Динаміка природного насіннєвого поновлення дуба звичайного (Querсus Robur L.) у свіжих дібровах південної частини правобережного лісостепу залежно від комплексу абіотичних факторів - Автореферат

Дуб у лісах України є однією з найбільш поширених і цінних в багатьох відношеннях породою, а експлуатація його лісостанів завжди була пріоритетною в господарській діяльності. В умовах інтенсивного ведення лісового господарства з двох способів природного поновлення лісу - вегетативного і насіннєвого, останньому надають перевагу як такому, що дозволяє скоротити оборот рубки та обійтися лісівникам меншими трудовими і фінансовими затратами для вирощування лісових насаджень. Тому у комплексі науково-технічних заходів з раціонального ведення лісового господарства існує необхідність подальшого дослідження природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід у свіжих дібровах, як методологічної основи створення високопродуктивних, біологічно стійких лісових насаджень. Дослідження проводилися протягом 2003-2008 рр. у рамках комплексних планових держбюджетних наукових тем кафедри лісівництва і мисливствознавства Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного аграрного університету: «Розробити лісівничі основи оптимального ведення лісового та мисливського господарства в умовах Полісся і Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0101U003209) та «Розробити наукові основи вирощування лісових ценозів з використанням природного поновлення в умовах Полісся і Лісостепу України і раціонального використання популяцій мисливських тварин з урахуванням функціонального призначення територій» (номер державної реєстрації 0106U005242), до виконання яких дисертант залучався як виконавець підрозділів. У дисертаційній роботі використані такі методи досліджень: маршрутний - маршрутні дослідження створюють можливість зібрати матеріали, необхідні для загальної характеристики лісовідновних процесів на зрубах і під наметом насаджень; лісівничо-таксаційні - для закладання пробних площ з метою встановлення таксаційних показників лісових насаджень та визначення кількісного складу природного насіннєвого поновлення лісу; лісівничо-екологічні - для вивчення лісівничої та типологічної характеристик насаджень; математико-статистичні та геоінформаційні - для обробки та аналізу експериментальних матеріалів.Характерно, що до початку XX століття всюди вважалося за неможливе розраховувати на природне насіннєве поновлення дібров при суцільних рубаннях. Радикальний перелом в переконаннях про можливість або неможливість насіннєвого природного поновлення на суцільних зрубах в дібровах був зроблений на початку XX століття лісничим Телерманівського лісництва Г.А. Він вказав на можливість насіннєвого природного поновлення дібров при суцільних рубках за рахунок самосіву дуба звичайного і ясена звичайного, що завжди є в заглушеному вигляді під наметом стиглих насаджень, що поступають в рубку. Відсутність дуба звичайного або його участь у складі підросту до 2 одиниць спостерігалась на 2, 5-річних зрубах, до 3 одиниць - на 6-річних, до 4 одиниць - на 4-річних, до 8 одиниць - на 3-річних зрубах та під наметом пристигаючих дубових насаджень, до 10 одиниць - на 1-річних зрубах та під наметом стиглих та перестиглих дубових насаджень. В даний час не можна заперечувати той факт, що поновлення дуба на зрубах без втручання людини, найчастіше буває дуже утрудненим тому, що взаємини між дубом і травяною рослинністю, між дубом і мяколистяними чи твердолистяними породами-супутниками, а іноді між дубом і хвойними породами, часто протікають не на користь дуба і ведуть до зміни дуба іншими породами.У результаті детального вивчення природного насіннєвого поновлення, обґрунтувавши наукові положення, що обумовлені достатніми за обсягом дослідними даними, які репрезентативно відображають обєкт дослідження та застосування сучасних методів обробки й аналізу інформації, можна зробити наступні висновки: 1. Успішність природного насіннєвого поновлення під наметом дубових насаджень та на зрубах залежить від ряду абіотичних факторів навколишнього середовища. Максимальний урожай жолудів дуба звичайного спостерігається за умови відсутності пізньовесняних заморозків та наявності бездощових теплих днів у період цвітіння та запилення, а також від сприятливих кліматичних умов вегетаційного періоду попереднього року. Дуже слабкі та слабкі урожаї жолудів дуба звичайного з масою збору 0,2-0,4 т•га-1 спостерігаються щорічно і, в основному, забезпечуються збором жолудів із дерев, що ростуть в узліссях, чи у низькоповнотних деревостанах. Але все ж таки коефіцієнт кореляції між товщиною лісової підстилки і кількістю підросту дуба звичайного дає негативний знак, що свідчить про те, що із збільшенням товщини лісової підстилки кількість сходів і підросту дуба буде зменшуватись.

