Доіндоєвропейський субстрат у лексиці слов’янських, германських і романських мов (на матеріалі української, польської, англійської, німецької та італійської мов) - Автореферат
Системна ідентифікація доіндоєвропейської лексики у слов’янських, германських та романських мовах. Визначення теоретико-методологічних засад комплексного вивчення субстрату в контексті лінгвістичної контактології. Апелятивна лексика невідомого походження.
Аннотация к работе
У роботі розвинуто ідею існування в передісторичній Європі доіндоєвропейського мовного союзу; визначено критерії для зіставлення типологічних (фонетичних і словотвірних) особливостей давніх європейських субстратів; розроблено методичний алгоритм аналізу гіпотетично субстратної лексики; наведено авторські етимології із залученням лексичного матеріалу неіндоєвропейських мов; обґрунтовано правомірність перенесення принципів порівняльно-історичного дослідження мов різних сімей на вивчення субстрату. Нікітіна), продовжуючи аналіз структурно-функціональних особливостей мов світу через зіставлення окремих мовних систем, підсистем та рівнів у діахронічному і синхронічному, зокрема й лінгвогеографічному, аспектах (С. Актуальність дисертаційної роботи продиктовано сучасною тенденцією компаративістики до вивчення мовних явищ у тісному звязку з історією та культурою народу загалом та необхідністю комплексного дослідження міжетнічних і міжкультурних контактів, на тлі яких зростає інтерес до етногенетичних процесів, що відбувалися на теренах стародавньої Європи зокрема. Розвязання проблеми генеалогічної і типологічної ідентифікації доіндоєвропейського субстрату в різних групах індоєвропейських мов має перспективи за умови залучення лексичних і типологічних даних неіндоєвропейських мов (баскської, фіно-угорських, кавказьких), предки носіїв яких, згідно з новітніми даними палеогенетики, можуть розглядатися як автохтонне населення Південно-Західної Європи з часів верхнього палеоліту. установити тематичну належність, фонетичну і словотвірну типологію лексики незясованого походження української, польської, англійської, німецької та італійської мов у діахронічному аспекті шляхом аналізу прасловянських і спільногерманських реконструкцій, а також зафіксованих писемністю лексичних одиниць латинської мови класичного періоду;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади вивчення субстрату в аспекті лінгвістичної контактології” критично проаналізовано основи теорії мовних контактів, а також наявні концепції теорії субстрату, зокрема доіндоєвропейського, крізь призму етнічних впливів; порушено питання про системне вивчення субстратних лексем; розроблено методичний алгоритм історико-генетичного і типологічного дослідження субстратної лексики. Gimbutas), повязують індоєвропеїзацію з розселенням прийшлих зі Сходу (Анатолія, Середня Азія) етнокультурних масивів, що в ІІІ тис. до н. е. нашарувалися на доіндоєвропейський субстрат (або субстрати) Балканського півострова, а згодом підкорили всі інші райони Європи, крім Басконії. Методика історико-генетичного і типологічного дослідження лексики незясованої етимології здійснювалася у 7 етапів: 1) на першому етапі з етимологічних словників різних мов відібрано лексичні одиниці остаточно не зясованого (дискусійного або сумнівного) походження; 2) на другому етапі проведено елімінацію (вилучено з розгляду) безперечних звукосимволічних утворень, жаргонізмів із пізньою писемною фіксацією, а також новітніх культурних термінів, що не можуть служити джерелом вивчення доіндоєвропейського субстрату; 3) на третьому - інвентаризацію і паспортизацію лексичного матеріалу; 4) на четвертому етапі скласифіковано гіпотетично субстратні лексеми у тематичні групи; 5) на пятому етапі визначено критерії для зіставлення типологічних (фонетичних і словотвірних) особливостей давніх субстратних мов Європи; 6) на шостому - за допомогою прийомів зовнішньої / внутрішньої реконструкції, відносної хронології встановлено обмеження на розгляд у контексті теорії субстрату походження тих прасловянських лексем, корені яких були розширені шляхом детермінативації; 7) на останньому етапі здійснено генеалогічну ідентифікацію субстратної лексики шляхом залучення лексичного матеріалу неіндоєвропейських (насамперед баскської та фіно-угорських) мов євразійського ареалу. У другому розділі “Типологічна характеристика апелятивної лексики невідомого походження” визначено принципи типологічного аналізу апелятивної лексики невідомого походження, виявлено тематичну належність досліджуваних лексичних одиниць, спільні й відмінні фонетичні та словотвірні характеристики неетимологізованої лексики словянських, германських і романських мов. Slawski), англійської [ODEE], німецької [Kluge] та латинської ([Ernout, Meillet], [Walde, Hofmann]) мов на предмет визначення тематичної належності, а також лінгвістичної (фонетичної і словотвірної) типології гіпотетично субстратної лексики дав змогу виявити 1366 неетимологізованих лексичних одиниць, з яких для 933 лексем із найбільшою вірогідністю припускається субстратне походження.
