Діагностика та оптимізація лікувальної тактики цереброваскулярних порушень у хворих на дисциркуляторну гіпертензивну енцефалопатію. Особливості церебральної гемодинаміки та структурних змін головного мозку залежно від добового ритму артеріального тиску.
Аннотация к работе
Залишаються невивченими особливості ремоделювання міокарду у хворих на ДГЕ та їх взаємозвязок із структурними змінами головного мозку. Відомо, що на формування ураження мозку при АГ впливає не тільки підвищений рівень артеріального тиску (АТ), а й особливості його добового ритму [Kario K. і співавт., 1996; Mancia G., Parati G., 2000; Palatina P., 2002; Verdecchia P., 2000], тому вивчення особливостей добового профілю АТ, зокрема таких його показників, як варіабельність, ступінь нічного зниження, величина ранкового підйому та його швидкість у хворих на ДГЕ є перспективним та необхідним. Усе це визначає актуальність і перспективність досліджень, спрямованих на зясування особливостей структурних змін головного мозку, церебральної гемодинаміки у хворих на ДГЕ залежно від добового ритму АТ, особливостей ремоделювання міокарду, впливу антигіпертензивних препаратів на виявлені порушення з метою їх ранньої діагностики та первинної профілактики мозкових інсультів. Дослідити стан церебральної гемодинаміки за даними мультиспіральної компютерної томографії головного мозку, дуплексного сканування загальних та внутрішніх сонних артерій та транскраніального дуплексного сканування у хворих на ДГЕ І та ІІ стадій. На основі проведеного вперше комплексного панорамного дослідження хворих на ДГЕ І та ІІ стадій з використанням сучасних діагностичних методик: вивчено стан церебральної гемодинаміки з дослідженням перфузії головного мозку за даними мультиспіральної компютерної томографії у хворих на ДГЕ І та ІІ стадій залежно від особливостей добового ритму АТ, встановлено кореляційні взаємовідносини між порушенням центральної та церебральної гемодинаміки у цих хворих, вивчено особливості ремоделювання міокарду у хворих на ДГЕ І та ІІ стадій, досліджено взаємозвязок між структурними ураженнями головного мозку (за даними магнітнорезонансного дослідження) та особливостями добового ритму АТ, структурно-функціональним станом міокарду, завдяки чому встановлено нову закономірність ураження органів-мішеней при АГ, визначені показники ДМАТ, які мають найбільший вплив на формування ураження головного мозку та судин у хворих на ДГЕ І та ІІ стадій, оцінена ефективність антигіпертензивних препаратів “першої лінії”: блокаторів бета-адренорецепторів бетаксололу і карведілолу та інгібіторів АПФ: спірапрілу та фозинопрілу для корекції виявлених порушень церебральної гемодинаміки та встановлено, що антигіпертензивна терапія даними препаратами знижуючи системний АТ не погіршує церебральний кровоплин.Згідно з поставленою метою та завданнями роботи було проведене комплексне обстеження 112 хворих з дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією І (29 хворих) та ІІ (83 хворих) стадій, які знаходились на обстеженні та лікуванні у клініці відділу гіпертонічної хвороби Інституту кардіології ім. Залежно від ступеня ураження ГМ (за даними МРТ) хворі основної групи були розподілені на 3 групи: до 1-ї групи включили пацієнтів без МРТ-ознак ураження ГМ, до 2-ї - хворих з помірним ураженням ГМ (менш ніж 5 окремих локальних вогнищ ураження, без вогнищ, які зливаються), 3-ї - з вираженим ураженням ГМ (з локальними множинними вогнищами або з вогнищами, які зливаються). У нашому дослідженні хворі з більш важкою стадією захворювання, а також з множинними вогнищами ураження головного мозку мали достовірно вищі показники САТ (середнього за добу, у денний та у нічний періоди) та ДАТ (середнього за добу та у нічний час). Так, у хворих з множинними вогнищами ураження ГМ варіабельність як САТ, так і ДАТ у нічний період була більшою, ніж у хворих без них: у нічний період варіабельність САТ становила відповідно 15,79±1,04 і 11,60±0,63 мм рт.ст. Однак, відмінності цього показника були достовірними для САТ (середнього за добу, день, ніч) та ДАТ (лише середнього за ніч), що свідчить про вплив на формування вогнищевого ураження головного мозку не тільки рівня АТ, але й тривалості підвищення САТ впродовж доби, дня, ночі та ДАТ впродовж ночі.В дисертації на основі результатів комплексного клініко-інструментального обстеження представлено теоретичне узагальнення особливостей церебральної гемодинаміки та структурних змін головного мозку у хворих на дисциркуляторну гіпертензивну енцефалопатію залежно від добового ритму артеріального тиску, встановлений взаємозвязок між цими параметрами, показана можливість корекції виявлених порушень антигіпертензивними препаратами, що в цілому дає нове рішення актуальної проблеми клінічної медицини - профілактики гострих порушень мозкового кровообігу. За результатами проведеного добового моніторування артеріального тиску у 63,6% хворих з дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією І та ІІ стадій виявлені порушення циркадного ритму артеріального тиску, серед яких у 60% - недостатнє зниження артеріального тиску у нічний період, у 3,6% - його надмірне зниження, що підвищує ризик розвитку інсульту та інфаркту міокарда у цих хворих. Порушення добового профілю артеріального тиску у хворих з дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією асоціюється з м