Виявлення впливу річки Дніпро на формування етнічної культури та традиційного світогляду населення Наддніпрянської України, від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Культове значення води, давні звичаї, обряди, вірування населення Наддніпрянської України.
Аннотация к работе
В Україні такі обєкти навіть стали основою для найменувань великих регіонів країни, наприклад: Буковина, Прикарпаття і Закарпаття, Полісся, Причорноморя; локальних етнографічних районів - Яворівщина, Надросся, врешті - Середнє Подніпровя тощо. Оскільки найдавніші шляхи сполучення людства - водні, то для мешканців території України здавен “найперше значення мав Дніпро, бо мережею своїх приток обгортав мало не цілу Україну і злучував усі українські землі в одну цілісність. З боку природничого, географічного, соціально-економічного Дніпро вивчений ґрунтовно, тоді як історико-культурна роль Ріки, її причетність до становлення світоглядну українців, незважаючи на багатство наукових публікацій, ще й донині не стали предметом окремої узагальнюючої праці. Дослідження обєднуючої ролі Дніпра - саме в цьому й полягає необхідність його сучасного вивчення, коли на історичній порі вкотре постають проблеми єдності України й українців. Чмихов писав про те, що “… суттю культури є прагнення до збереження гармонії людини з природою” “...Як образи “людина”, “природа”, “нація”, “космос”, так і образ “Україна” може бути і пізнаний, і усвідомлений лише як цілісність, а отже - при комплексному (системному) підході”, - відзначає сучасний дослідник українознавства П. Кононенко.У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її наукову новизну й актуальність, визначені хронологічні рамки, мета, завдання, обєкт та предмет дослідження, розкрито практичну значимість роботи, охарактеризовано апробацію результатів дослідження. Необхідність міждисциплінарної співпраці істориків і археологів утверджують сучасні культурологи й історики, зокрема західні. Найперші роздуми над взаємозвязком людини й природи, а звідси і над різницею, яка виникає між окремими людьми, народами й державами, зустрічаємо, ще в мислителів античних часів: Гіппократ (“Про повітря, води і місцевості”), Аристотель (“Метеорологіка”), Страбон (“Географія”), Птолемей (“Посібник з географії”), Діонісій (“Опис Ойкумени”) та інші представники античності торкалися цієї теми. У цей час вагомим внеском у висвітленні історії взаємовідносин людини та ріки в Україні стали праці видатних учених: Д. Він одним з перших зробив системний огляд української міфології, проводячи паралелі між українською та античною міфологіями, звернув увагу на обожнювання водяного середовища в системі давніх міфологічних уявлень українців.У результаті опрацювання історіографії з проблеми взаємовідносин людини й Дніпра зясовано, що достатньо науково обгрунтованими є географічні та біологічні, економічні аспекти Ріки, а питання зясування відображення і впливу Дніпра на матеріальну та духовну культуру населення території сучасної України залишається не дослідженим. На основі аналізу археологічних памяток, виявів ранніх вірувань і уявлень населення території України, вивченні писемних памяток Русі та Козацької доби, аналізові фольклорних текстів відповідних періодів виявлено, що Дніпро вплинув на становлення та розвиток матеріальної та духовної культури людей сучасної території України. Міфологізація Дніпра виявляється при відповідному аналізі зразків української народної творчості, етнографічних описах звичаїв і обрядів. Найчастіше до теми Дніпра звертаються міфологічні легенди наступних тематичних груп: антропоморфні легенди (надають Дніпрові людських рис і переживань), зооморфні легенди (дозволяють віднести до Дніпра певні елементи тотемізму), етиологічні і есхатологічні легенди (пояснюють походження Ріки та його приток). Період Русі відзначається впливом християнства на традиційні практики міфологізації Дніпра, що виявляється, наприклад, в антропоморфному походженні Ріки.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У висновках дисертації підведені підсумки дослідження, що виносяться на захист: 1. У результаті опрацювання історіографії з проблеми взаємовідносин людини й Дніпра зясовано, що достатньо науково обгрунтованими є географічні та біологічні, економічні аспекти Ріки, а питання зясування відображення і впливу Дніпра на матеріальну та духовну культуру населення території сучасної України залишається не дослідженим.
