Дисметаболічні процеси та їх корекція у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою на ранніх ступенях хронічної ниркової недостатності - Автореферат

Перебіг основних хронічних захворювань нирок носить прогресуючий характер, що, з одного боку, зумовлює розвиток, а з іншого - виключає можливість її морфо-функціонального регресу (Тареева И.Е., 2005; Колесник М.О.; 2005, Никула Т.Д., 2005). Серед чинників швидкого розвитку і прогресування ХНН виділяють артеріальну гіпертензію (Никула Т.Д., 2005; Синяченко О.В., 2005; Мартинюк Л.П., 2005; Лапчинська І.І., 2005; Ruilope L.M., 2004), оксидативний стрес (Бакалюк О.Й., 2005; Власенко М.А., 2005), порушення ліпідного обміну (Семидоцька Ж.Д., 2003; Мойсеєнко В.О., 2005; Сиваш О.В., 2005), анемію (Murphy S.T., 2000; Jungers P., 2001; Schwab S., 2001, Дудар І.О., 2005). Визначити зміни показників ПОЛ-АОЗ за результатами СХЛ та ІХЛ сечі та порівняти показники кінетичних варіантів ІХЛ крові та сечі на ранніх стадіях ХНН у хворих з первинними захворюваннями нирок та гіпертонічною хворобою. дисметаболічний недостатність нирка гіпертонічний Провести оцінку змін показників ліпідного обміну крові у хворих із ХНН I та II ступеня на тлі первинних уражень нирок та гіпертонічної хвороби та визначити кореляційну залежність між даними показниками та показниками ПОЛ-АОЗ. Вивчити динаміку клінічних і біохімічних показників та якості життя у хворих із ХНН I-II ступеня на тлі первинних уражень нирок та гіпертонічної хвороби під впливом запропонованої терапії.Вихідний статус ПОЛ та АОЗ, який оцінювали за показниками СХЛ крові, у 94,2% хворих з ХНН I-II ступеня мав різну спрямованість Так, у 77,0% хворих було визначено І кінетичний варіант, при якому рівень СХЛ зростав до 17,35±1,95 імп/с (у здорових - 12,4±0,5 імп/с). Зміни СХЛ крові корелювали з киснезалежним метаболізмом фагоцитів: при І варіанті відзначали підвищення генерації активних форм кисню фагоцитами крові (НСТ-тест - 36,9±2,9% порівняно зі 28,3±1,2% у здорових осіб); при ІІ варіанті - зниження значень киснезалежного метаболізму фагоцитів - НСТ-тест 20,3±2,1%. 1-у варіанту ІХЛ крові було притаманне достовірне збільшення показника ШС до 62,4±2,3 імп/с (норма 30,2±1,2 імп/с), зростання світлосуми світіння (91,4±0,2 порівняно з контролем 45,5±1,9) та зниженням показників АОС крові до 1,2±0,2 відносних одиниць (в контролі - 5,4±0,3). Окрім того, у хворих з І ступенем ХНН в 5,6 разів частіше ніж при II ст. зустрічався 1-й кінетичний варіант, та навпаки, у осіб з ХНН ІІ ст. в 5 разів частіше - 3-й кінетичний варіант. Аналіз варіантів кінетичних параметрів СХЛ та ІХЛ сечі у хворих з різними нозологічними формами показав, що у осіб з ПГХ практично з однаковою частотою спостерігалися обидва кінетичні варіанти, у хворих з ХННФ - 2-й кінетичний варіант був виявлений в 1,4 рази частіше ніж 1-й; при ГН в 4 рази частіше спостерігався 2-й кінетичний варіант.Зміни СХЛ крові у хворих з ХНН І-ІІ ступеня залежать від киснезалежного метаболізму фагоцитів: у 77% в разі підвищення генерації активних форм кисню фагоцитами крові рівень СХЛ зростає, у 17% за знижених значень киснезалежного метаболізму фагоцитів спонтанне світіння крові знижується. У хворих з ХНН І-ІІ ступеня виявляється декілька варіантів ІХЛ крові: у 70% (1-ий і 2-ий кінетичний варіант) зростає інтенсивність ініційованої хемілюмінесценції, у 26% (3-ій кінетичний варіант) показники хемілюмінесценції знижуються. Зіставлення показників кінетичних варіантів ІХЛ крові та сечі дозволяє оцінювати стан процесів ПОЛ та АОЗ за даними ІХЛ сечі у хворих з ХНН І-ІІ ступеня: у 34% з 1-м кінетичним варіантом відбувається активація, що в 93% випадків відповідає 1-му кінетичному варіанту ІХЛ крові, у 66% з 2-м кінетичним варіантом встановлено гальмування вільнорадикальних процесів, що в 54% випадків асоціюється з 3-м кінетичним варіантом ІХЛ крові. При ХНН І-ІІ ступеня в складі ліпідів еритроцитів крові в 1,2-1,3 рази збільшується відсоток НЖК та в 1,75-2,1 рази зменшується відсоток ПНЖК, в сироватці зростає відсоток ПНЖК в 3 рази за 1-ого кінетичного варіанта ІХЛ крові порівняно з показником здорових. ХНН I-II ступеня на тлі ГН в порівнянні з групами ПГХ та ХННФ характеризується неістотними змінами СХЛ крові, 2-м (50±8,33%) та 3-м (30,55±7,68%) кінетичним варіантом ІХЛ крові, 2-м (80,55±6,6%) кінетичним варіантом ІХЛ сечі, достовірно зменшеним НСТ-тестом (23,9±3,6 порівняно з 28,3±1,2% у здорових осіб).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У роботі наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі - виявлення особливостей змін в системі антиоксидантного захисту, показниках вільнорадикального окислення та ліпідів крові у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою, які призвели до формування хронічної ниркової недостатності. Підвищено ефективність лікування цієї патології шляхом включення до загальновизнаної терапії кверцетину та ЕПО.