Основний зміст дисертації

У результаті детального вивчення природного насіннєвого поновлення, обґрунтувавши наукові положення, що обумовлені достатніми за обсягом дослідними даними, які репрезентативно відображають обєкт дослідження та застосування сучасних методів обробки й аналізу інформації, можна зробити наступні висновки: 1. Успішність природного насіннєвого поновлення під наметом дубових насаджень та на зрубах залежить від ряду абіотичних факторів навколишнього середовища.

2. Максимальний урожай жолудів дуба звичайного спостерігається за умови відсутності пізньовесняних заморозків та наявності бездощових теплих днів у період цвітіння та запилення, а також від сприятливих кліматичних умов вегетаційного періоду попереднього року.

3. Періодичність плодоношення в умовах південної частини Правобережного Лісостепу становить 5-6 років. Дуже слабкі та слабкі урожаї жолудів дуба звичайного з масою збору 0,2-0,4 т•га-1 спостерігаються щорічно і, в основному, забезпечуються збором жолудів із дерев, що ростуть в узліссях, чи у низькоповнотних деревостанах.

4. Із проведених досліджень зясувалося, що у пристигаючих і стиглих середньо- і високоповнотних дубових насадженнях в даних лісорослинних умовах товщина лісової підстилки суттєвого значення на проростання жолудів і утворення сходів не має. В даному випадку має місце їх подальше збереження. Але все ж таки коефіцієнт кореляції між товщиною лісової підстилки і кількістю підросту дуба звичайного дає негативний знак, що свідчить про те, що із збільшенням товщини лісової підстилки кількість сходів і підросту дуба буде зменшуватись.

5. Коефіцієнт пропускання променистої енергії (за В.А. Алєксєєвим) під намет пристигаючих та стиглих середньоповнотних дубових насаджень коливається в межах від 6,8 до 0,9%, що залежить, в першу чергу, від структури самого деревостану, його складу, повноти, наявності і просторового розміщення підліску та проведених у ньому лісівницьких заходів.

6. Така різниця у коефіцієнтах і впливає на кількість підросту дуба звичайного під наметом таких деревостанів. Наприклад, під наметом деревостану із коефіцієнтом 6,2% кількість підросту становить 10,6 тис. шт.•га-1, а із коефіцієнтом 0,9% - лише 0,8 тис. шт.•га-1.

7. Успішність природного насіннєвого поновлення дуба звичайного і супутніх деревних порід під наметом стиглих дубових насаджень вища, ніж під наметом пристигаючих дубових насаджень, відповідно 4,3 і 3,8 тис. шт.•га-1

8. На однорічних зрубах кількість природного поновлення (5,4 тис. шт.•га-1) також вища в порівнянні з 2 (3,7 тис. шт.•га-1) та 3-річними (2,1 тис. шт.•га-1).

9. Загалом успішність природного насіннєвого поновлення дуба звичайного як на 1-3-річних зрубах, так і під наметом деревостану за шкалою оцінки успішності природного поновлення дуба звичайного у Лісостепу в умовах свіжої дубово-грабової діброви К.Б. Лосицького, вважається незадовільним.

10. Природне насіннєве поновлення супутніх порід за шкалою оцінки успішності природного поновлення лісу В.Г. Нестерова можна вважати добрим.

11. У загальному складі підросту всіх деревних порід лише 2-3 одиниці буде належати дубу звичайному.

12. Вперше для дослідження природного насіннєвого поновлення у свіжих дібровах Правобережного Лісостепу була розроблена методика для визначення кількості поновлення головних та супутніх порід за допомогою методів геоінформаційних систем. Зроблені графічні зображення та розроблені пояснення до цих зображень, відповідно до шкал К.Б. Лосицького та В.Г. Нєстєрова.

