Ознайомлення з національно-визвольною і соціальною боротьбою на Україні проти панування Речі Посполитої та польсько-шляхетської соціально-економічної політики. Дослідження розбудови Української козацької держави. Аналіз монархізму Б. Хмельницького.
Аннотация к работе
Характерними рисами цього періоду були: народження українського козацтва, його еволюція від розбійницьких ватаг до структурованого козацького війська, а від нього - до козацького субетносу як складової частини українського етносу і його домінанти; утворення першої Запорозької (Базавлуцької) Січі та козацької держави Б. Участь Б.Хмельницького у козацько-селянських війнах 30-х років XVII ст. відіграла велику роль у формуванні його як політика. Наприкінці Тридцятилітньої війни, в 1645 - 1646 рр., козацький корпус, який очолював Б.Хмельницький, був залучений на службу до французького війська принца Конде i в його складі брав участь в облозі та штурмі фортеці Дюнкерка. Важливі i складні дипломатичні доручення Хмельницького гідно i професійно виконували його сподвижники, очолюючи посольства в різних державах. Прилуцький, а потім кропивенський полковник Філон Джалалій (Джеджалій) виконував важливі дипломатичні доручення, зокрема очолював українське посольство до Стамбула (1648 р.), де було укладено союз з Туреччиною.Богдан Хмельницький жив у складний час, визначальним фактором котрого в українському національному житті було тс, що нащадки найкращих і наймогутніших оборонців українства в Речі Посполитій попадали під вплив панівної культури, переходячи до стану привілейованих членів польського суспільства. При такому розвитку суспільства, віра в те, що королю заважають повернути вольності козакам і не дають шляху його добрій волі, була дуже сильною3. Тому повстання Богдана Хмельницького в середовищі українців сприймалося, попри інші мотиви, черговим козацьким виступом, щоб захистити короля від сваволі магнатів: "... українці (литовские люди) говорять, що у них буде війна у панства з королем за козацтво", "а підняли козаки татар на поляків і на жидів за те, що поляки хотіли бунтувати (рокошь чинить) проти короля", "...а король польський з козаками заодно стоїть на ляхів". Потоцького до короля про це посольство), як ліквідація управління Речі Посполитої на козацькій "волості" по Білу Церкву: Хмельницький "...відписав, покірно просячи, щоб тільки п. краківський [каштелян] з України зараз відступив, а з ним [також] комісар, полковники, щоб військо Запорозьке стародавнім правом урядувалося, з-поміж себе обиралися гетьмани та полковники". Але в Польщі покладали дуже великі надії на це посольство для встановлення миру з козацьким військом Богдана Хмельницького: На конвокації вирішили відправити в Україну Адама Кисіля з кількома вповноваженими, котрим "... даємо силу - писалося в конфедерації, - згідно з затвердженою інструкцією [прийти] до ґрунтовного замирення з Військом Запорозьким і те, що, згідно з тою ж інструкцією, буде виконано, має бути підтверджено на щасливій, дасть Бог, елекції нового короля (Рапа)".З Польщею - через невирішені проблеми в польсько-московських відносинах після укладення Поляновського миру 1632 p.; з козаками - керуючись своєю обережною політикою у відносинах з Річчю Посполитою, а, зокрема, протягом першого року-козацько-татарського союзу. Повстання Хмельницького на Січі, посольство в Крим та інші події початку 1648 р. сприймалися Москвою, як належалося сприймати черговий козацький бунт проти шляхетського устрою: "І тобі б Адаму Свентолдичу (Кислю) про то черкаське відступлення від королівське величності і зраду відати [потрібно] і королівську величність повідомити". З цього погляду цікавими є відомості взятого поляками в полон козака Олексія Тучка, котрий у червні 1648 р. повідомляв, що у Хмельницького були московські посли, які іменем царя говорили: "якщо б [ти] мав до себе кликати татар, то маєш нас готових, тільки б нам все по Дніпро відступив, а ми, обєднавшись, поляків за Віслу заженемо і посадимо на королівство московського царя". Про те, як поляки намагалися внести непорозуміння у стосунки між козаками і Москвою з приводу релігійного питання, свідчить польський комунікат для великих московських послів (без дати): "... та війна почалася не через віру, бо вона ніколи [у нас] не мала і не мас жодної кривди... [...] Якщо б війна [була] за віру, [то] чому ж ті люди [її] забули. Це посилювалося тим, що Москва не прибирала своїх стрільців з кордону, про що є кілька звісток від кінця липня і протягом серпня: "Москва з військом проти татар на кордон прийшла готовою в кільканадцять тисяч, війська 80.000": "Московський посол іде з виявом дружби (cum dcnunliationc amicitiac) і зі своєю готовністю, що на поганство хоче [прислати] на поміч сорок тисяч війська, бажаючи, щоб заспокоїлися з козаками"; литовський посол, повернувшись, доносив, "... що Москва вдячно його прийняла і сам цар, запевняючи у своїй приязні і [бажанні] щиро дотриматися миру, також обіцяючи дати всіляку допомогу проти татар, і вже війська московського зібралося (iesi) кількадесять тисяч при панах поляках іти проти татар"90.Хмельницькому вдалося поширити свою владу, швидко набула всіх атрибутів держави, як-от: адміністрат
План
Зміст
1. Зовнішня політика та міжнародні стосунки Б.Хмельницького
1.1 Українсько-польські міжнародні відносини
1.2 Українсько-московські відносини
2. Розбудова Української козацької держави та її дипломатичні звязки
2.1 Відновлення української державності Б.Хмельницьким
2.2 Монархізм Богдана Хмельницького
3. Основні напрями дипломатії Хмельницького в пошуках виходу
3.1 Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького (1648-1657)