вальсу очікували імпровізації, то потім звелося все до кружляння, а згодом до відкритості й змішення з іншими видами танцю (вальс-мазурка, вальс-менует, вальс-гапон), відбувся перехід від швидкого до повільного темпу, на початку ХХ ст. особливого значення набули фігурні вальси, пройшла зміна у розташуванні партнерів тощо. Все це лише збагатило вальс, перетворивши його на невичерпне джерело натхнення для хореографів і композиторів, а також на цікавий обєкт історико-мистецтвознавчого дослідження.
Список литературы
1. Аужанова Н. Из истории развития вальса / Н. Аужанова. - Режим доступа: http://oldconf.neasmo.ora.ua/ node/2242.
2. Вайнштейн О. Денди: Мода. Литература. Стиль жизни / О. Вайнштейн. - М.: Нов. лит. обозрение, 2004. - 640 с.
3. Вальс-Бостон (Бостон, Бостонский вальс) // Танцевальный словарь. Танцы балов и дискотек. - Режим доступа: http://dance123.ru/vals-boston-boston-bostonskii-vals.
4. Гавликовский Н. Л. Руководство для изучения танцев. 4-е изд., испр. / Н. Л. Гавликовский. - СПБ.: Планета Музыки, 2010. - 256 с.
5. Еремина-Соленикова Е.В. Старинные бальные танцы. Новое время / Е.В. Еремина-Соленикова. - СПБ.: ПЛАНЕТА МУЗЫКИ, Лань, 2010. - 256 с.
6. Ефименкова Б. Танцевальные жанры в творчестве замечательных композиторов прошлого и наших дней / Б. Ефименкова. - М.: Госуд. муз. изд-во, 1962. - 54 с.
7. Кундера М. Вальс на прощание / М. Кундера. - Прага: Изд-во "Азбука-классика", 2002. - 288 с.
8. Максин А. Изучение бальных танцев: рисунками и нотами для фортепьяно / А. Максин. - М.: в типографии Николая Степанова, 1839. - 45 с.
9. Роман с танцем [сост. М.Ю. Еремина]. - СПБ.: ООО ТФ "Созвездие", 1998. - 252 с.
10. Целлариус Г. Руководство к изучению новейших бальных танцев / Г. Целлариус. - СПБ.: Издание книгопродавца Василия Полякова, 1848. - 118 с.
11. Garden Aylwen & John. Танцы XVIII века; [пер. Н. Бобковой]. - Режим доступа: http://www.earthlvdeliahts.com.au/historv4.htm.