Динаміка імунологічних та морфологічних показників при експериментальному ушкодженні периферичних нервів та виконанні реконструктивних хірургічних втручань - Автореферат
Покращення результатів лікування хворих з травматичними ураженнями периферичної нервової системи. Ефективність відновного хірургічного лікування з використанням аутотрансплантації та алопластики. Імунореактивні процеси при різних видах трансплантації.
Аннотация к работе
В хірургічному лікуванні травматичних ушкоджень периферичних нервів є багато нерозвязаних проблем, до яких, зокрема, відноситься проблема відновлення нервів при їх значних ураженнях на великому протязі, де крім накладання шва необхідно проводити і трансплантацію ауто-або алогенного фрагменту нерва. Ромоданова АМН України 1999-2001 рр за № держреєстрації 0196И006537 "Розробити нові методи прискорення регенерації ушкоджених нервів шляхом поєднання хірургічних втручань з біотрансплантацією та фізико-хімічним впливом", яка була присвячена вивченню процесів регенерації ушкоджених периферичних нервів і розробці нових методів стимуляції процесів регенерації. Вивчити зміни імуно-морфологічних показників в динаміці процесу регенерації після ушкодження нерва з наступною нейрорафією і одночасною трансплантацією ембріональної нервової тканини в зону шва субепіневрально. Результати дисертаційної роботи свідчать, що застосування мікрохірургічного шва нерва з трансплантацією ембріональної нервової тканини забезпечує найбільш ефективне відновлення нервово-мязового апарату і є одним з основних методів лікування хворих з травматичними ушкодженнями периферичних нервів. Автор самостійно виконав хірургічні операції на лабораторних тваринах: мікрохірургічний шов нерва, ауто-та алотрансплантації периферичного нерва та субепіневральне введення ембріональної нервової тканини в ділянку шва нерва, провів забір матеріалу для морфологічного та імунологічного дослідження периферичного нерву на різних етапах післяопераційного періоду.Тваринам другої групи також проводили перетин нерва з подальшою нейрорафією та трансплантацією ембріональної нервової тканини в зону шва нерва супепіневрально з 2х боків. Доступ до нерва виконувався в середній-верхній-нижній третині стегна по проекційній лінії, відповідно до виду пластики нерва в кожній з груп. Для гістологічного дослідження нерв було умовно поділено на три ділянки: зона шва нерва, проксимальний та дистальний відділ, кожний відповідно на протязі приблизно 0,5см. Аналіз функції нервово-мязового апарату лабораторних тварин здійснювали на підставі таких показників: латентний період ПД нерва (ЛП ПДН); амплітуда ПД нерва (амплітуда ПДН); латентний період ПД мяза (ЛП М-відповіді); амплітуда ПД мяза (амплітуда М-відповіді). Зокрема, на 30-у добу після накладення мікрохірургічного шва, швидкість проведення імпульса по нерву на 15-ту добу після операції, збільшується в1,3 рази і складає 65,5% від контрольного рівня, а амплітуда ПД нерва, яка вказує на рівень відновлення функції нерва, збільшується відносно даного терміну дослідження більш ніж в 1,6 рази.Експериментальне вивчення різних відновних методів лікування, а саме, шов нерва, трансплантація ембріональної нервової тканини, ауто-та алопластики за даними морфологічних, електрофізіологічних та імунологічних досліджень показало, що найбільш ефективним є накладання мікрохірургічного шва з трансплантацією ембріональної нервової тканини, хороші показники отримані при накладанні мікрохірургічного шва без трансплантації ембріональної нервової тканини, задовільні показники отримані при аутотрансплантації нерва. Імунологічне дослідження встановило, що при травматичному ушкодженні периферичного нерва спостерігаються динамічні зміни в різних ланках імунної системи, характер яких залежить від виду хірургічного втручання та терміну дослідження; визначення характеру імунних зрушень при різних видах хірургічного втручання на периферичному нерві, дозволяє в певній мірі прогнозувати темп і ефективність відновних процесів Максимальні прояви змін в імунній системі відмічаються на 15 добу після ушкодження нерва і корелюють з морфологічними змінами в ушкоджених нервах. Трансплантація ембріональної нервової тканини в зону ушкодженого нерва модулює прояви імунних змін, викликаючи гальмування Т-і В-клітинної проліферації та активування супресорної активності клітин і спонтанної проліферативної активності вже на 5 добу після ушкодження. У всіх групах тварин, що вивчалися протягом перших 5-ти діб в зоні шва і дистальному відділі периферичного нерва переважають дистрофічно-деструктивні морфологічні зміни структури нервових волокон з порушенням цілісності шванівських клітин на тлі порушеного мікроциркуляторного кровообігу і невираженої лімфоїдноклітинної інфільтрації.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. Експериментальне вивчення різних відновних методів лікування, а саме, шов нерва, трансплантація ембріональної нервової тканини, ауто- та алопластики за даними морфологічних, електрофізіологічних та імунологічних досліджень показало, що найбільш ефективним є накладання мікрохірургічного шва з трансплантацією ембріональної нервової тканини, хороші показники отримані при накладанні мікрохірургічного шва без трансплантації ембріональної нервової тканини, задовільні показники отримані при аутотрансплантації нерва.
