Дизайн світильників провідних італійських і німецьких виробників: засоби художньої виразності та перспективи використання досвіду в Україні - Автореферат

В цих країнах, серед іншого, активно еволюціонує така дизайнерська ділянка, як проектування світильників - адже без якісного штучного освітлення європейське суспільство існувати не бажатиме. При цьому найбільш яскраво цю ділянку презентують Італія та Німеччина, бо вони найнаочніше демонструють два характерні для Європи, але суттєво різні підходи до створення дизайнерського продукту, а саме: функціональний підхід, притаманний Німеччині, та образно-емоційний-Італії. Робота здійснюється згідно плану підготовки наукових кадрів в Харківській державній академії дизайну і мистецтв, а також є складовою частиною держбюджетної теми «Методологія інноваційного дизайну у контексті науково-технологічного прогресу і глобальної екологічної кризи», реєстраційний № 0107U002131. окреслити історичні етапи та основні тенденції використання світильників на території Європи, а також узагальнити новітній європейський досвід виробництва світильників; Географічні межі визначаються територіальним розташуванням підприємств з виробництва світильників на території сучасної Італії та Німеччини з подальшим проведенням порівняльного аналізу, а також регіонами та окремими містами України, де світильники були застосовані.Література, що розкриває історичні аспекти та сучасний стан проектування світильників, особливості їхнього використання у предметно-просторовому середовищі, представлена таким чином. З позиції стилістичних особливостей італійського дизайну, що розглядаються у контексті проектування світильників, є робота теоретика дизайну Г.Курєрової. Другу групу презентують статті у спеціалізованих періодичних зарубіжних та українських виданнях, каталоги відомих фірм-виробників освітлювальної техніки та збірки конкурсів, що проводяться у галузі дизайну світильників. До джерел слід також віднести додаткові історичні матеріали, зібрані в українських музеях, що засвідчують певні етапи розвитку світильників, еволюцію форм та засобів їх декорування. Одна з перших публікацій українських дослідників стосовно формоутворення та історії розвитку світильників в Україні була написана у Харкові 1927 року Р.Даньковською.Така проекція мусить включати основні правила використання освітлювальної арматури, методику доцільного вибору світильників у тих чи інших ситуаціях, можливості розвитку вітчизняної промисловості та реального конкурування на світовому ринку як продуктів, так і ідей, а також перспективи застосування в організації сучасних українських інтерєрів та екстерєрів зарубіжної продукції. За умов сьогоднішнього перехідного періоду, українські підприємства не можуть випускати належний обсяг конкурентоздатної продукції, світильники різного ґатунку. Наприкінці ХХ - початку ХХІ сторіччя міжнародні тематичні виставки з дизайну стали одним з потужних напрямків формування громадської думки щодо тенденцій, які актуалізуються у світовому виробничому процесі. По-перше, світильник сприяє досягненню комфорту у середовищі шляхом забезпечення санітарних норм освітлення для людської діяльності та відпочинку. По-третє, світильник, або певний світлотехнічний обєкт дозволяє створювати локальні або загальні світові ефекти, які впливають на трактування середовища та здатні, таким чином, частково або повністю сприяти переосмисленню цілей і задач, які воно вирішує.Вивчення літератури за темою свідчить, що більшість джерел присвячено загальним проблемам застосовування освітлювальних приладів. Наукових праць, спеціально присвячених дослідженню засобів художньої виразності в дизайні світильників італійських та німецьких виробників з огляду на використання їхнього досвіду в Україні, - майже не виявлено. Показано, що історичні етапи у створенні світильників зумовлюються еволюцією технічних винаходів, а саме: вогнище, лучина, свічка, газові та гасові лампи, електричні лампи розжарювання, за цим люмінесцентні та металогалогенні лампи, світловоди та світлодіоди, а також найсучасніші енергозберігаючі джерела світла «Сід». Визначено, що основними підприємствами Італії та Німеччини, які характеризують відмінні підходи до проектування сучасних світильників, є «Artemide», «Targetti», «Flos» (Італія), «Bruck Leuchten», «Zumtobel», «Schmitz-Leuchten» (Німеччина). Виявлено основоположні засади проектування світильників в італійській школі та завдяки порівняльному аналізу визначено їх відмінності від присутнього у Німеччині раціоналізму та функціоналізму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Вивчення літератури за темою свідчить, що більшість джерел присвячено загальним проблемам застосовування освітлювальних приладів. Деякі літературні джерела дозволяють розкрити місце світильників в контексті інтерєрів, їхнє пластичне вирішення та художнє оздоблення, панівні стильові ознаки. Ціла низка робіт присвячена вивченню, загальному опису різноманітних видів освітлювальних приладів. Наукових праць, спеціально присвячених дослідженню засобів художньої виразності в дизайні світильників італійських та німецьких виробників з огляду на використання їхнього досвіду в Україні, - майже не виявлено.

