Особливості реалізації принципів диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин у справі під час вирішення податкових спорів в адміністративному судочинстві, а також вироблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері.
Аннотация к работе
При здійсненні адміністративного судочинства адміністративні суди вирішують спори, що виникають у публічно-правовій сфері. Той факт, що нині спостерігається зростання кількості податкових спорів, свідчить про наявність великих невикористаних резервів у сфері правового упорядкування функціонування податкової системи та адміністративного судочинства в нашій країні. Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ще й досі не вироблено єдиного чіткого розуміння сутності публічно-правового спору, визначення якого надане в ст. Крім того, адміністративні суди для досягнення завдань адміністративного судочинства при розгляді справ керуються принципом офіційного зясування всіх обставин у справі, відповідно до якого на адміністративний суд покладено обовязок вжити передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Таким чином, необхідність підвищення ефективності здійснення адміністративного судочинства, а також розроблення теоретичної бази для підготовки відповідних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання в цій сфері обумовлюють актуальність дослідження проблем реалізації принципів диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин у справі під час вирішення податкових спорів в адміністративному судочинстві.«Природа та значення принципів адміністративного судочинства при вирішенні податкових спорів» складається з трьох підрозділів, в яких викладено загальну характеристику податкових спорів та принципів адміністративного судочинства. «Поняття принципів адміністративного судочинства та їх роль у вирішенні податкових спорів» наголошується, що у світлі проведення судової, податкової та адміністративної реформ, а також удосконалення провадження судочинства у нашій державі на порядку денному постає проблема точного розуміння засад адміністративного судочинства, вироблення єдиного підходу до визначення і сутності принципів його здійснення. Визначається значення принципів адміністративного судочинства, яке полягає в тому, що вони, по-перше, відображають найбільш суттєві, головні закономірності такого судочинства; по-друге, характеризують стійкі відносини та взаємозвязки, які властиві адміністративному судочинству як цілісному соціальному явищу; по-третє, відображають специфіку адміністративного судочинства; по-четверте, виступають орієнтиром у нормотворчій діяльності при удосконаленні механізму вирішення спорів адміністративними судами; по-пяте, дозволяють юрисдикційним органам при вирішенні публічно-правових спорів правильно застосовувати чинне законодавство і відповідно до законодавчих актів обєктивно вирішувати конкретні публічно-правові спори; нарешті, по-шосте, вони створюють і забезпечують належні умови здійснення адміністративного судочинства. При цьому зазначається, що вплив принципів права на принципи адміністративного судочинства відбувається трьома основними шляхами: 1) принципи права є певним підґрунтям принципів адміністративного судочинства і саме вони визначають спрямування розвитку та реалізації останніх; 2) принципи права є мірилом, якому мають відповідати результати діяльності субєктів судочинства, зокрема, суду; 3) принципи адміністративного судочинства мають такі самі властивості, як і принципи права. «Види принципів адміністративного судочинства» аналізуються загальноправові (верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом) та міжгалузеві (гласності й відкритості адміністративного процесу, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, обовязковості судових рішень, змагальності сторін) принципи адміністративного судочинства з позицій формального підходу, відповідно до якого здійснюється розгляд саме тих засад здійснення правосуддя в адміністративних судах, що закріплені у КАС України, і реалізуються у тому числі і при вирішенні податкових спорів.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення поняття та особливостей реалізації принципів диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин у справі під час вирішення податкових спорів в адміністративному судочинстві. 2 КАС України, саме на захист прав та законних інтересів платників податків має бути спрямовано зусилля при вирішенні податкових спорів у адміністративному судочинстві. Пропонується на законодавчому рівні закріпити визначення поняття «податковий спір», оскільки відсутність нормативно-правового його визначення призводить на практиці до невизначеності питання щодо віднесення розгляду та вирішення податкових спорів у господарських чи адміністративних судах. Саме така характеристика має стати визначальним орієнтиром для вирішення та розгляду податкового спору як справи адміністративної юрисдикції в адміністративному судочинстві, оскільки закон обєктивно не може чітко прописувати всі випадки життя, він повинен давати орієнтири (критерії) для визначення виду тих чи інших спра