Виявлення закономірностей просторово-часового розвитку зсувних процесів на прикладі Одеського регіону. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між факторами, які зумовлюють динаміку цих процесів, можливість їх прогнозування та суттєвого впливу.
Аннотация к работе
За оцінками Національної академії наук України, Державної геологічної служби України, Держбуду за останні 25-35 років в межах території держави в 3-5 разів збільшилась кількість проявів небезпечних екзогенних геологічних процесів, таких як зсуви. Прибережно-морські території відносяться до одних з найбільш вражених зсувними процесами та техногенно перевантажених. В умовах сучасного розвитку різних галузей господарювання з одночасними змінами у навколишньому середовищі особливо актуальним є аналіз розвитку небезпечних динамічних процесів у верхній зоні геологічного середовища, які активно впливають на інженерно-геологічні умови функціонування регіону. Розглядаючи дану тему, за мету було визначено виявлення закономірностей просторово-часового розвитку зсувних процесів на прикладі Одеського регіону, встановлення причинно-наслідкових звязків між різними факторами, які зумовлюють динаміку цих процесів, а також можливість їх прогнозування та суттєвого впливу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: Виявити основні характеристики та класифікаційні розмежування поняття зсувних процесів, причини їх появи та вплив цих факторів на розвиток території Одеської області та України загалом;Найбільш часто зсуви виникають на схилах, складених чергуванням водотривких і водоносних порід. Вони виникають в якій-небудь ділянці схилу або укосу внаслідок порушення рівноваги порід, яке може бути викликано такими чинниками, як: збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою; Такими діями людини, що створюють небезпеку розвитку зсувів, є: вирубка лісів і чагарників на схилах; розорювання схилів, надмірний полив садів і городів на схилах; руйнування схилів котлованами, траншеями, дорожніми виїмками; проведення вибухових робіт, які сприяють розвитку тріщин в породах, а також є, по суті, локальними землетрусами; закупорювання, засмічення, завалювання місць виходу підземних вод; будівництво житла і промислових обєктів на схилах, що веде до руйнувань схилів, збільшення сили тяжіння, спрямованої вниз по схилу. Найбільш часто зсуви виникають на схилах, які складені чергуванням водотривких (глинистих) і водоносних порід (наприклад, піщано-гравійних, тріщинуватих вапняків). Розглянемо деякі важливі з них, які розрізняються за положенням поверхні зсуву і додаваннюм зсувного тіла: Консистентні зсуви - виникають внаслідок зміни консистенції порід, які складають схил, при зволоженні (наприклад, перехід суглинків у пластичний стан при насиченні водою).За останніми даними на території України зафіксовано понад 23 тис. зсувів, їх кількість у порівнянні з 80-тими роками збільшилась майже на 40%, а площа поширення - на 28,8 %. Упродовж 2012 року на території України активізація зсувів спостерігалась: У Закарпатській області станом на 30.12.2012 виявлено 3276 зсувів загальною площею понад 385 км2, досі активними з яких є 800 зсувів. В Івано-Франківській області майже 2% території області вражені зсувними процесами, їх площа складає близько 250 км2, а загальна кількість становить понад 640 зсувонебезпечних ділянок, 80% з яких повязані з господарською діяльністю: вирубка лісів, руйнування схилів дорожніми роботами, неправильний вибір агротехніки для сільськогосподарських робіт на схилах тощо. Ці зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (селища Маньківка, Буки, Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охмарів, Хижня), Монастирищенського (селище Монастирище) районів. У Хмельницькій області виявлено 421 зсув, з них активним є один площею 0,003 км2, у межах забудови налічується 38 зсувів, які загрожують 43 господарським обєктам.У межах забудованої території знаходяться 156 зсувів, господарським обєктам загрожує активізація 101 зсуву. Найбільш активними є зсуви на морському узбережжі на ділянці сіл Лебедівка - Сергіївка, де їх активізації сприяє інтенсивна абразія, посилена за рахунок впливу техногенних чинників (невдалого планування, терасування схилів без захисту від абразійної діяльності моря). За основу аналізу динаміки зсувних процесів в Одеський області, розглянемо ерозійно-зсувні процеси долини Південно-Молдавської височини. Дана територія знаходиться в південно-західній частині Одеської області і охоплює територію Тарутинського району, а в геоморфологічному відношенні Південно-Молдавську височину. Когильницька лесова ерозійно-денудаційна рівнина знаходиться на границі Преддобруджинсьеого прогину і схилу Південно-Украйнськой монокліналі, який є частиною південно-західної околиці Східноєвропейської платформи.Зсуви відносяться безпосередньо до правих схилів рік Когильник і Сака, до бортів балок на лівобережжі цих рік, а також до бортів балок на правобережжі річки Чага. На правому схилі річки Сака зсуви займають верхню частину схилу й приурочені до верхівїв ярів у місцях вскриття ерозією водоносного горизонту. У північній частині району в селі Височанське, між селами Надрічне й Іванчанка зсуви протягом 3,5 і 7,0 км утворюють суцільні ділянки. Іноді зсуви, розташ
План
Зміст зсувний одеський регіон
Вступ
1. Характеристика та класифікація зсувних процесів
2. Динаміка зсувних процесів
2.1 Загальне становище прояву зсувних процесів на території України
2.2 Аналіз динаміки зсувних процесів в Одеській області
3. Прогноз динаміки розвитку зсувних процесів в Одеському регіоні