Зовнішньополітичні та дипломатичні напрями діяльності Німеччини відносно Польщі та України наприкінці 1930-х років. Фашизм як один із феноменів ХХ століття. Дипломатія Німеччини напередодні Другої світової війни. Вторгнення у Польщу та її загарбання.
Аннотация к работе
У статті зроблено спробу проаналізувати зовнішньополітичні та дипломатичні напрями діяльності Німеччини відносно Польщі та України наприкінці 1930-х років. Автор використовує матеріали спеціальної наукової літератури та історіографічних джерел України, Росії, Польщі, Німеччини, США, Великої Британії. Автор использует материалы специальной научной литературы и историографических источников Украины, России, Польши, Германии, США, Великобритании. 24 жовтня 1938 р. міністр закордонних справ Ріббентроп, запросивши на сніданок у Берхтесгаден польського посла у Німеччині Ліпського, зробив наступну заяву: 1) Данциг, який належав Польщі за часів Версальського договору 1919 р., повертається Німеччині; 2) Польща дозволяє Німеччині побудувати через Польський коридор екстериторіальну автостраду та залізничну колію; 3) Польща отримує право користуватись у Данцигу підїзними шляхами та іншими економічними можливостями; 4) сторони гарантують недоторканність польсько-німецького кордону та продовжують дію пакту на 25 років. 20 жовтня 1938 р. міністр закордонних справ Великої Британії Едуард Галіфакс заявив Джорджу Огієві-Форбсу, англійському повіреному в справах у Берліні, що, можливо, «німці задумали у випадку необхідності використовувати «Рутенію» («Закарпатська», в окремих значеннях, «Карпатська» Україна С.П.) як плацдарм проти України або як початковий пункт організації українського руху» [7, vol.