2. Імунологічне дослідження встановило, що при травматичному ушкодженні периферичного нерва спостерігаються динамічні зміни в різних ланках імунної системи, характер яких залежить від виду хірургічного втручання та терміну дослідження; визначення характеру імунних зрушень при різних видах хірургічного втручання на периферичному нерві, дозволяє в певній мірі прогнозувати темп і ефективність відновних процесів
3. При ушкодженні периферичного нерва в імунній системі спостерігалися зміни як в загальній клітинній та гуморальній ланках імунітету, так і розвиток аутоімунних реакцій до антигенів периферичного нерва. Максимальні прояви змін в імунній системі відмічаються на 15 добу після ушкодження нерва і корелюють з морфологічними змінами в ушкоджених нервах.
4. Трансплантація ембріональної нервової тканини в зону ушкодженого нерва модулює прояви імунних змін, викликаючи гальмування Т- і В-клітинної проліферації та активування супресорної активності клітин і спонтанної проліферативної активності вже на 5 добу після ушкодження.
5. При інших видах нейрохірургічного втручання - шов нерва, ауто- та алопластика нерва, відбувається активація Т- і В-клітинної відповіді в дещо більш пізні терміни та відмічається високий рівень аутоантитіл до нейрон-специфічних антигенів в різні терміни дослідження.
6. У всіх групах тварин, що вивчалися протягом перших 5-ти діб в зоні шва і дистальному відділі периферичного нерва переважають дистрофічно-деструктивні морфологічні зміни структури нервових волокон з порушенням цілісності шванівських клітин на тлі порушеного мікроциркуляторного кровообігу і невираженої лімфоїдноклітинної інфільтрації. Починаючи з 15-тої доби у дистальних та проксимальних відділах периферичного нерва, що досліджуються, виявлені процеси репаративного характеру у вигляді відновлення ультраструктури і активації шванівських клітин і відновлення структури нервового волокна на тлі відновлення мікроциркуляторного судинного русла і зниження лімфоїдноклітинної інфільтрації. До 30-тої доби в зоні шва формується сполучно-тканинний рубець, що складається з колагенових волокон.
7. При ТЕНТ після порушення цілісності нервового волокна в зоні шва і дистальному відділі наявні процеси відновного характеру, що виявляються вже на 5-ту добу, які характеризуються вогнищевою проліферацією шванівських клітин, що значно зростає до 15-тої доби після початку експерименту. При цьому в даний термін дослідження в зоні шва спостерігається регенерація осьових циліндрів на тлі вогнищевого, переважно безклітинного, склерозу, з наявністю невеликої кількості колагенових волокон.
8. При аутотрансплантації периферичного нерва найвираженіші зміни деструктивного характеру спостерігаються в зоні дистального шва, де на 30-ту добу після аутотрансплантації наявні як досить виражені дистрофічно-деструктивні зміни, так і процеси регенеративного характеру. В проксимальному відрізку шва в цей термін структурна цілісність ушкодженого нерва практично відновлюється, проте і в дистальному, і в проксимальному шві наявна досить виражена колагенізація шва і запальна лімфоїдноклітинна інфільтрація.
9. Оцінюючи ефективність відновних процесів в нервово-мязовому апараті ушкодженого периферичного нерва при різних видах хірургічного втручання на підставі електро-нейро-міографічних показників можна констатувати, що найвищий ступінь відновлення спостерігався при накладанні мікрохірургічного шва з трансплантацією ембріональної нервової тканини
10. На підставі проведеного комплексного дослідження для впровадження в клінічну практику можна рекомендувати накладання мікрохірургічного шва з використанням трансплантації ембріональної нервової тканини, а для прогнозування ефективності відновних процесів можна рекомендувати визначення показників імунного статусу з урахуванням нейроаутоімунних реакцій.