1. Зміни СХЛ крові у хворих з ХНН І-ІІ ступеня залежать від киснезалежного метаболізму фагоцитів: у 77% в разі підвищення генерації активних форм кисню фагоцитами крові рівень СХЛ зростає, у 17% за знижених значень киснезалежного метаболізму фагоцитів спонтанне світіння крові знижується.

2. У хворих з ХНН І-ІІ ступеня виявляється декілька варіантів ІХЛ крові: у 70% (1-ий і 2-ий кінетичний варіант) зростає інтенсивність ініційованої хемілюмінесценції, у 26% (3-ій кінетичний варіант) показники хемілюмінесценції знижуються. АОС крові у хворих з ХНН I-II ступеня вірогідно знижена: в 4,5 рази при 1-ому, в 2 рази при 2-ому, в 1,7 рази при 3-ому варіанті кінетичних параметрів ІХЛ порівняно з показником здорових.

3. Зіставлення показників кінетичних варіантів ІХЛ крові та сечі дозволяє оцінювати стан процесів ПОЛ та АОЗ за даними ІХЛ сечі у хворих з ХНН І-ІІ ступеня: у 34% з 1-м кінетичним варіантом відбувається активація, що в 93% випадків відповідає 1-му кінетичному варіанту ІХЛ крові, у 66% з 2-м кінетичним варіантом встановлено гальмування вільнорадикальних процесів, що в 54% випадків асоціюється з 3-м кінетичним варіантом ІХЛ крові.

4. При ХНН І-ІІ ступеня в складі ліпідів еритроцитів крові в 1,2-1,3 рази збільшується відсоток НЖК та в 1,75-2,1 рази зменшується відсоток ПНЖК, в сироватці зростає відсоток ПНЖК в 3 рази за 1-ого кінетичного варіанта ІХЛ крові порівняно з показником здорових.

5. ХНН I-II ступеня на тлі ГН в порівнянні з групами ПГХ та ХННФ характеризується неістотними змінами СХЛ крові, 2-м (50±8,33%) та 3-м (30,55±7,68%) кінетичним варіантом ІХЛ крові, 2-м (80,55±6,6%) кінетичним варіантом ІХЛ сечі, достовірно зменшеним НСТ-тестом (23,9±3,6 порівняно з 28,3±1,2% у здорових осіб). Розлади ПОЛ-АОЗ поглиблюються з прогресуванням ХНН.

6. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих з ХНН I-II ступеня поліпшує у 24% хворих клініко-лабораторні показники, а також впродовж першого місяця істотно позитивно впливає на стан процесів ПОЛ, АОС у хворих з 1-им та 2-им кінетичними варіантами ХЛ крові.

7. ЕПО у сукупності з традиційною терапією покращує у 58% хворих з ХНН I-II ст. клініко-лабораторні показники, впродовж першого місяця лікування не викликає істотні зміни показників ХЛ і АОС крові, але через три місяця лікування сприяє незначному покращенню АОС та достовірному покращенню показників ХЛ крові.

8. Для корекції антипрооксидантного дисбалансу у хворих на ранніх ступенях ХНН найперспективнішим є комплексне застосування кверцетину й ЕПО. Вже через 1 міс після початку лікування відбувається нормалізація рівня вільнорадикальних процесів і АОС за всіх кінетичних варіантів ІХЛ крові та покращуються клініко-лабораторні показники у 82% хворих з ХНН I-II ступеня.

Практичні рекомендації

1. Хворим з ХНН I-II ступеня при лікуванні анемії необхідно контролювати показники ПОЛ та стан АОЗ. Для визначення показників ПОЛ та АОЗ при амбулаторному спостереженні додіалізних хворих з ХНН доцільно використовувати дослідження ІХЛ сечі, що зменшує ятрогенні крововтрати, які сприяють розвитку анемії.

