Вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, оцінка фетоплацентарного стану плода та новонародженого у жінок з дисмікроелементозом, в яких гестаційний період ускладнився загрозою передчасного переривання вагітності.
Аннотация к работе
Взаємозвязок між вмістом в організмі матері та плода макро-, мікроелементів і гормонів фетоплацентарного комплексу як екозалежних процесів може мати діагностичне значення у розвитку невиношування вагітності та потребує подальшого вивчення, що визначило мету та завдання нашого дослідження. Провести ретро-, проспективний аналіз клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок, в яких вагітність перебігала на фоні загрози її переривання. Простежити у жінок із загрозою переривання вагітності змішаного генезу рівень атомовітів (цинк, кальцій, магній) та токсичного металу (свинець) в динаміці за триместрами гестації в біологічних середовищах: кров (плазма та ерітроцити), сеча і волосся матері, кров із пупкового канатика та тканини плацент; вивчити у новонароджених вміст цинку в волоссі та простежити стан здоровя цих дітей протягом року після народження. Визначити гістоморфологічні особливості плацент у жінок, вагітність яких ускладнилася синдромом загрози переривання на фоні дисмікроелементозу. Предмет дослідження: стан здоровя вагітних, роділей, породілей, в яких вагітність перебігала на фоні загрози її переривання, стан плодів і новонароджених; рівень кальцію, магнію, цинку, свинцю в крові, рівень цинку в волоссі матерів і новонароджених; рівень гормонів фетоплацентарного комплексу.Залежно від одержаної терапії, контингент жінок був розподілений на підгрупи - ІІ-А (30 (47,6%) жінок, в яких лікування проводили за загальноприйнятою методикою) та ІІ-Б (33 (52,4 %) вагітних, які отримали рекомендований нами курс). Дослідження проводили за такими напрямками: 1) вивчення клініко-лабораторних особливостей перебігу гестаційних періодів у жінок, в яких вагітність була обтяжена загрозою викидня та передчасних пологів (ПП); 2) в динаміці спостереження вивчення показників якості навколишнього середовища за даними обласної СЕС за 1999 - 2004 рр.; 3) дослідження стану здоровя жінок контрольної і основної груп; 4) динамічне спостереження за показниками крові: гемограма, коагулограма, печінкові проби, вміст загального білка та білкових фракцій, глюкози крові; сечі: загальний аналіз, проби за Амбурже, Нечипоренком, Зимницьким, бактеріоскопічне, та бактеріологічне дослідження; бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, цервікального каналу; 5) вивчення гормональної функції ФПК (за допомогою відповідних наборів радіоімунологічного (РІА) та імуноферментного (ІФА) методів): хоріонічного гонадотропіну людського („Бета-ХГ”-ІФА), плацентарного лактогену (тест-система фірми „ДІА-плюс”, Швейцарія), прогестерону (метод РІА Прогестерон-ПР), б-фетопротеїну (твердофазний імуноферментний метод ІФА „ДІА-плюс”, що ґрунтується на принципі „сендвіча”), естріолу (Стерон-Е3-125); 6) визначення вмісту специфічних імуноглобулінів класів IGG і IGM до інфекцій групи TORCH (до хламідії (Chlamydia trachomatis), вірусу герпесу простого (Herpes Simplex), токсоплазмозу (Toxoplasma Gondii) та цитомегаловірусу (CMV) у сироватці крові жінок (за допомогою ІФ моноспецифічних сироваток фірми “Медик-плюс” НДІ мікробіології та епідеміології ім. Гамалії (Росія); 7) визначення показників концентрації макро-та мікроелементів (свинець, цинк, кальцій, магній) у крові, сечі і волоссі матері, тканинах плаценти, крові із пупкового канатика та волоссі новонародженого; 8) вивчення оцінки біофізичного профілю плода (Manning F., 1981), ультразвукових показників оцінки стану ФПК апаратом “Kranzbuhler“-Sonoscope 20 (Німеччина) (плацентографії, плацентометрії, допплерометрії, фетометрії згідно з класифікацією за P. A. У структурі екстрагенітальної патології жінок основної групи були серцево-судинні захворювання: вегетосудинна дистонія - у 24 (38,1 %), варикозна хвороба - у 8 (12,7 %); патологія шлунково-кишкового тракту: гастродуоденіт - у 11 (17,5 %) жінок, хронічний гастрит - у 7 (11,1 %), хронічний спастичний коліт - у 12 (19,1 %); хронічний холецистит - у 3 (4,8 %); пієлонефрит - у 8 (12,7 %); захворювання щитоподібної залози без порушення її функції - у 4 (6,4 %), ожиріння - у 10 (15,8 %). Оцінка матково-плацентарного кровообігу (МПК) (за класифікацією Сєрова В. М., 1998) констатувала порушення 1-го ступеня у кожної четвертої жінки в групі ІІ-Б - 16 (25,3 %), у кожної третьої вагітної у групі ІІ-А - 22 (35,5 %); проміжний ступінь порушень діагностовано у 11 (17,5 %), 12 (19,0 %), а 3-й ступінь порушень кровообігу діагностований у 4 вагітних в групі ІІ-А.Ґрунтуючись на результатах роботи, удосконалено лікування та профілактику розвитку загрози переривання вагітності, передчасних пологів за допомогою діагностично-профілактичних заходів. Частота синдрому загрози переривання вагітності збільшується за роками і у 2004 році становила 7,5 % або 75 на 1000 пологів серед мешканок міста Одеси та супроводжується гестаційними ускладненнями (анемія, піелонефрит, гіпоксія плода; патологічним перебігом пологів, післяпологового періоду). У вагітних, які мешкають в районах, найбільш забруднених сполуками важких металів (свинець), спостерігаєтьс