Дослідження стану мікрогемоциркуляції ока при дистрофічній патології сітківки у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Оцінка впливу циклоферону й флексіталу на рівень перекисного окислення ліпідів і активність системи антиоксидантного захисту.
Аннотация к работе
Іонізуюче опромінення та інкорпоровані радіонукліди при впливі на організм людини призводять до ураження різноманітних органів і систем, в тому числі і до захворювань органу зору (Жабоєдов Г.Д., 1992; Волошин П.В. у співавт., 1992, 1996; Сергієнко М.М. у співавт., 1998). До них належать насамперед безпосередній вплив опромінення на структури ока, наслідки порушень імунного та метаболічного гомеостазу; активація процесів утворення вільних радикалів, а також вплив опромінення на генетичний апарат клітин (Думброва Н.Є., 1993; Пучківська Н.О., 1995, 1999; Умовист Н.М., 1995). око сітківка циклоферон флексітал Раніше у ЛНА на ЧАЕС встановлено підвищення частоти дистрофічної патології органу зору, яка в середньому складає від 18 до 35% (Федірко П.А., 1995, 1998; Умовіст Н.М., 1997; Ліщенко В.Б., 1997). З урахуванням виявлення виражених порушень імунологічного гомеостазу, розладів мікрогемодинаміки й активації процесів пероксидації ліпідів у ЛНА, уявляється доцільною розробка патогенетично обгрунтованих методів терапії осіб з дистрофічною патологією органу зору. Вивчити клінічну ефективність комбінації циклоферону й флексіталу, призначених додатково до загальноприйнятої терапії, їх вплив на функціональні і електрофізіологічні показники органу зору у ліквідаторів з дистрофічною патологією сітківки.Для вивчення ефективності використання флексіталу й циклоферону пацієнти були розподілені на 2 групи, рандомізовані за віком і клінічною формою ураження органу зору. Основну групу склали 61 ЛНА, яким поряд з базисним лікуванням (ангіо-, ретинопротектори, вітамінні і тканинні препарати, судиннорозширювальні засоби та ін.) додатково призначалися флексітал по 0,4 г три рази на добу всередину і циклоферон по 2,0 мл внутрішньомязово щотижнево протягом 5-10 днів у залежності від вираженості порушень імунного статусу. Дистрофічна патологія в обстежених ЛНА виникала переважно у віці від 30 до 45 років, середній вік виникнення склав 38 років. При вивченні частоти розповсюдженості дистрофічної патології сітківки в осіб аналогічної ЛНА вікової і статевої групи, які не приймали участь у ліквідаційних роботах, було встановлено, що інтенсивний показник її на 10 тисяч населення склав 40,2, при цьому вік виникнення вказаної дистрофічної патології сітківки склав від 45 до 56 років, середній вік - 50 років, тобто на 12 років пізніше, ніж у ЛНА. Виявлено зниження гостроти зору до 0,6 0,03 одиниць (P<0,05 по відношенню до норми), сумарного поля зору (503 3.2 градусів, P<0,01), показників КЧЗМФ (34,3 0,8 Гц, P<0,01) і КЧЗМ (32,4 0,3 Гц, P<0,01).Дистрофічні ураження сітківки у ЛНА на ЧАЕС являють собою актуальну проблему сучасної офтальмології, що обумовлено більшою частотою їх розповсюдження серед ЛНА у порівнянні з іншим населенням, виникненням захворювань у порівняно молодому віці, прогресуючим перебігом зі зниженням зорових функцій, недостатньою ефективністю існуючих методів лікування. Встановлені виражені порушення функціональних і електрофізіологічних показників органу зору в ЛНА з дистрофічною патологією сітківки, що характеризувалося переважним підвищенням рівня ПЕЧФ в 1,8 рази вище норми (96,0 МКА), площі сліпої плями в 