Оцінка ролі природних та антропогенних чинників утворення і розвитку ярів, розповсюдження лінійної ерозії. Вдосконалення методики напівстаціонарних і картометричних досліджень. Створення бази даних основних параметрів ярів басейну Дністра та похідних.
Аннотация к работе
По-друге, утворюються відємні форми рельєфу - яри, довжиною від кількох десятків метрів до кількох кілометрів, а яружна мережа з вершинами і боковими відгалуженнями розчленовує поля, погіршує умови використання земель. Звідси випливає необхідність пошуку закономірностей утворення форм ерозійного рельєфу, оцінки ступеня ураження басейну Дністра ярами станом на 1925, 1955, 1985-98 роки, визначення інтенсивності ерозійного процесу, розрахунків потенціалу лінійного росту ярів, прогнозу яроутворення та обгрунтування системи протиерозійних заходів. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: 1) оцінка ролі природних та антропогенних чинників утворення і розвитку ярів, розповсюдження лінійної ерозії; 2) вдосконалення методики напівстаціонарних і картометричних досліджень ярів; 3) створення бази даних основних параметрів ярів басейну Дністра (довжини, ширини, глибини) та похідних від них (площі водозбору, обєму винесених порід тощо); 4) встановлення закономірностей формування та розвитку ярів на водозборах з різними типами угідь; 5) обгрунтування системи заходів попередження яроутворення та рекультивації уражених ярами земель. Наукову новизну роботи становлять: 1) вперше отримані для басейну Верхнього та Середнього Дністра параметри густоти яркового розчленування та середньорічної інтенсивності лінійного росту ярів; 2) закономірності функціонування і багаторічної динаміки ярів; 3) схема районування басейну Дністра за інтенсивністю процесів лінійної ерозії та ступенем ураження ярами; 4) оцінки ерозійного потенціалу яркових систем, приурочених до різних категорій земельних угідь;5) вперше складені на басейн Верхнього та Середнього Дністра картосхеми густоти яружної мережі і щільності вершин ярів станом на 1925, 1955, 1985 роки та картограми сумарних змін густоти яружного розчленування і щільності вершин ярів за періоди 1925-1955, 1955-1985, 1925-1985 роки; 6) прогнози лінійного росту ерозійних форм до 2010 року. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні камеральних (картометричні, картографічні і дешифрування аерофотознімків), напівстаціонарних і польових досліджень яружних систем басейну Дністра, створенні бази даних основних параметрів ярів (довжини, ширини, глибини) та похідних від них (обєму винесених порід, обєму яру, площі водозбору тощо), вдосконаленні методики напівстаціонарних і картометричних досліджень ярів; визначенні для басейну Дністра параметрів густоти яружної мережі, щільності вершин ярів і середньорічних темпів лінійного росту ерозійних форм, встановленні для різночасових зрізів закономірностей функціонування та багаторічної динаміки ярів, розрахунку потенціалу лінійного росту ярів до 2010 року і районуванні басейну за ступенем ураження ярами.Концепцією досліджень яркової ерозії передбачено аналіз історії вивчення яркової ерозії регіону, визначення основних напрямів, методів та алгоритмів визначення ступеня ураження території ярами, інтенсивності розвитку процесів лінійної ерозії та її потенціалу, прогнозування стану яркових систем, обгрунтування системи протиерозійних заходів. Поєднання різних методів, які доповнювали та взаємоконтролювали один одного, дало можливість отримати обєктивні дані про стан яркових систем, тенденції його зміни, інтенсивність лінійного росту, темп переформування повздовжнього профілю яру та схилу, а також здійснити прогноз яроутворення, який полягає в отриманні розрахункових характеристик інтенсивності лінійного росту ярів, густоти їх мережі та щільності вершин в межах морфометрично виділених водозборів. Майже на всіх ключових ділянках найдовші пучки променів простягання ярів відповідають напрямам пн зх - пд сх і пн сх - пд зх, що співпадає з основними напрямами тектонічних тріщин; 2) 80% території басейну Дністра покрито лесами, лесоподібними суглинками і суглинистими породами, що сприяє розвитку ярів; 3) досліджувана територія охоплює регіони з відмінними рисами геоморфологічної будови: низькогірний структурно-денудаційний рельєф моноклінальних хребтів Західних Бескид, середньогірський структурно-денудаційний рельєф Східних Бескид, середньовисотні Скибові Горгани з камяними розсипищами і глибокими поперечними долинами, низькогірний рельєф Стрийсько-Санської Верховини. Ступінь ураження верхньої та середньої частини басейну Дністра формами лінійної ерозії і тенденції його багаторічних змін характеризується показниками, які відображають густоту яркової мережі та щільність вершин ярів станом на три вікові зрізи - 1925, 1955, 1985рр. і динаміку їх змін за періоди 1925-1955, 1955-1985, 1925-1985 рр., які встановлені на основі картометричного аналізу, дешифрування аерофотознімків та напівстаціонарних і польових спостережень. Складені морфометричні картосхеми М1:100000 охопили досліджувану територію площею близько 25 000 кв.км і дали можливість оцінити ступінь ураження водозборів основної ріки та допливів Дністра станом на три вікові зрізи (1925,1955,1985рр.) формами лінійної ерозії за таким показником як їх густота.2) поширенню і розвитку ярів в басейні Дністра сприял