Хорове мистецтво. Історія української хорової музики. Відомості про твір та його автора. Характеристика літературного тексту. Виникнення козацьких пісень. Музично-теоретичний, виконавчо-хоровий аналіз. Український народний хор "Запорізькі обереги".
Аннотация к работе
Музично-теоретичний аналізДані етнографічної науки та памятники давнини дозволяють припустити, що хоровий спів існував ще в первісних общинах. Поступово, разом з прогресом матеріального виробництва та збагаченням духовного світу людей, хоровий та вокальний спів набував все більшої стійкості високо звуку та ритмічної структури, інтонаційну визначеність, падеву організацію та виразну силу. Він допомагав трудовим процесам і став важливим елементом народних ігор, танців, обрядів. З давніх часів гуртовий спів був частиною духовного життя народу. Лисенка, який перший свідомо поставив собі за мету створити всі основні жанри професійної музики на основі української народної спадщини, підняти найважливіші теми української історії та фольклорних звичаїв, передати сам дух народу.Виникнення і розвиток козацьких пісень повязані з історією козацтва, що сформулювалось в XV-XVI ст. у боротьбі українського народу проти феодального гноблення та іноземних загарбників, яке уславилося своєю музичністю, героїзмом, відданістю вітчизні. Після скасування Запорізької Січі (1774 р.), позбавлений національного продову, зраджений своєю верхівкою, що «ради лакомства нещасного» обабіч Дніпра зденаціоналізувалася, закріпачений і не маючий можливості нормально розвиватися й творити культурні цінності, народ український усі скарби своєї вікової культури зберігав у піснях. З козаччиною колись українські посполити звязували надії на визволення, на здобуття політичних прав через загальне «покозачення». У поетичних образах-порівняннях народ у пісні оцінював і комічне панування магнатсько-шляхетної Речі Посполитої, і сучасне панування дворянсько-поміщицької російської монархії. Співав народ про царицю Катерину - «вражу бабу», що його «світ широкий, край веселий» - Україну «занапастила», співав про зруйнування Січі москалями, про те, що ніяк людям на світі прожити за «пресучими панами».Та й ходить орел, гей, та й понад морем, Та й заглядає пильно в воду. В пісні «Ходить орел понад морем» відображено той драматичний період в українській історії XVIII століття, коли після розгрому Запорізької Січі царицею Катериною в 1774 р. частина запорожців, утікаючи від царської розправи, осіла в гирлі Дунаю, на чорному морі, на турецькій території. Високохудожній, сповнений драматизму твір містить у собі музично-поетичний образний паралелізм ходіння орла понад морем, що «заглядає пильно в воду», що ніби бачить усю глибінь людських переживань, їх душевний біль, почуття глибокої журби, відчаю за рідною землею, за коханою дівчиною. В літературному тесті пісні переважає психологічний паралелізм - це такий художній засіб, за допомогою якого природні явища зіставляються з переживаннями людини: Нема зими, нема льоду. В народній пісні «Ходить орел понад морем» мелодія набуває характерних ознак з мінорним забарвленням, два останні такти періоду (заключний каданс) з відхиленням в a-moll: Особливо звернути увагу на інтонування ІІ та ІІІ щаблів, з тенденцією до розширення.Композитором переконливо розкриваються можливості хору acapella, який здатний своїми засобами без допомоги оркестру вирішити великі і складні завдання. Художній керівник, педагог творить на національне відродження, патріотизму і гордості українського народу.
План
ПЛАН
I. Вступ
II. Основна частина
1. Відомості про твір та його автора
Вывод
Хоровий спів - один з найстародавніших видів музичного мистецтва. Дані етнографічної науки та памятники давнини дозволяють припустити, що хоровий спів існував ще в первісних общинах. Поступово, разом з прогресом матеріального виробництва та збагаченням духовного світу людей, хоровий та вокальний спів набував все більшої стійкості високо звуку та ритмічної структури, інтонаційну визначеність, падеву організацію та виразну силу. Розширювалися його суспільні функції. Він допомагав трудовим процесам і став важливим елементом народних ігор, танців, обрядів.
Пізніше утворилося професійне хорове мистецтво. Основна сфера діяльності професійних хорів - участь в храмових ритуалах та художньому оформленні трудових та мирських свят.
Хорова культура України має міцні віковічні традиції. З давніх часів гуртовий спів був частиною духовного життя народу. Музичний професіоналізм не міг стояти осторонь цієї магістралі національного мистецтва.
З історії української хорової музики не можна вилучити могутні кільця, що утворилися протягом багатьох століть. Мається на увазі діяльність церковних музикантів.
Найвидатнішим українським композитором XVII ст. був М. Дилецький, далі його естафету підхопили найвидатніші композитори XVIII ст. М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський, а також композитори «золотого віку» - М. Вербицький, І. Лавринівський, П. Ніщинський, І. Воробкевич, А. Вапняк, Д. Січинський та багато інших.
Важко переоцінити творчість класика української музики М. Лисенка, який перший свідомо поставив собі за мету створити всі основні жанри професійної музики на основі української народної спадщини, підняти найважливіші теми української історії та фольклорних звичаїв, передати сам дух народу. Його послідовники - К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Степовий, М. Колиса, С. Лобкевич, К. Домінчен - підняли хорове вітчизняне мистецтво на чільне місце в еволюції світової культури.
Українське хорове мистецтво другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст. продовжує розвиватися завдяки спільним творчим зусиллям багатьох композиторів, серед яких В. Губаренко, Є. Станкович, П. Дичко, М. Скорик, І. Карабиць, А. Шашкевич, І. Слюта, А. Авдієвський, І. Бідак та інші.
Великою мірою це спричинив розквіт української диригентської школи, представленої іменами Н. Городовенка, О. Кошиця, Г. Верювки, О. Міньківського, П. Муравського, А. Авдієвського, М. Кречка, М. Годбича та інших.
У звязку з цим і піднесення професійного хорового виконавства в Україні - досить назвати такі відомі на всіх континентах колективи, як капели «Думка», «Трембіта», Державний заслужений академічний український народний хор ім.. Г.Верьовки, Державна капела бандуристів, Поліський «Люнок», Черкаський український народний хор «Київ», «Хрещатик», «Запорізькі козаки» (м. Запоріжжя) тощо.Композитором переконливо розкриваються можливості хору acapella, який здатний своїми засобами без допомоги оркестру вирішити великі і складні завдання.
Найважливішими віхами на мистецькому та творчому шляху А. Крузмана є праця над фольклором Запорізького регіону та Козаччини, а також української ліричної пісні. Художній керівник, педагог творить на національне відродження, патріотизму і гордості українського народу.
Його творчості властиве: мелодико-інтонаційні особливості, структурні закономірності, а також специфіка українського народного багатоголосся.
Ці риси найбільш яскраво втілені в обробці української народної пісні «Ходить орел понад морем».
Список литературы
1. Пігров К. Керування хором. М., 1964
2. Гуменюк А. Український народний хор. К., 1969
3. Мархлевський А. Практичні основи в хоровому класі. К., 1986
4. Колесса М. Основи техніки диригування. К., 1981
5. Зубков О. Соціально-побутові пісні. К., 1985
6. Кияновська Л. Українська музична культура К., 2002
7. Кравченко І. Запорожці. К., 1993
8. Гордійчук М., Перлини української народної пісні. К., 1989
9. Луговенко В., Андрос Н. Українська хорова література. К., 1985
10. Королюк Н. Корифеї української хорової культури ХХ ст. К., 1994