1,8 рази вище норми (182 мм2), зниження показника КЧЗМФ в 1,4 рази (34,3 Гц). У патогенезі дистрофічної патології сітківки в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС суттєве значення мають аутоімунні й імунокомплексні реакції, про що свідчило підвищення міграційного індексу в РГМЛ з антигенами сітківки й увеального тракту в 2,2 і 2,5 рази відповідно, рівня ЦІК в 2,3 рази вище норми (4,37 г/л), що розвивалися на фоні вторинної імунологічної недостатності і зниження активності ФАМ. У ЛНА на ЧАЕС з ураженнями сітківки встановлено розвиток синдрому ендогенної інтоксикації, на що вказувало підвищення рівня “середніх молекул” в 2,8 рази (1,45 г/л), який сполучався з посиленням процесів ПОЛ, зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту у 72% осіб - каталази в 1,5 рази і супероксиддисмутази в 1,8 рази за відношенням до норми.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
Дистрофічні ураження сітківки у ЛНА на ЧАЕС являють собою актуальну проблему сучасної офтальмології, що обумовлено більшою частотою їх розповсюдження серед ЛНА у порівнянні з іншим населенням, виникненням захворювань у порівняно молодому віці, прогресуючим перебігом зі зниженням зорових функцій, недостатньою ефективністю існуючих методів лікування.
У ЛНА на ЧАЕС дистрофічні ураження сітківки зустрічаються в 6,7 разів частіше, ніж в аналогічній віковій і статевій групі осіб, які не приймали участі в ліквідаційних роботах на ЧАЕС і мешкають у тому ж регіоні. В ЛНА переважала макулодистрофія (73,2%); в 18,8% хворих спостерігалися сполучені ураження сітківки (макулодистрофія в сполученні з периферичною хоріоретинальною дегенерацією або гіпертонічною ретинопатією).
Встановлені виражені порушення функціональних і електрофізіологічних показників органу зору в ЛНА з дистрофічною патологією сітківки, що характеризувалося переважним підвищенням рівня ПЕЧФ в 1,8 рази вище норми (96,0 МКА), площі сліпої плями в 1,8 рази вище норми (182 мм2), зниження показника КЧЗМФ в 1,4 рази (34,3 Гц).
Виявлені суттєві розлади мікроциркуляції ока у ЛНА на ЧАЕС з дистрофічною патологією сітківки, відображенням чого було підвищення КІ0 до 15 балів і вище. Більш виражені зміни мікрогемодинаміки виявлені в осіб зі сполученими ураженнями сітківки.
У патогенезі дистрофічної патології сітківки в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС суттєве значення мають аутоімунні й імунокомплексні реакції, про що свідчило підвищення міграційного індексу в РГМЛ з антигенами сітківки й увеального тракту в 2,2 і 2,5 рази відповідно, рівня ЦІК в 2,3 рази вище норми (4,37 г/л), що розвивалися на фоні вторинної імунологічної недостатності і зниження активності ФАМ.
У ЛНА на ЧАЕС з ураженнями сітківки встановлено розвиток синдрому ендогенної інтоксикації, на що вказувало підвищення рівня “середніх молекул” в 2,8 рази (1,45 г/л), який сполучався з посиленням процесів ПОЛ, зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту у 72% осіб - каталази в 1,5 рази і супероксиддисмутази в 1,8 рази за відношенням до норми.
Включення циклоферону і флексіталу в лікувальний комплекс додатково до загальноприйнятої терапії в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з дистрофічними ураженнями сітківки забезпечило поліпшення зорових функцій і електрофізіологічних показників, приводило до стабілізації патологічного процесу в сітківці і припинення його подальшого прогресування у 86,9% пацієнтів протягом 6-8 місяців.