2. На основі аналізу археологічних памяток, виявів ранніх вірувань і уявлень населення території України, вивченні писемних памяток Русі та Козацької доби, аналізові фольклорних текстів відповідних періодів виявлено, що Дніпро вплинув на становлення та розвиток матеріальної та духовної культури людей сучасної території України.
3. Міфологізація Дніпра виявляється при відповідному аналізі зразків української народної творчості, етнографічних описах звичаїв і обрядів. Найчастіше до теми Дніпра звертаються міфологічні легенди наступних тематичних груп: антропоморфні легенди (надають Дніпрові людських рис і переживань), зооморфні легенди (дозволяють віднести до Дніпра певні елементи тотемізму), етиологічні і есхатологічні легенди (пояснюють походження Ріки та його приток).
Період Русі відзначається впливом християнства на традиційні практики міфологізації Дніпра, що виявляється, наприклад, в антропоморфному походженні Ріки.
У Козацьку добу на новій соціальній основі відбувається процес повернення до міфологізації Ріки у вигляді використання запорозьким козацтвом архаїчних звичаїв та обрядів дохристиянських часів. Продовжується сакралізація Ріки не лише як подателя життєвої енергії, а і як збудника патріотизму.
4. До Дніпра, як до невідємної складової Руської землі, постійно звернена увага давньоруських авторів. Літописці розглядають її в числі першопричин становлення світу, заселення землі. Дніпро мислиться як невідємна складова Руської держави. У текстах літописів він виступає як жива істота. З приходом християнства до ритуального втілення якого, що загальновідомо, Дніпро причетний безпосередньо, специфічна річкова міфологія не зникає, а набуває інших форм, поєднуючи традиційне й нове. Дніпро у писемній традиції Русі умисно сакралізується.
5. Особливості використання Ріки як сполучного й торгівельного шляху призводять до усвідомлення необхідності недоторканності Дніпра у внутрішньо політичній боротьбі Русі.
Особливість матеріального використання Ріки призводить до появи окремого соціального прошарку - гречників.
6. Козацтво, використовуючи матеріальні ресурси Дніпра, його географічні особливості створює на його островах Українську Козацьку державу, у свідомості людей Дніпро стає символом волі, незалежності, патріотизму, він обєднує Україну в єдине ціле, що відбивається навіть у офіційних титулах гетьманів.
7. На основі вивчення Дніпра як культурного феномену від найдавніших часів до кінця XVIII ст. запропоновано й обґрунтовано його розуміння як культурно-історичного архетипу українського народу.
Список литературы
Публікації автора, що відображають основні положення дисертації: 1. Господарсько-культурний тип Дніпра епохи камяного віку // Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні науки” / Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; ред. кол. проф. В.В. Масненко (голова) та ін. - Черкаси, 2006. - Вип. 100. - С. 71-80.
2. Героїзація образу Дніпра в билинах Київського циклу // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць / Ред. кол. проф. В.Ф. Колесник (голова) та. ін. - К.: УНІСЕРВ, 2007. - Вип. 23. - C. 81-88.
3. Українські акватичні символи природного походження // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць / Ред. кол. проф. В.Ф. Колесник (голова) та. ін. - К.: УНІСЕРВ, 2006. - Вип. 21. - C. 113-118.
4. Дніпро у сакральному бутті українців // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць / Ред. кол. проф. В.Ф. Колесник (голова) та. ін. - К.: УНІСЕРВ, 2008. - Вип. 27. - C. 70-76.
5. Образ Дніпра в історичних писемних памятках // Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні науки” / Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; ред. кол. проф. В.В. Масненко (голова) та ін. - Черкаси, 2008. - Вип. 133-134. - С. 17-21.
Публікації автора, що додатково відображають положення дисертації: 1. Найменування Дніпра // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки” / Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; ред. кол. проф. В.В. Масненко (голова) та ін. - Черкаси, 2007. - Вип. 108. - С. 141-144.
2. Образи Дніпра у козацьких літописах // Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 5 - 27 березня 2007 р. / За ред. В.В. Масненка. - Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2008. - С. 199-201.