Визначення поняття та ознак принципу диспозитивності. З’ясування його ролі у забезпеченні конституційних прав і свобод громадян. Розкриття особливостей реалізації принципу диспозитивності під час провадження в адміністративному суді першої інстанції.
Аннотация к работе
Кроком уперед у цьому процесі є запровадження системи адміністративних судів, які символізують тенденції розвитку засобів захисту прав, свобод та інтересів громадян у відносинах із державною владою. Остаточне правове, організаційне та функціональне становлення вітчизняного інституту адміністративної юстиції відбулося із прийняттям у 2005 році Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, який встановлює основні засади здійснення адміністративного судочинства, дає визначення основних понять та категорій, що використовуються в зазначеній сфері, а також містить низку норм, які регулюють відносини зі створення умов для судового захисту прав і свобод, що були не відомі раніше чинному законодавству. Ця засада потребує дослідження через призму її внутрішньої різноманітності, оскільки захист конституційних прав і свобод людини та громадянина у формі адміністративного судочинства забезпечується сукупністю процесуальних дій адміністративного суду та учасників процесу, що ґрунтуються на нормах КАС України, в яких належне місце відводиться названому принципу. У науці адміністративного процесу визначення принципів адміністративного судочинства, зокрема принципу диспозитивності, залишається одним із найменш розглянутих. класифікацію принципів адміністративного процесу за наступними критеріями: 1) сферою поширення - загальноправові, галузеві, міжгалузеві; 2) способом нормативного закріплення - конституційні та законодавчі; 3) обєктом впливу - принципи, що визначають процесуально-правову діяльність адміністративного суду, і принципи, що визначають процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, представників сторін і третіх осіб); 4) предметом правового регулювання - принципи організації правосуддя (судоустрою і судочинства); принципи, які визначають зміст процесуальної діяльності (офіційне зясування всіх обставин справи, диспозитивність, змагальність тощо); принципи, які визначають процесуальну форму виконання процесуальних дій (гласність, відкритість);Розділ 1 «Принцип диспозитивності в системі принципів адміністративного процесу» складається з чотирьох підрозділів, які присвячено дослідженню теорії принципів адміністративного процесу, їх системи, історії формування принципу диспозитивності, його загальній характеристиці в системі принципів адміністративного процесу. До них належать наступні положення: 1) принципи виражають сутність норм і правил поведінки, що санкціоновані державою і регламентують провадження в адміністративних справах; 2) принципи перебувають у тісному звязку з правовою системою суспільства, за допомогою якої впливають на адміністративно-процесуальні відносини; 3) принципи існують як основні правила адміністративно-процесуальної діяльності, опосередковані правовими нормами; 4) принципи містять світоглядні ідеї щодо організації адміністративно-процесуальної діяльності. У підрозділі 1.3 «Зміст та сутність принципу диспозитивності, його місце в системі принципів адміністративного процесу» визначено роль та місце принципу диспозитивності в системі принципів сучасного адміністративного процесу України. Аналіз змістовної наповненості принципу диспозитивності, його характерних ознак дозволив встановити, що практичне значення принципу диспозитивності в адміністративному процесі полягає в тому, що захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин неможливий без реалізації ними положень, які визначають зміст принципу диспозитивності. Розділ 2 «Реалізація принципу диспозитивності в адміністративному процесі» складається з чотирьох підрозділів, які присвячено дослідженню особливостей реалізації принципу диспозитивності під час провадження в суді першої інстанції, провадження в окремих категоріях адміністративних справ, у апеляційному та касаційному провадженнях, на стадії перегляду рішень адміністративного суду за винятковими та нововиявленими обставинами.На основі положень оновленого процесуального законодавства, а також сучасних поглядів щодо завдань та цілей адміністративного судочинства в системі юридичного процесу, зроблено висновок, що принципами адміністративного процесу є обумовлені соціально-правовими умовами суспільного життя нормативно-правові засади, які визначають характер, зміст і побудову адміністративного судочинства і регламентують процесуальну діяльність як адміністративного суду, так і учасників адміністративного процесу. Особливостями системи принципів адміністративного процесу визначено: 1) чисельність її елементів - принципів; 2) ієрархічність та обґрунтованість її побудови; 3) розміщення елементів у певному взаємозвязку; 4) взаємодію елементів системи з правовими інститутами та процесуальними положеннями зазначеної галузі процесуального права; д) єдність та цілісність як системи в цілому, так і її складових - принципів адміністративного процесу. Встановлено, що принцип диспозитивності адміністративного процесу закріплює власну правову можливість заінтересованих осіб, які беруть участь в адміністративній