2. У хворих із І та ІІ ступенем ХНН для корекції еритропоетинзалежної анемії застосовують ЕПО, ефективність якого має контролюватися за клініко-лабораторними показниками; при відсутності ефекту від використання ЕПО доцільним є контролювання показників ПОЛ та АОЗ.

3. Хворим ХНН I-II ступеня за умов високої напруженості показників ПОЛ рекомендується додатково до стандартних схем лікування включати препарат кверцетин в дозі 3 г на добу, розділених на три прийоми, тобто по попередньо розчиненому в ? стакана води 1 г (1/2 чайної ложки) 3 рази на добу за 30 хвилин до прийому їжі напротязі місяця. При відсутності задовільної корекції показників ПОЛ-АОЗ застосування кверцетину продовжити до 3 місяців.

Никула Т.Д., Красюк Е.К., Красюк І. В., Кучма І.Л., Гончар Ю.І. Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію // Український медичний часопис.-1999.- № 8.-С.28-31. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Дудар І., Степанова Н., Величко М., Красюк Е., Гончар Ю., Віннікова Л. Корекція еритропоетиндефіцитної анемії у хворих із хронічною нирковою недостатністю // Ліки України.-2003.-№ 5.-С.10-12. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Дудар І., Красюк Е., Афоніна Г. Стан про-антиоксидантної системи у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Ліки України.-2003.-№ 10.-С.14-16. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Дудар І.О., Гончар Ю.І., Кулизький М.В., Красюк Е.К. і співавт. Клінічний досвід застосування еритропоезстимулюючого препарату - вепоксу у хворих з хронічною нирковою недостатністю, пролонгованою гемодіалізом // Укр.журнал нефрології та діалізу.-2004.-№ 1.- С.24-25. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників у динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Красюк І. В., Афанасьєва Н. В., Красюк Е. К. Ефективність епрексу у хворих із хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (вип.3).-К.:Задруга,1999.-С.80-85. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Красюк Е.К. та інші. Епоетин альфа як засіб корекції анемії, гемодинамічних розладів та профілактики виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць (вип.7). - К.: Задруга, 2002. - С.121-127. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

Красюк Е.К., Дудар І.О., Брюзгіна Г.Б., Величко М.Б. Процеси вільнорадикального окислення та перекисного окислення ліпідів у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. пр. - К: Задруга, 2003.- Вип. 9.- С. 168-172. (Автором проведено підбір та клінічне обстеження хворих, статистична обробка та аналіз показників жирнокислотного спектру сироватки крові на різних стадіях хронічної ниркової недостатності ).

Никула Т.Д. Красюк Е.К. Кучма І.Л. Гончар Ю.І. Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію // Актуальні питання уражень внутрішніх органів: Тези доповід. наук.- практ. конф.- Київ,1999.- С.82-84 (Автор провів клінічне обстеження, комплексне лікування хворих, аналіз та статистичну обробку отриманих даних в динаміці).

Красюк І.В., Алєксєєва Н.Г., Красюк Е.К., Осташевська Т.Г. Використання кверцетину в комплексній терапії артеріальної гіпертензії // Матер. Конгресу кардіологів України - Київ, 2000.- С.171. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

Мойсеєнко В.О., Крот В.Ф., Красюк Е.К. та інші. Корекція анемії у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць (вип.5). - К.: Задруга, 2001.- С.110-113. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

Красюк Е.К. Новий підхід до критеріїв призначення антиоксидантних препаратів хворим з хронічною нирковою недостатністю // Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. праць ГВКГ (вип.7). - Київ, 2002.-С.186-189.

Красюк Е., Хіміч В., Величко М., Гончар Ю., Дудар І.О. Динаміка процесів ініційованої хемолюмінісценції (ІХЛ) у хворих з хронічною нирковою недостатністю та анемією різного ступеня на фоні лікування еритропоетином // Матер. II Національного зїзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. - Укр. журнал нефрології та діалізу.-2005.-№3.-с.29. (Автор провів комплексне лікування хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

Красюк Е.К., Алексєєва Н.Г., Гончар Ю.І., Дудар І.О. Кінетичні варіанти хемолюмінісценції у хворих з хронічною нирковою недостатністю та анемією різного ступеня на фоні лікування еритропоетином // Матер. II Національного зїзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. - Укр. журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №3.- С.31. (Автор провів комплексне лікування хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

Красюк Е.К., Алексєєва Н.Г., Климпуш В.І., Борзих О.А., Дудар І.О. Процеси ВРО крові, ПОЛ та АОЗ у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Матер. II Національного зїзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. - Укр. журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №3. - С. 34. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).