План
2. Основний зміст
Список литературы
1. Борщевський С. Проблема ідентифікації доіндоєвропейського субстрату в словянських мовах (на матеріалі української та польської мов) / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К.: ЗАТ “ВІПОЛ”, 2007-2008. - Вип. 94. - С. 34-40.
2. Борщевський С.В. Доіндоєвропейські субстрати словянських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень / С.В. Борщевський // Мовознавство: науково-теоретичний журнал Інституту мовознавства імені О.О. Потебні та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. - К.: Видавничий дім “Академперіодика” НАН України, 2008. - № 6. - С. 65-70.
3. Борщевський С. Проблема тенденційності у виявленні слідів доіндоєвропейського субстрату в словянських та германських мовах / Сергій Борщевський // Актуальність античності та сучасність: зб. на пошану дійсного члена Української академії архітектури Андрія Олександровича Пучкова. - К.: Альфа друк, 2008. - С. 6-12.
4. Борщевський С.В. Теорія доіндоєвропейського субстрату на сучасному етапі розвитку лінгвістики / С.В. Борщевський // Матеріали звітно-наукової конференції “Мови і соціум”. - К.: Мир, 2008. - С. 69-71.
5. Борщевський С.В. Лексика незясованого походження в контексті теорії доіндоєвропейського субстрату (на матеріалі української та польської мов) / С.В. Борщевський // Мова і культура : наук. журнал. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - Т. V (117). - Вип. 11. - С. 188-192.
6. Борщевський С.В. Лексика незясованого походження української та польської мов / С.В. Борщевський // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. - Ч. 1. - Вип. 25. - С. 91-95.
7. Борщевський С.В. Методика історико-генетичного дослідження лексики незясованої етимології / С.В. Борщевський // Мова і культура: наук. журнал. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - Т. IV (129). - Вип. 12. - С. 177-181.
8. Борщевський С. Ономастика й апелятивна лексика невідомого походження в контексті теорії доіндоєвропейського субстрату (на матеріалі словянських та германських мов) / Сергій Борщевський // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка : зб. наук. праць. - Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2009. - Вип. 81 (1). - Серія “Філологічні науки (мовознавство)”. - С. 176-180.
9. Борщевський С.В. Фінно-угорський субстрат у лексичному складі сучасної польської мови / С.В. Борщевський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. Серія № 9 “Сучасні тенденції розвитку мов”. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 3. - С. 10-14.
10. Борщевський С.В. Фінно-угорські субстратні елементи в сучасній польській мові / С.В. Борщевський // Studia Linguistica: зб. наук. праць. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. - Вип. 2. - С. 72-79.
11. Борщевський С. Баскські паралелі латинської лексики невідомого походження. І / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К., Умань: СПД Жовтий, 2009. - Вип. 104. - С. 48-57.
12. Борщевський С. Особливості прояву субстрату на різних рівнях мовної структури / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К., Умань: РВЦ “Софія”, 2009. - Вип. 95. - С. 46-52.
13. Словник апелятивної лексики невідомого походження (на матеріалі прасловянської, польської, англійської, німецької та латинської мов) / [авт.-уклад. С.В. Борщевський]. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - 130 с.
14. Борщевський С.В. Фонетична типологія доіндоєвропейських субстратів словянських, германських та романських мов (на матеріалі прасловянської, спільногерманської та латинської мови) / С.В. Борщевський // Система і структура східнословянських мов: зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. - Вип. 2. - С. 192-204.
15. Борщевський С.В. Характерні особливості давніх субстратів латинської мови / С.В. Борщевський // Мовознавство: науково-теоретичний журнал Інституту мовознавства імені О.О. Потебні та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. - К.: Видавничий дім “Академперіодика” НАН України, 2010. - № 1. - С. 86-93.
16. Борщевський С. Баскські паралелі германської лексики невідомого походження / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К., Умань: ПП Жовтий, 2010. - Вип. 128. - С. 46-54.
17. Борщевський С. Баскські паралелі латинської лексики невідомого походження. ІІ / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К., Умань: ПП Жовтий, 2010. - Вип. 116. - С. 9-19.
18. Борщевський С. Латинська лексика невідомого походження (за “Етимологічним словником латинської мови” А. Ерну, А. Мейє) / Сергій Борщевський // Мова та історія: зб. наук. праць. - К., Умань: ПП Жовтий, 2010. - Вип. 148. - С. 4-27.
19. Борщевський С. Методика виявлення та принципи стратифікації доіндоєвропейських лінгвоетнічних шарів на євразійських теренах / Сергій Борщевський // Матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. “Етнос. Культура. Нація”: зб. наук. праць. - Дрогобич: Вимір, 2010. - Вип. VII. - С. 305-312.