Дисфункція нервової системи в жінок з естрогендефіцитними станами та методи її корекції - Автореферат

Зважаючи на те, що нейромедіатори (мелатонін, серотонін, триптофан) беруть участь у регуляції багатьох життєво важливих процесів, зокрема впливають на розвиток і функціонування статевих органів, психоемоційний стан, на регуляцію циркадних ритмів сну і пильнування (Maestroni G. J. M., 1993; Reiter R. J. et al., 1993) тощо дослідження кореляційних звязків нейромедіаторів з клініко-параклінічними проявами у жінок з гіпоестрогенемією є актуальним. Особливої уваги заслуговує вивчення ефективності застосування препаратів мелатоніну з метою корекції дисфункції нервової системи на фоні гіпоестрогенемії. Виявити особливості гормонального і медіаторного обміну у жінок з дисфункцією нервової системи на тлі гіпоестрогенемії. Оцінити за допомогою методу спектральної доплерографії зміни церебральної гемодинаміки в жінок з дисфункцією нервової системи на тлі естрогендефіциту. неврологічний естроген жінка мозок Провести оцінку клінічної ефективності застосування базисної судинної терапії та базисної судинної терапії в сполученні з препаратом віта-мелатонін у жінок з естрогендефіцитом та дисфункцією нервової системи.Проведено комплексне обстеження 111 хворих з дисфункцією нервової системи на тлі гіпоестрогенемії, що були розподілені на 2 вікові підгрупи. Першу підгрупу склали 50 хворих молодого віку з дисфункцією нервової системи на тлі естрогендефіциту у віці від 34 до 44 років (у середньому 40,5±0,4 років), другу - 61 хвора середнього віку у віці від 45 до 59 років (49,8±0,4 років). В усіх обстежених хворих були виявлені ознаки ураження нервової системи, що були критерієм відбору до основної групи. За результатами клінічного, клініко-лабораторного та клініко-інструментального обстеження всі хворі були розподілені на 4 підгрупи: з вегетосудинною дистонією (ВСД) - 17 жінок; з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕП) I стадії - 30 жінок; з ДЕП II стадії - 30 жінок; з ДЕП II та перенесеними транзиторними ішемічними нападами (ТІН) - 27 жінок. Порушення чутливості були відмічені в 3,3% хворих з ДЕП II та в 22,2% хворих з ТІН на фоні ДЕП II.В дисертації дано теоретичне обґрунтування та вирішення наукової проблеми визначення клініко-параклінічних особливостей дисфункції нервової системи у жінок з естрогендефіцитними станами, зокрема особливостей нейромедіаторного обміну (мелатонін, серотонін, триптофан, адреналін, норадреналін) для оптимізації лікувально-діагностичних заходів. Поглиблення дисфункції нервової системи від синдрому вегетативної дистонії до дисциркуляторної енцефалопатії з транзиторними ішемічними нападами супроводжується змінами рівнів показників нейромедіаторного обміну, зокрема зниженням рівнів мелатоніну, серотоніну, 5-ОІАК, звязаного триптофану, L-аргініну та підвищенням рівнів адреналіну, норадреналіну, дофаміну в пацієнток з гіпоестрогенемією. Ступінь естрогендефіциту має певну кореляцію з тенденцією до прогресування судинно-мозкової недостатності за даними спектральної доплерографії, зокрема лінійної швидкості кровоплину, індексів циркуляторного опору, пульсативності, систолодіастолічного в судинах каротидного і вертебробазилярного басейнів. На підставі проведеного клініко-лабораторного обстеження визначені індивідуалізовані підходи до призначення препарату віта-мелатонін хворим з дисфункцією нервової системи на фоні естрогендефіциту, що сприяє оптимізації лікувально-діагностичних заходів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертації дано теоретичне обґрунтування та вирішення наукової проблеми визначення клініко-параклінічних особливостей дисфункції нервової системи у жінок з естрогендефіцитними станами, зокрема особливостей нейромедіаторного обміну (мелатонін, серотонін, триптофан, адреналін, норадреналін) для оптимізації лікувально-діагностичних заходів.

2. Поглиблення дисфункції нервової системи від синдрому вегетативної дистонії до дисциркуляторної енцефалопатії з транзиторними ішемічними нападами супроводжується змінами рівнів показників нейромедіаторного обміну, зокрема зниженням рівнів мелатоніну, серотоніну, 5-ОІАК, звязаного триптофану, L-аргініну та підвищенням рівнів адреналіну, норадреналіну, дофаміну в пацієнток з гіпоестрогенемією.

3. Ступінь естрогендефіциту має певну кореляцію з тенденцією до прогресування судинно-мозкової недостатності за даними спектральної доплерографії, зокрема лінійної швидкості кровоплину, індексів циркуляторного опору, пульсативності, систолодіастолічного в судинах каротидного і вертебробазилярного басейнів.

4. Чинниками ризику розвитку та прогресування судинних уражень головного мозку при естрогендефіциті у жінок є паління, вживання алкоголю, підвищене вживання солі, гіподинамія, артеріальна гіпертензія, несприятлива спадковість по серцево-судинній патології, фактори дістресу, підвищений рівень холестерину і фібриногену в сироватці крові, надмірна вага.

