Залежність структури мовних порушень у хворих від характеру перенесеного інсульту і локалізації інсультного вогнища. Зміни стану мозкового та колатерального кровообігу і динаміки мовних розладів під впливом спеціалізованих реабілітаційних методів.
Аннотация к работе
В Україні за останні десятиріччя спостерігається зростання показників поширеності та захворюваності на цереброваскулярну патологію, в тому числі на гострі порушення мозкового кровообігу, що вже протягом багатьох років посідають друге місце в структурі смертності населення України [С.М. Порушення мозкового кровообігу часто залишають після себе важкі дефекти у вигляді розладів рухів, чутливості, координації, мови та інших вищих мозкових функцій, що порушують працездатність, а іноді здатність до самообслуговування. У той же час, правильно організована система реабілітації хворих після перенесеного інсульту може зберегти їхні соціальні можливості і повернути до трудової діяльності [О.А. Сучасні шкали оцінки функціонального стану хворого або взагалі не оцінюють мовні функції (індекс Бартеля, шкала Ренкіна), або дозволяють дати тільки кількісну оцінку мовних порушень (Європейська шкала інсульту, шкала Національного інституту здоровя США та інші). Мета - підвищити ефективність реабілітації хворих, які перенесли інсульт з мовними розладами на підставі вивчення особливостей динаміки мовних порушень, розробити диференційовані комплекси відновлювальної терапії.У хворих, які перенесли ІІ у 94 (73,4%) були визначені розлади мови у вигляді різних форм афазії, у 34 (26,6%) хворих у вигляді дизартрії. При оцінці ступеня важкості мовних порушень відзначено, що у хворих, які перенесли ГІ переважав легкий ступінь важкості (у 52,63%), у хворих, які перенесли ІІ, виражена ступінь важкості спостерігалася частіше, ніж у хворих які перенесли ГІ - у 30,85% у порівнянні з 15,78%. При оцінці ступеня важкості мовних порушень в залежності від форми афазії було виявлено, що легкий ступінь був характерний для АМА (19,46%) і АА (2,65%), помірна важкість переважала у хворих з МА (21,23%), важкий ступінь мовних порушень був рівномірно представлений у хворих з МА (6,1%), ТА (6,2%), АМА (4,4%), СА (4,4%) и Зм/А (4,4%). Аналіз структури афатичних розладів у 94 хворих, які перенесли ІІ в лівій півкулі показав, що у 27 хворих з тотальним інфарктом у басейні СМА тотальна афазія спостерігалася найбільш часто - у 10 (44%) хворих, другою по частоті була МА - у 6 (26%) хворих, рідше спостерігалося формування інших афатичних синдромів - АМА - у 3 (13%), СА - у 4 (9%), ТМА - у 2 (4%) і Зм/А - у 2 (4%). Показники повсякденної активності за індексом Бартела у хворих з дизартрією відповідали легкій або помірній залежності, були більш високими в хворих, які перенесли ІІ, і в середньому вище, ніж у хворих з афазіями - 75,4±0,3 и 71,5±0,1 балів відповідно.Більш тяжкий ступінь спостерігається після перенесеного ІІ Ступінь тяжкості афазії більш виражена після перенесеного ІІ - у 30,85% хворих. Відновлення функціонального статусу хворих після перенесеного інсульту відбувається паралельно з відновленням мовних функцій. Симптоми депресії і тривожності у хворих з дизартріями виражені значно менше, ніж у хворих з афазіями і визначаються тільки при КД. У хворих зі збереженим КК по ПСА відзначається більш виражена динаміка відновлення мовної функції, що супроводжується зниженням ЛШК (по ПМА - від 31,5 ± 2,3 до 21,8 ± 3,1 див/с), зниженням пружноеластичних властивостей артерій (з 3,3±0,57 до 2,9±1,82) і циркуляторного опору (с 0,59±0,24 до 0,51±0,22), збереженістю резерву вазодилятації (Рц СО2 = 1,2-1,3, при нормі 1,2-1,4), підвищенням індексу цереброваскулярної реактивності, особливо у хворих з МА (від 40 до 56%). У хворих з неефективним КК відзначається зниження показників цереброваскулярної реактивності за рахунок підвищених показників пружноеластичних властивостей артерій (3,2±0,51), циркуляторного опору переважно в судинах ВББ (з 0,51±0,15 до 0,56±0,1 і з 0,64±0,24 до 0,94±0,07) і ослаблення вазодилятаторних властивостей артерій (гіперкапнична реакція судин була підвищена у хворих із ТМА і СА, Рц СО2 = 1,5-2,0 при нормі 1,2-1,4).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у встановленні особливостей динаміки мовних розладів та удосконалення відновлювальної терапії та реабілітації післяінсультних хворих.