13. Загалом дубовий підріст розміщується нерівномірно на площі, значна частина його знаходиться у тих місцях, де під наметом деревостану збільшується доступ до поверхні ґрунту світла та тепла, тобто ці групи підросту приурочені до вікон намету, на зрубах ці групи підросту розміщуються під стінами лісу.

14. Підріст супутніх порід розміщується на площі рівномірно, але з різною густотою та кількістю, що також залежить від повноти деревостану та зімкнутості намету в різних частинах насадження, а також від ступеня їх тіневитривалості.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення кількості природного насіннєвого лісопоновлення для створення високопродуктивних, біологічно стійких насаджень у свіжих дібровах південної частини Правобережного Лісостепу пропонуємо: 1. У стиглих насадженнях при останньому прийомі прохідних рубань потрібно знижувати повноту деревостану до 0,6-0,7 внаслідок зрідження намету шляхом зрубування ярусу граба чи інших супутніх порід, а також видалити весь підлісок, щоб забезпечити доступ на поверхню ґрунту більшої кількості світла та тепла, що в свою чергу сприятиме кращому росту і розвитку наявного підросту, а також підвищить плодоношення дуба звичайного, і, як наслідок, збільшення кількості попереднього поновлення.

2. Якщо до головного рубання, внаслідок проведення цих заходів, отримали густий надійний підріст у достатній кількості, то ці рубання потрібно проводити з дотриманням відповідних технологій, що забезпечують якомога більший відсоток збереження підросту.

3. Відповідно до коефіцієнту кореляції, який показує зменшення кількості підросту із збільшенням товщини підстилки, потрібно впроваджувати заходи сприяння природному насіннєвому поновленню лісу.

4. Для отримання наступного природного насіннєвого поновлення дуба звичайного на зрубах головні рубання слід проводити в урожайний рік або не пізніше наступного року.

5. При недостатній кількості підросту головної породи і його нерівномірному розподілу на площі, для поновлення корінних насаджень слід впроваджувати у лісопоновлювальний процес комбіноване поновлення. При догляді за введеними рядами потрібно слідкувати за тим, щоб підріст супутніх порід не заглушував сіянців дуба з верхівки, та при догляді у міжряддях забезпечити збереження якомога більшої кількості природного підросту дуба звичайного.

6. Штучне поновлення лісу слід використовувати у випадках, коли не можна розраховувати на природне насіннєве поновлення головної породи на лісових землях, а також під час лісорозведення та реконструктивних рубаннях у молодняках, які виникли в результаті зміни головної породи.

7. Для кращого доступу під намет деревостану світла, тепла та опадів, що суттєво впливають на ріст, збереженість та розвиток підросту, доцільно застосовувати складні способи головних рубок як у лісах загального призначення, так і у лісах спеціального призначення (водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих), де необхідним є постійне збереження лісового середовища.

1. Сендонін С.Є. Вплив світла на ріст і розвиток підросту дуба звичайного під наметом лісостану / С.Є. Сендонін // Наукові доповіді Національного аграрного університету. - 2006. - №2 (3). - Режим доступу до збірника: http://nd.nauu.kiev.ua/2006-2/06cceucp.pdf.

2. Сендонін С.Є. Дослідження природного поновлення у свіжих дібровах Правобережного лісостепу з використанням ГІС / С.Є. Сендонін, Н.М. Назаренко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 106. - С. 45-50. (Зібрано та проаналізовано весь польовий матеріал, сформульовано висновки).

3. Сендонін С.Є. Природне насіннєве відновлення на зрубах у Південно-західному Лісостепу Черкащини / С.Є. Сендонін // Міжвідомчий наук.-техн. зб. Львівського лісотехнічного університету. - 2006. - Вип. 31. - С. 170-175.

4. Сендонін С.Є. Природне насіннєве поновлення під пологом стиглих насаджень у свіжих дібровах Черкаської області / С.Є. Сендонін // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 96. - С. 64-69.

5. Сендонін С.Є. Природне насіннєве поновлення на зрубах у північному Правобережному Лісостепу / С.Є. Сендонін // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 60-а ювіл. студ. наук.-виробн. конф., 11-12 квітня 2006 р.: тези доп. - К.: НАУ. - 2006. - С. 22-23.

Размещено на .ru