2. Показано, що історичні етапи у створенні світильників зумовлюються еволюцією технічних винаходів, а саме: вогнище, лучина, свічка, газові та гасові лампи, електричні лампи розжарювання, за цим люмінесцентні та металогалогенні лампи, світловоди та світлодіоди, а також найсучасніші енергозберігаючі джерела світла «Сід». Засоби художньої виразності при створенні світильників співпадали із панівними в кожну історичну добу художніми засобами. Зокрема це стосується новітнього європейського досвіду проектування світильників у добу постмодернізму.

3. Визначено, що основними підприємствами Італії та Німеччини, які характеризують відмінні підходи до проектування сучасних світильників, є «Artemide», «Targetti», «Flos» (Італія), «Bruck Leuchten», «Zumtobel», «Schmitz-Leuchten» (Німеччина). Встановлено, що основа відмінностей у сучасному проектуванні світильників Італії та Німеччини сягає своїм корінням тенденції, зумовленої специфічними обставинами перших двох десятиліть після Другої світової війни. Тоді італійський дизайн швидко знайшов власні шляхи розвитку, які базуються, в першу чергу, на пріоритетах емоційного виразу та яскравої індивідуальності. Натомість німецький дизайн, який володів досвідом відомої школи Баухауз та Ульмської школи, повертається до їхніх основоположних принципів та надалі дотримується неофункціоналізму. Ідеї, які панують у Італії, виявляються більш відповідними для напрямків «антидизайну», «радикального дизайну» та інших нових пріоритетів, встановлених епохою постмодернізму.

4. Виявлено основоположні засади проектування світильників в італійській школі та завдяки порівняльному аналізу визначено їх відмінності від присутнього у Німеччині раціоналізму та функціоналізму. В Італії переважає характерна відкритість до експерименту, свіжість та оригінальність ідей, нескінченна фантазія, несподівані пластичні вирішення та сміливі образно-асоціативні ходи. Незважаючи на спільність творчого простору та сьогоднішню активізацію глобальних процесів, італійський дизайн до цього часу зберігає характерні риси, набуті ним з 50-х років минулого століття. Постійна відкритість до експерименту дозволяє зберігати свіжість та оригінальність ідей, знаходить рішення, які відповідають вимогам сучасності, що вповні стосується сфер виробництва освітлювальних приладів.

5. Показано, що діапазон творчих пошуків засобів художньої виразності тими дизайнерами, які співпрацюють з італійськими фірмами, вирізняється надзвичайною широтою. Він включає джерела світла суто функціонального призначення та масового використання, вироби, виконанні на основі нових інтерпретацій формотворчих принципів біоніки, характерних ознак стилю «техно» або ж традиційних класичних форм. Окрему групу становлять світильники, які можуть сприйматися як унікальні арт-обєкти та використовуватися для ефективної індивідуалізації сучасного архітектурного середовища.

Визначено, що у Німеччині дизайнери ставлять перед собою дещо іншу мету: за допомогою світла створити простір для нових вражень, полегшити роботу, поліпшити комунікацію та підвищити безпеку. Основна увага приділяється комплексним рішенням, здатним створювати різноманітні світлові ефекти та відчути гармонію світла та архітектури. Паралельно з проектуванням, компанії приділяють особливу увагу прикладним дослідженням у галузі енергоспоживання. Поєднання оптимальної якості освітлення, технологічних інновацій та сучасного дизайну становлять естетичну основу джерел світла, пропонованих німецькими виробниками.