5. Застосування препарату віта-мелатонін у жінок з дисфункцією нервової системи на фоні гіпоестрогенемії є патогенетично обґрунтованим внаслідок його позитивного впливу на модуляцію нейромедіаторного обміну.

6. Встановлено, що використання препарату віта-мелатонін в комплексній терапії жінок з естрогендефіцитними станами підвищує її ефективність, зокрема, покращує функцію сну, зменшує вираженість психоемоційних та вегетативно-судинних розладів.

7. На підставі проведеного клініко-лабораторного обстеження визначені індивідуалізовані підходи до призначення препарату віта-мелатонін хворим з дисфункцією нервової системи на фоні естрогендефіциту, що сприяє оптимізації лікувально-діагностичних заходів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільним є комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок з дисфункцією нервової системи на фоні гіпоестрогенемії за участю невропатологів, гінекологів, ендокринологів.

2. Хворим з дисфункцією нервової системи на тлі естрогендефіциту слід рекомендувати клініко-параклінічне обстеження, зокрема гормонального та медіаторного обмінів, що дозволяє визначити раціональну тактику лікування хворих. Параметри міжмедіаторних взаємин є лабораторним еквівалентом клінічного погіршання стану, виснаження компенсаційних можливостей медіаторного обміну.

3. Включення у базисну судинну терапію препарату віта-мелатонін хворим з дисфункцією нервової системи на фоні гіпоестрогенемії після оцінки стану медіаторного обміну є патогенетично обґрунтованим, завдяки його адаптогенній, антиоксидантній, анксіолітичній дії та регулюванню ендогенних біологічних ритмів, релаксації гладких мязів судин.

4. Визначені індивідуалізовані підходи до призначення препарату віта-мелатонін у хворих з дисфункцією нервової системи на фоні естрогендефіциту. При наявності підвищеного рівня мелатоніну в сироватці крові слід запобігати проведення терапії з призначенням препарату віта-мелатонін.

1. Боброва В. І., Грицай Г. В. Значення L- аргініну та мелатоніну в розвитку дисфункції нервової системи в жінок з естрогендефіцитними станами // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 4. - С. 12-14 (Внесок здобувача полягає у збиранні та обробці клінічного матеріалу, статистичній обробці результатів, формулюванні висновків та підготовки до друку).

2. Боброва В. І., Грицай Г. В., Беленичев І. Ф. Особливості порушень у системі триптофан - серотонін - мелатонін у жінок з дисфункцією нервової системи на тлі гіпоестрогенемії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2002. - Вип. 11, кн.3. - С. 166-170. (Здобувач здійснювала підбір хворих, клініко-неврологічне обстеження, опрацювання одержаних результатів, формулювання висновків).

3. Бучакчийська Н. М., Грицай Г. В. Діагностичне значення змін медіаторного обміну та ендотеліальної дисфункції в жінок з оклюзуючими ураженнями магістральних артерій голови // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т.7, №1. - С. 123-125. (Автором виконане клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

4. Грицай Г. В. Стан церебральної гемодинаміки та гормонального статусу у жінок з вегетативною дистонією на тлі гіпоестрогенемії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2002. - №11, кн.3. - С. 211-215.

5. Грицай А. В. Влияние терапии вита-мелатонином на функциональное состояние нервной системы у женщин с гипоэстрогенемией // Интегративная медицина и здравоохранение (пособие для врачей под ред. Шагинянца М. В., Резниченко Г. И., Шифрина Г. А.). - Запорожье: Дикое поле, 2002. - С. 62-63.

6. Грицай Г. В. Застосування препарату віта-мелатонін у комплексному лікуванні жінок з дисфункцією нервової системи на тлі гіпоестрогенемії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2004. - Вип. 13, кн.2. - С. 293-299.

7. Грицай А. В. Изменения медиаторного гомеостаза у женщин с дисфункцией нервной системы на фоне гипоэстрогенемии как предиктор цереброваскулярных заболеваний // Укр. журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2004. - №2. - С. 81-85.

8. Грицай А. В. Состояние обмена катехоламинов у женщин с дисфункцией нервной системы на фоне гипоэстрогенемии // Укр. медичний альманах. - 2004. - Том 7, №2 (додаток). - С. 26-28.

9. Луценко Н. С., Грицай А. В. Применение гетеротопической трансплантации криоконсервированной ткани плаценты в комплексном лечении женщин с дисфункцией нервной системы на фоне гипоэстрогенемии // Проблемы криобиологии. - 2004. - №3. - С. 86-91 (Здобувачем проаналізовано результатів досліджень в динаміці лікування хворих).

10. Патент України МПК 7 А61Р25/00 Спосіб корекції дисфункції нервової системи у жінок з естрогендефіцитними станами / Грицай Г. В., Боброва В. І. (Україна) на винахід №2003065372. - Заяв. 10.06.2003. Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2. - С.3. (Здобувачем здійснювався підбір літератури та її узагальнення, клініко-неврологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів, наукові висновки, написання формули патенту).

11. Патент України МПК 7 А61К35/50 Спосіб профілактики розвитку судинних захворювань нервової системи у жінок з естрогендефіцитними станами / Грицай Г. В. (Україна) на винахід №20031211947. - Заяв. 19.12.2004. Опубл. 15.09.2004. Бюл. №9. - С. 3

Размещено на .ru