Динаміка смислових структур осіб, залежних від психоактивних речовин, у процесі психологічної реабілітації - Автореферат

Високий рівень захисної поведінки осіб, залежних від ПАР, є серйозним бар?єром для усвідомлення існуючої проблеми із зловживанням, а відтак і для появи достатнього рівня вмотивованості для того, щоб розпочати процес змін (В.Ю. У зарубіжних дослідженнях розроблено цілу низку підходів, реабілітаційних програм, спрямованих на допомогу особам, залежним від ПАР (J.M.Satterfield, 1994, S.T.Higgins, K.Silverman, 1999, R.P. Для побудови психологічної моделі етіопатогенезу захворювань, які в Міжнародній Класифікації Хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) визначено як психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин, а також для розробки і обґрунтування ефективної програми психологічної допомоги особам, залежним від ПАР, необхідне вивчення смислових структур цих осіб у процесі одужання. Завдання дослідження: 1)Провести теоретичний аналіз проблеми : проаналізувати існуючі програми реабілітації під кутом зору адресування їх конкретним складовим особистості залежних від ПАР; проаналізувати ієрархічну структуру мотиваційної сфери залежних від ПАР; окреслити існуючі підходи до мотивації до конструктивних змін; виділити структурні компоненти особистості, на які має бути спрямована реабілітація. Леонтьєв, 1992), техніка репертуарних решіток (застосовано різновид техніки, розроблений Хінклом, - решітку опору змінам); метод колірних виборів (модифікований колірний тест Люшера), а також методики для дослідження мотивації до змін у осіб, залежних від ПАР: опитувальник ситуаційної впевненості (Sobell); шкала готовності до змін і прагнення до лікування (W.R.У першому розділі “Теоретичний аналіз порушень мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від психоактивних речовин, та визначення психологічних підходів до ії корекції” розглядаються теоретичні підходи до аналізу порушень мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, від початку вживання ПАР і до формування стійких мотиваційно-смислових порушень. Аналізуються погляди на зміни у зазначеній сфері протягом одужання, психологічні підходи до реабілітації осіб, залежних від ПАР. Що стосується динаміки мотиваційно-смислових утворень осіб, залежних від ПАР, особливо на етапі одужання, нині відсутні експериментальні дослідження, які б підтверджували або спростовували існуючі теоретичні погляди. У другому розділі “Загальна методика і методи дослідження мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР” представлено клініко-соціальну характеристику вибірки, розглянуто основні принципи та проблеми побудови емпіричного дослідження, обґрунтовано методи дослідження. У останньому етапі дослідження взяли участь 24 особи, 20 із яких під час проходження реабілітаційної програми були віднесені за оцінками експертів до групи осіб із високою мотивацією до змін, 4 - до групи із середньою мотивацією до змін.У дисертації проведено теоретичне узагальнення та представлено нове розв?язання проблеми порушень мотиваційно-смислової сфери при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання ПАР; визначено психологічні підходи до корекції таких порушень. Дані, отримані в дисертаційному дослідженні, свідчать про необхідність розробки психокорекційних програм для осіб, залежних від ПАР, із врахуванням ролі та особливостей структурної організації мотиваційно-смислової сфери наркозалежних. Протягом психологічної реабілітації смислові структури осіб, залежних від ПАР, суттєво змінюються, знижується рівень дисоціації мотиваційно-смислової сфери: · підвищується рівень її ієрархічності - смислові конструкти, які впливають на особистісні зміни, займають більш високі рангові місця в структурі мотиваційно-смислової сфери; · в структурі мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, з?являються нові смислові утворення - фактори смислових конструктів: особистісна свобода, самовияв, емоційна зрілість, відповідальність; · відбувається процес зміни дисоціативної структури мотиваційно-смислової сфери на асоціативну, який приводить до виникнення нової функції мотиваційно-смислової сфери - функції контролю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та представлено нове розв?язання проблеми порушень мотиваційно-смислової сфери при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання ПАР; визначено психологічні підходи до корекції таких порушень. Встановлено, що важливе місце серед внутрішньоособистісних чинників процесу одужання належить смисловим структурам особистості. Дані, отримані в дисертаційному дослідженні, свідчать про необхідність розробки психокорекційних програм для осіб, залежних від ПАР, із врахуванням ролі та особливостей структурної організації мотиваційно-смислової сфери наркозалежних.

1. Протягом психологічної реабілітації смислові структури осіб, залежних від ПАР, суттєво змінюються, знижується рівень дисоціації мотиваційно-смислової сфери: · підвищується рівень її ієрархічності - смислові конструкти, які впливають на особистісні зміни, займають більш високі рангові місця в структурі мотиваційно-смислової сфери;

· в структурі мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, з?являються нові смислові утворення - фактори смислових конструктів: особистісна свобода, самовияв, емоційна зрілість, відповідальність;

· мотиваційно-смислова структура стає більш зрілою: фактори смислових конструктів наприкінці реабілітації утворюють більш внутрішньо однорідні, порівняно із початком реабілітації, системи конструктів. Мотиваційно-смислову структуру визначають смислові утворення, які відображають формування особистісної зрілості, - з?являються такі фактори смислових конструктів: відповідальність, емоційна зрілість; високе рангове місце займає конструкт “готовий змінюватися”;

· відбувається процес зміни дисоціативної структури мотиваційно-смислової сфери на асоціативну, який приводить до виникнення нової функції мотиваційно-смислової сфери - функції контролю. Ця функція виникає за рахунок формування внутрішньоособистісного конфлікту, механізмом якого є асоціювання смислових утворень в єдину, однак конфліктну, структуру. До цього часу об?єктивно конфліктні смисли не сприймалися особами, залежними від ПАР, як конфліктні, оскільки були дисоційованими й існували у різних сферах життя.

