Законодавче забезпечення права споживачів на отримання інформації про товар українською мовою. Спроби захисту мовних прав у суді і у державних органах. Держспоживстандарт. Виконавча служба Мінюсту. Захист мовних прав у закладах харчування волонтерами.
Аннотация к работе
3. Досвід захисту мовних прав у закладах харчування волонтерами Всеукраїнської громадської організації «Громадський рух «Не будь байдужим!»Відповідно до статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 17 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами інформація споживачеві про продукцію має надаватися відповідно до законодавства про мови. Стаття 36 Закону України "Про мови в Українській РСР" встановлює, що "маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Україні, виконуються українською мовою". Пункт 1 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" зобовязує продавця (виробника, виконавця) надати інформацію про продукцію. Пункт 1 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає: "Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)". Зокрема, в ній зазначено: "У разі порушення законодавства про захист прав споживачів субєкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: 2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі пятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону субєкт господарської діяльності не веде обовязковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;Придбав у магазині вироблений в Україні хімічний товар із супровідною інформацією російською мовою. Продавець відмовився надати інформацію українською мовою, що змусило О.Середюка звернутися до суду.1. Копія касаційної скарги.У 2003 році придбав автомобіль, вироблений в Україні, із супровідною документацією для споживача російською мовою. Виробник відмовився надавати інформацію про автомобіль українською мовою, мотивуючи відмову складністю перекладу. Всі судові інстанції проігнорували посилання як на закони України, так і на Конвенцію "Про захист прав і основних свобод людини 1950 року".Копія Рішення першої інстанції.У місті Києві органом, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів, є Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів. Практика показує, що цей орган відмовляється надавати інформацію про проведення перевірок субєктів господарської діяльності за порушення вимог нормативних документів у випадку відсутності інформації про товар українською мовою, а також відмовляється здійснювати відповідні перевірки.Лист Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів з відмовою надати інформацію про перевірки і накладання штрафів у випадках відсутності інформації про товар українською мовою.У 2009 році було здійснено спробу в судовому порядку примусити Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів здійснити свої функції стосовно одного з автосалонів з реалізації автомобілів "Шкода". Суддя першої інстанції відмовила в прийнятті заяви з підстав нерозуміння нею суті позовних вимог.Досвід захисту мовник прав у закладах харчування волонтерами Всеукраїнської громадської організації "Громадський рух "Не будь байдужим!" Згідно з чинним законодавством (Конституцією України, Законом України "Про мови в Українській РСР", Законом України "Про захист прав споживачів", підзаконними нормативно-правовими актами) україномовні клієнти мають обслуговуватися українською. В 2010 році волонтерами Всеукраїнської громадської організації "Громадський рух "Не будь байдужим!" було проведено піврічний моніторинг кафе-барів-ресторанів на предмет дотримання прав україномовних громадян. Частка закладів, де порушують права громадян України - 72%. В 2011 році волонтерами цієї ж громадської організації було проведено ще один піврічний моніторинг кафе-барів-ресторанів на предмет дотримання прав україномовних громадян, на цей раз лише в столиці України.Державний орган - Держспоживстандарт - відмовляється проводити дії, спрямовані на захист прав споживачів у частині мовних прав, але бере на себе невластиві функції тлумачення статусу мови російської національної меншини та її захисту. Виконавча служба Міністерства юстиції саботує виконання рішення суду щодо зобовязання підрозділу Держспоживстандарту провести перевірку конкретного магазину на наявність інформації для споживача українською мовою і стягнення штрафу у випадку її відсутності. Порушення прав споживачів в закладах громадського харчування та ресторанного господарства відбуваються через незнання власниками та адміністраціями закладів чинного законодавства про мови та законодавства про захист прав споживачів.
План
Зміст
Вступ. Законодавче забезпечення права споживачів на отримання інформації про товар українською мовою
1. Спроби захисту мовних прав у суді
1.1 Олексій Середюк. Київ
1.2 Володимир Богайчук. Київ
2. Спроби захисту мовних прав у державних органах
2.1 Держспоживстандарт
2.2 Виконавча служба Міністерства юстиції
Вывод
1. Законодавче забезпечення українськомовних громадян на отримання інформації про товар українською мовою є задовільним.
2. Судова система України ігнорує міжнародне законодавство, законодавство України та постанови Верховного Суду України.
3. Державний орган - Держспоживстандарт - відмовляється проводити дії, спрямовані на захист прав споживачів у частині мовних прав, але бере на себе невластиві функції тлумачення статусу мови російської національної меншини та її захисту.
4. Виконавча служба Міністерства юстиції саботує виконання рішення суду щодо зобовязання підрозділу Держспоживстандарту провести перевірку конкретного магазину на наявність інформації для споживача українською мовою і стягнення штрафу у випадку її відсутності. Має місце свідома протидія державних структур створенню прецеденту з виконання покладених на Держспоживстандарт функцій щодо захисту мовних прав українськомовних громадян як споживачів.
5. Порушення прав споживачів в закладах громадського харчування та ресторанного господарства відбуваються через незнання власниками та адміністраціями закладів чинного законодавства про мови та законодавства про захист прав споживачів. У цьому вбачається погана інформаційна робота відповідних державних органів, зокрема Держспоживстандарту.
6. В Україні відбувається масова дискримінація українськомовних громадян як споживачів за ознакою мови, заборонена ст. ст. 3, 4, 8 та 14 Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини 1950 року".
7. Стан дотримання мовних прав українськомовних громадян як споживачів свідчить про необґрунтовані переваги, надані мові російської національної меншини, що виходять за межі або суперечать нормам ст. ст. 10, 11, 20 та 21 Рамкової конвенції про захист національних меншин.