Призначення комбінації флексіталу і циклоферону при дистрофіях сітківки в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, зменшенню вираженості синдрома ендогенної інтоксикації, аутоімунних та імунокомплексних реакцій, нормалізації показників мікрогемодинаміки, ПОЛ і активності ферментів системи антиоксидантного захисту.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Розроблені критерії прогнозування характеру перебігу дистрофічних уражень сітківки у ЛНА на ЧАЕС. При цьому підвищення порога електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) більше 90 МКА, площі сліпої плями більше 180 мм2, загального конюнктивального індексу КІ0 до 15 балів і вище, рівня циркулюючих імуних комплексів (ЦІК) вище 4,0 г/л, концентрації “середніх молекул” до 1,3 г/л і вище; зниження показника критичної частоти зникнення мигтінь за фосфеном (КЧЗМ) менш 35 Гц є неблагоприємними прогностичними ознаками в плані прогресування дистрофічного процесу в сітківці.
2. Запропоновано патогенетично обгрунтований метод комбінованого лікування і медикаментозної реабілітації ЛНА з дистрофічною патологією сітківки з використанням додаткового включення до загальноприйнятої терапії флексіталу по 0,4 г три рази на добу всередину і циклоферону по 2,0 мл внутрішньомязово щотижнево протягом 5-10 днів у залежності від вираженості порушень імунного статусу.
Список литературы
Петруня А.М., Язид Абу Эбейд. Иммунные и микроциркуляторные нарушения у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с нервно-психическими расстройствами и сосудистой патологией глаза // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ; Луганськ, 1998.- Вип 2.- С. 116-123.
Язид Абу Эбейд. Влияние комплекса циклоферона и флекситала на клинико-иммунологические показатели у ЛПА на ЧАЭС с патологией сетчатки и зрительного нерва // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ; Луганськ, 1998.- Вип 3.- С. 165-174.
Петруня А.М., Язид Абу Эбейд. Структура глазной заболеваемости у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с нейропсихической патологией // Архів психіатрії.- 1998.- № 1(16).-С. 194-198.
Петруня А.М., Язид Абу Эбейд, Мутычко М.В. Биохимические и иммунные нарушения у лиц с патологией органа зрения, сочетанной с нейрососудистой патологией, подвергшихся действию ионизирующего излучения малой интенсивности // Офтальмол. журнал.- 1999.- № 2.- С. 73-77.
Петруня А.М., Язид Абу Эбейд, Сафонова Е.Ф. Эффективность циклоферона и флекситала в комплексной терапии дистрофической патологии заднего отрезка глаза у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с сочетанной нейросоматической патологией // Офтальмол. журнал.- 1999.- № 3.- С. 148-153.
Язид Абу Эбейд. Дистрофические поражения сетчатки у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС и разработка рациональных методов их лечения//Український медичний альманах.-1999.-№2.- С. 154-158.
Язид Абу Эбейд. Нарушения системного и местного иммунитета у больных макулодистрофией, подвергшихся воздействию ионизирующего облучения // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ-Харків-Луганськ, 1999.- Вип 2 (22).- С. 245-251.
Язид Абу Эбейд. Клиническая характеристика дистрофических заболеваний сетчатки у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Український медичний альманах.- 2000.- Том 3, № 4.- С. 167-170.
Petrunya A.M., Yazeed Abu Ebeid, Safonova E.F. Clinical-pathogenetic efficacy of cyclopherone and phlexitale as a complex therapy of distrophyc changes of retina and optic nerve in the victims of Chernobyl accident // XI International Ophthalmological Symposium "GENOVA-ODESSA": Abstracts.- Genova, Italy, 1999.- P.46-47.
Petrunya A.M., Yazeed Abu Ebeid. Retina dystrophic disorders pathogenesis in Chernobyl liquidators // Ophthalmic Research (EVER).- Palma de Mallorca, Spain, 1999.-V.31,1.- P.26.
Петруня А.М., Язід Абу Ебейд. Патогенетичні особливості дистрофічних уражень сітківки у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС та клінічний ефект комбінації циклоферону та флексіталу // YIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств СФУЛТ: Тези доп.- Львів, Трускавець, 2000.- С. 102.