6. В наслідок роботи над дисертацією у науковий обіг впроваджено низку нових імен (Eric Sole (Ерік Солє), Andrea Anastasio (Андре Анастасіо), Gae Aulenti (Гае Ауленті), Paolo Targetti (Паоло Таргетті), Nicolas Grimshaw (Ніколас Грімшоу), Massimo Losa Ghini (Массімо Лоса Джині), С.Вергунов, С. Кангеларі, Ю. Морозюк, А. Старожилов, П.Погорєлов) та дизайнерських проектів («Collection 2900», «STCHU-moon», «Chic Marsel», «Bolla», «Brix SR»,«Charles», «Pilot», конкурсні проекти «Світло»).

7. В ході даної роботи було виявлено, що на рівні використання освітлювальних приладів Україна рухається паралельно з європейськими країнами, але те, що предметний дизайн зводиться здебільшого до вписування іноземних виробів у місцеві інтерєри, унеможливлює процес повноцінного розвитку в даному напрямку та перешкоджає створенню цілісних, суто українських проектів. Сучасний світовий досвід свідчить про великі можливості інтеграції міжнародного проектного бізнесу. В цьому сенсі очевидні перспективи має співпраця вітчизняних проектантів з міжнародними компаніями, в тому числі й зі згаданими виробниками світильників Італії та Німеччини.

8. Визначено, що досвід провідних європейських дизайнерів стрімко адаптується у вітчизняному дизайні. Про це свідчить проведений в Україні перший конкурс дизайну світильників «Світло», що продемонстрував високий рівень та потенціал українського дизайну. Натомість виявлено, що безліч ідей у галузі предметного дизайну в Україні не втілюються у життя, або предмети виготовляються в одиничному екземплярі для конкретного проекту. Вітчизняний дизайн не розвинувся у ефективну складову індустріального процесу, як це існує у більшості розвинених країн. Розвиток такої складової потребує відповідних дій у вирішені даної проблеми на державному рівні.

9. Подальші дослідження доцільно вести у такому напрямку: включити до кола питань, що розглядаються, не лише світильники, а загалом освітлення як таке, тобто як цілісний специфічний обєкт дизайнерської праці. Разом із цим доцільно розширити географічні межі дослідження, додавши вивчення північноамериканського та японського дизайну в цій галузі.

Погорельчук В.А., Голобородько В.М. До вирішення питання вибору джерел світла в контексті дизайн-проектування обєктів світлотехніки // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2006 - № 12. - С. 21-25.

Погорельчук В.А. Дизайн світильників в Італії та Німеччині: історичне коріння сучасних відмінностей // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2008 - № 6. - С. 80-84.

Погорельчук В.А., Звоник А.А. Обєкт світлотехніки в контексті стилю середовища життєдіяльності людини // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2009 - № 13. - С. 114-120.

Погорельчук В.А. Проектирование как предмет (трудности и их преодоление) // Теорія і практика матеріально-художньої культури: Матеріали наукової електронної конф., (Харків, 2 грудня 2002р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківська державна академія дизайну та мистецтв. - Х.: Харківська державна академія дизайну та мистецтв, 2002 - № 1. - С. 52-54.

Погорельчук В.А., Голобородько В.М. Тенденції та новації в проектуванні сучасних обєктів світлотехніки. За матеріалами виставки «МІЛАН-2007» // Наукова конференція професорсько-викладацького складу академії за підсумками роботи у 2006/2007 н. р.:Матеріали конф., (Харків, 14 - 19 травня 2007р.) .) / Міністерство освіти і науки України, Харківська державна академія дизайну та мистецтв. - Х.: Харківська державна академія дизайну та мистецтв, 2007. - С. 80-84.

Основи дизайн-проектування обєктів світлотехніки: Методичний посібник / Укл. В. Погорельчук, В. Голобородько. - Харків: ХДАДМ, 2006 - 34 с.