2. На початку реабілітації пацієнти, що мають високі показники осмисленості життя, мають низький рівень мотивації до змін. Разом з тим, їх мотиваційно-смислова сфера зазнає значної трансформації, але за період реабілітації ці зміни є нестійкими, зворотними. Для таких осіб реабілітація є ситуацією критичної перебудови, однак для досягнення стійких конструктивних змін термін реабілітації має бути більшим.

Особи, які мають високий рівень мотивації до змін, зазнають менших змін за рахунок того, що зміни у мотиваційно-смисловій сфері у них почались раніше реабілітаційного процесу. Звичайний термін реабілітації у більшості випадків для них є достатнім.

3. Смисложиттєві орієнтації осіб, залежних від ПАР, належать до структури захисної мотивації. Особи, які мають суб?єктивно високу “осмисленість життя”, виявляють менш виражені перебудови в структурі смислової сфери. Захисні стратегії осіб, залежних від ПАР, підвищують рівень толерантності до психотерапії і знижують ефективність реабілітаційних програм. Тому перебудова мотиваційно-смислової сфери має починатись із роботи над опором психотерапії і послабленням захисних процесів. Цьому сприяє спрямованість реабілітації на мотиваційні структури осіб, залежних від ПАР, через: а) фокусування уваги залежної особи на протиріччях між реальністю її життя та існуючими цінностями;

б) уникнення психотерапевтом, консультантом суперечок у відносинах із пацієнтом;

в) “піддавання” опору пацієнта;

г) підтримування віри пацієнта у здатність змінити свій спосіб життя, пов?язаний із вживанням ПАР.

4. Важливою передумовою смислових перебудов осіб, залежних від ПАР, є кризовий стан особистості, який переживається як відчуття пустоти і відсутності смислу життя, незадоволеність самореалізацією і процесом життя, зневіра у своїй здатності самостійно розв?язати проблему залежності. В ряді публікацій такий стан розглядається як деструктивний, такий, що заважає процесу одужання. В роботі показано, що процес конструктивних змін в мотиваційно-смисловій сфері осіб, залежних від ПАР, неминуче починається із таких психологічних перебудов.

5. На етапі одужання в структурі ієрархії мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, із високим рівнем мотивації до змін більш високі рангові місця належать таким смисловим конструктам: чесність перед собою, впевненість у собі, надійність, ясне мислення, готовність змінюватись, що відображають “тверезі” установки. Для осіб із нижчим рівнем мотивації до змін характерне співіснування “тверезих” і “залежних” установок. У цієї категорії осіб, незважаючи на підвищення рангових місць конструктів, які відображають згадані “тверезі” установки, найважливішими залишаються конструкти, що відображають зовнішній локус оцінки - орієнтацію на реакції інших людей.

6. Для періоду повної ремісії характерними є два типи структурної організації мотиваційно-смислової сфери, які можна розглядати як два різні варіанти її структурної перебудови після процесу психологічної реабілітації: 1) подальше формування зрілості мотиваційно-смислової структури: більш високі, порівняно із періодом реабілітації, рангові місця в структурі мотиваційно-смислової сфери займають смислові конструкти, які відображають розгортання зазначеного процесу, - відповідальність, терпимість, готовність змінюватись, визнання світу безпечним місцем;

2) ретардація або редукція процесів перебудови мотиваційно-смислової сфери: більш високі, порівняно із періодом реабілітації, рангові місця у структурі мотиваційно-смислової сфери займають смислові конструкти, які відображають повернення до “залежних” установок, до зовнішнього локусу оцінки, - розуміння іншими людьми, легкість спілкування, легкість процесу мислення, впевненість у собі.

Характер структурної перебудови мотиваційно-смислової сфери прямо пов?язаний із способом життя після проходження програми психологічної реабілітації.

Цей висновок має значення для визначення напрямків підтримуючої психотерапії осіб, залежних від ПАР. Фахівці, які працюють із наркозалежними, мають орієнтуватись на необхідність для останніх відвідування зборів Анонімних Наркоманів або інших груп самодопомоги, індивідуальної та групової психотерапії, вироблення навичок конструктивних відносин із соціальним оточенням, формування відповідальної позиції щодо проблемних життєвих ситуацій, розв?язування, а не заперечення особистісних проблем. Після проходження психологічної реабілітації особа, залежна від ПАР, щонайменше протягом декількох місяців має коригувати свій план одужання за допомогою психолога або консультанта з питань залежностей від ПАР.

1. Щербина Л.Ф. Посилення мотивації самозміни при наркоманії // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №7. - С. 17-23.

2.Щербина Л.Ф. Методичні підходи до психологічної реабілітації осіб, залежних від наркотичних речовин // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 8. - С. 20-31.

3. Щербина Л.Ф.Вплив смислових структур особистості на процес змін при залежності від наркотичних речовин // Практична психологія та соціальна робота. - 2003.- № 6. - С. 69-73.

4. Щербина Л.Ф. Експериментальне дослідження мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від наркотичних речовин, в умовах реабілітації на основі програми 12 кроків (початок) // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 9. - С. 69-76.

5. Щербина Л.Ф. Експериментальне дослідження мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від наркотичних речовин, в умовах реабілітації на основі програми 12 кроків (закінчення) // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 10. - С. 69-76.