Аналіз перетворень у Я-концепції українського суспільства в умовах генерації в інформаційному просторі фреймів екзотизації Іншого. Дослідження механізмів реалізації монологічної і діалогічної відповідальності з огляду на масмедійні та літературні тексти.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ДИСКУРСИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ: КОМУНІКАТИВНІ ВИМІРИ ЕКЗОТИЗАЦІЇ ІНАКШОСТІ Балінченко С.П. У статті проведено аналіз перетворень у Я-концепції українського суспільства, в умовах генерації в інформаційному просторі фреймів екзотизації Іншого. Досліджено механізми реалізації монологічної та діалогічної відповідальності, з огляду на масмедійні та літературні тексти. Визначено особливості деструктивних стереотипів, на прикладі сучасного літературного дискурсу, а також їх вплив на міфологізацію соціокультурного простору. Слововжиток у літературі і ЗМІ, використання у інформаційному просторі негативних міфологем сприяють засвоєнню та узвичаєнню цих концептів у соціокультурному просторі. екзотизація інший український суспільство Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз персоналізації як переломлення цінностей через світосприйняття окремої особистості представлено у дослідженні Ж. Ліповецкі; визначення сучасної інтерпретації гайдегерівського Хтось, який, не виражаючи власного, підтримує запропонований ззовні дискурс, розглянуто в межах уточнення дифузного цинізму сучасності, за П. Слотердайком. У полі літературної критики, авторська відповідальність та проблеми інакшості, що розкриваються в контексті сучасної літератури, а також їх вплив на моделювання соціальної реальності, розглянуто в есе та статтях Т. Веденєєвої, М. Фрайзе, С. Хендерсон, Н. Висоцької; вплив текстів на процеси формування громадянського суспільства, акультурацію, глобалізацію та диференціацію розглянуто, зокрема, у міждисциплінарному вимірі, в працях Т. Карозерса та С. Рушді. У сфері символічної влади, - з огляду на здатність художнього чи публіцистичного тексту впливати на соціальну реальність через інформаційний простір, - питання відповідальності автора та відповідних державних структур за створення та розповсюдження текстів, що містять мову ворожнечі, може мати точки перетину з проблематикою, порушеною Томасом Карозерсом: групова ідентифікація як фактор виправдання намірів і позиції відносно інакшості за моделлю неповної індукції; стереотипне сприйняття інакшості у якості відхилення від норми, некритично закріплюваної за простором Свого; спекуляція концептами справедливості, гідності, свободи та мови, з метою ціннісної поляризації груп на прийнятні чи неприйнятні у містифікованій моделі громадянського суспільства.