Дослідження пострадянського регіоналізму в контексті регіональної зовнішньоекономічної діяльності України. Обґрунтування основних інтеграційних засад сучасної політики країни. Оцінка їх ефективності та відповідності національним економічним інтересам.
Аннотация к работе
Досвід функціонування інтеграційних обєднань, зокрема, таких угруповань, як ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АСЕАН, свідчить, що в їх межах спостерігається позитивна динаміка зростання показників експорту та імпорту, зростання ВВП та обсягів інвестицій, поглиблюється міжнародна спеціалізація економіки, котра спричиняє позитивну реструктуризацію економічних систем країн-членів та оптимізацію структури національних економік, що, в свою чергу, сприяє подальшому створенню сприятливих умов соціально-політичного розвитку та підвищенню рівня добробуту населення. Особливе значення має детальне вивчення перебігу інтеграційних процесів на пострадянських теренах, що обумовлене існуванням нагальних економічних потреб в інтегруванні задля забезпечення подальшого розвитку економік цих країн. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукового напряму відділу зовнішньоекономічної діяльності ІСЕМВ НАН України в межах наукових тем: «Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів» (№ держреєстрації 0103U006310); «Шляхи та напрями застосування міжнародного досвіду регулювання економіки в інноваційній стратегії України» (№ держреєстрації 0105U002584); «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (№ держреєстрації 0106U010980). Метою дисертаційного дослідження є аналіз та інтерпретація специфіки інтеграційних процесів на пострадянському просторі під подвійним кутом зору: глобальної інтеграції в її регіональних формах та національних економічних інтересів України, які реалізуються у формі різновекторних інтеграційних стратегій. 2), а також дослідження відмінностей процесів інтеграції між розвиненими обєднаннями та пострадянським регіоном; групування (виокремлення найбільш характерних показників, котрі демонструють динаміку інтеграційних процесів (розділи 2, 3); експертних оцінок (дослідження теоретико-методологічних положень та прикладних результатів - розділи 1, 2, 3); статистичного аналізу (дослідження динаміки перебігу інтеграційних процесів в пострадянському регіоні - розділ 2, інтеграції України до ЄС - п.Узагальнивши світовий досвід, розглянуто варіанти інтеграційних моделей, котрі уособлюють сучасні реалії міжнародної інтеграції та зясовано, що кожне з обєднань має власний шлях розвитку або обєднує декілька різновидів інтеграційних моделей. Стосовно ж послідовності етапів інтеграції, то, наприклад, НАФТА - це зона вільної торгівлі з впровадженням деяких елементів спільного ринку; АТЕС також формується як майбутня зона вільної торгівлі, проте, в межах обєднання передбачається вільний рух інвестицій. У розділі 2 «Регіональні процеси співробітництва та інтеграції на пострадянському просторі» досліджено інтеграційні проекти в рамках СНД. Системний аналіз основних інтегруючих та дезінтегруючих чинників на теренах СНД показав, що серед позитивних передумов до інтеграції країн СНД необхідно виокремити такі: вихід з кризового стану національних економік, позитивний ефект ринкових перетворень (деякі країни СНД вже мають статус країн з ринковою економікою), формування ринкових інституцій на мікро-та макрорівнях, членство в СОТ, економічне зростання. Поряд з цим існує низка чинників, які гальмують створення в рамках СНД навіть початкової форми регіональної інтеграції - зони вільної торгівлі, серед них: дефіцит капіталу, порівняно низький рівень технічного та технологічного розвитку, низька конкурентоспроможність на світових ринках, спеціалізація переважно на експорті сировини та напівфабрикатів і продукції низького ступеню обробки та з низькою доданою вартістю.Охоплюючи весь світ, глобалізація по-різному проявляється в сегментах світового господарства, а, отже, свідчить про співіснування різних регіоналізмів внаслідок накладення однорідного й цілісного процесу на складний (геоекономічно, цивілізаційно, національно) і розшарований (стратифікаційно, макроекономічно, політично) світ. Такою в умовах прогресуючого процесу глобалізації є система спільних цінностей, на яку спирається спільнота Європейського Союзу і котра включає: досягнення загальної безпеки і поширення її за межі Союзу; поглиблення культури демократії і поваги до прав людини; розвиток соціальної ринкової економіки; збереження навколишнього середовища. Через інститути, а саме правові структури, насамперед, право власності, державний апарат, фінансову інфраструктуру, судову, банківську, податкову системи та митну служби, котрі забезпечують ефективну роботу ринків і стійке економічне зростання, формується інтеграційна спільнота. Незважаючи на низку позитивних передумов до інтеграції (вихід з кризового стану національних економік, позитивний ефект ринкових перетворень, членство в СОТ, економічне зростання), існує низка чинників, котрі стримують створення в рамках СНД навіть початкової форми регіональної інтеграції - зони вільної торгівлі, серед яких: триваючий процес дезінтеграції, дефіцит капіталу, низький рівень технічного та технологічного розвитку, низька конкурентоспроможність