Теоретичний аналіз історико-філософських досліджень Д. Чижевського з точки зору їх проблематики, методології, змісту та актуальності в сучасному контексті. Наукове значення "виокремлення" української філософської традиції з загальноросійського контексту.
Аннотация к работе
До таких мислителів відноситься і Дмитро Іванович Чижевський - видатний славіст, україніст, історик філософії і філософ культури. Він започаткував філософське українознавство, розглянуши історію філософської думки в Україні як окремий, самобутній напрям розвитку світового історико-філософського процесу, обгрунтувати її методологічні засади і періодизацію. Йому належить також фундаментальне дослідження про мислителя, з іменем якого повязують один з найвищих злетів філософської думки східнословянських народів - Григорія Сковороду, а також численні праці з історії російської, чеської та словацької філософії та культури. Чижевського актуальна ще й тому, що він, як історик філософії, одним із перших звернувся до проблеми національної специфіки філософської думки, до питання про існування філософських рефлексій в духовній культурі тих народів, які традиційно розглядалися і сприймалися як "нефілософські", такі що лишилися осторонь магістрального шляху розвитку світової філософської думки (східних і західних словян). Дисертаційне дослідження ґрунтується на таких теоретико-методологічних засадах як, принцип обєктивності (теоретичні висновки повинні бути обґрунтовані фактами, у даному випадку - твердженнями що випливають з аналізу текстів першоджерел і не несуть у собі ідеологічних чи політичних оцінок); принцип історизму (врахування історичних умов, за яких формувався світогляд вченого); системності (вивчення історико-філософського доробку вченого як органічної складової його загальнофілософських, культурологічних та літературознавчих досліджень).Чижевського" дається загальна характеристика світогляду вченого і тих теоретичних джерел, під впливом яких він формувався, висвітлено основні напрями і засади його філософських, культурологічних та літературознавчих досліджень. Він не прагнув до створення всезагальної завершеної філософської системи, водночас, одною з ключових проблем його досліджень було питання про співвідношення між універсальним, всезагальним і конкретно-індивідуальним, унікальним в культурі. Чижевського в галузі історії філософії виступає теза про приналежність словянських культур до антично-європейської культурної традиції. Показано, що грунтуючись на ідеї європейської приналежності української культури та ідеї національної філософії дослідник поставив проблему становлення і розвитку національної філософської традиції на Україні. Чижевського в історію української філософії було його дослідження ідейно-світоглядних засад творчості М. Гоголя.