2. У структурі афатичних синдромів переважають форми афазії з порушенням експресивної сторони мови - АМА, МА, ТА як після ІІ, так і після ГІ, але при ГІ АА і Зм/А не спостерігаються. Форми і ступінь тяжкості мовних порушень розрізняються в залежності від характеру перенесеного інсульту. Більш тяжкий ступінь спостерігається після перенесеного ІІ Ступінь тяжкості афазії більш виражена після перенесеного ІІ - у 30,85% хворих. Після перенесеного ГІ переважає легкий ступінь ваги афазії - у 52,63% хворих. Динаміка відновлення мови при дизартріях залежить від форми і вихідного ступеня тяжкості і є найбільш повною при КД. При БД і МД вдається досягти загального поліпшення, при Пбд і Пкд формах поліпшення є незначним.
3. Відновлення функціонального статусу хворих після перенесеного інсульту відбувається паралельно з відновленням мовних функцій. У хворих з порушеннями мови по типу дизартрії вихідні функціональні можливості кращі, ніж у хворих з афазіями. Серед хворих з афазіями кращі можливості спостерігаються у хворих з АА і СА. Ефективність реабілітації є найбільш повною у хворих з переважним порушенням експресивної мови - при МА, ТМА й АМА. Виявлено стійку лінійну кореляційну залежність між функціональним профілем PULSES і індексом повсякденної життєвої активності Бартела (r=0,893).
4. Афатичні порушення у післяінсультних хворих супроводжуються тривожними і депресивними розладами, ступінь виразності яких залежить від важкості порушення мовних комунікативних можливостей. Мовна реабілітація сприяє зменшенню тривожних і депресивних розладів паралельно з відновленням мовних функцій. Редукція тривожних розладів є найбільш істотною у хворих з афазіями з поразкою експресивної мови - МА, ТМА й АА. У хворих з ТА, СА і Зм/А поліпшення емоційних розладів менш значні. Симптоми депресії і тривожності у хворих з дизартріями виражені значно менше, ніж у хворих з афазіями і визначаються тільки при КД.
5. На ефективність відновлення неврологічних функцій після перенесеного інсульту впливає стан мозкового кровотока. У хворих зі збереженим КК по ПСА відзначається більш виражена динаміка відновлення мовної функції, що супроводжується зниженням ЛШК (по ПМА - від 31,5 ± 2,3 до 21,8 ± 3,1 див/с), зниженням пружноеластичних властивостей артерій (з 3,3±0,57 до 2,9±1,82) і циркуляторного опору (с 0,59±0,24 до 0,51±0,22), збереженістю резерву вазодилятації (Рц СО2 = 1,2-1,3, при нормі 1,2-1,4), підвищенням індексу цереброваскулярної реактивності, особливо у хворих з МА (від 40 до 56%). У хворих з неефективним КК відзначається зниження показників цереброваскулярної реактивності за рахунок підвищених показників пружноеластичних властивостей артерій (3,2±0,51), циркуляторного опору переважно в судинах ВББ (з 0,51±0,15 до 0,56±0,1 і з 0,64±0,24 до 0,94±0,07) і ослаблення вазодилятаторних властивостей артерій (гіперкапнична реакція судин була підвищена у хворих із ТМА і СА, Рц СО2 = 1,5-2,0 при нормі 1,2-1,4).
6. Доведено, що розроблені диференційовані комплекси реабілітаційних заходів, спрямовані на поліпшення мовних порушень в залежності від характеру мовного дефекту, ступеня виразності рухових післяінсультних розладів, значно (р<0,05) поліпшують ефективність відновлення функцій після інсульту, дозволяють підвищити комунікативні функції на 34,3%, загальний функціональний статус на 24,5%, повсякденну життєву активність на 13,5%.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Данько Р.В. Влияние ауторегуляторных механизмов мозгового кровотока на восстановление речевой функции при мозговом ишемическом инсульте // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. - С.99-103.
Данько Р.В. Клиническая эффективность прамистара при нейрореабилитации постинсультных больных с афатическими нарушениями // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №2. - С.73-75.
Дубенко О.Е., Данько Р.В. Восстановление речевых нарушений у больных, перенесших ишемический инсульт, в условиях специализированного реабилитационного центра // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №1. - С.45-48. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз проведених програм і методик реабілітації, наукові висновки і написання статті).
Дубенко О.Е., Атамась Н.В., Чикало А.В., Данько Р.В., Кулешова О.В. Эффективность реабилитации речевых функций у больных после перенесенного ишемического инсульта в зависимости от состояния мозгового кровотока // Журн. психиатрии и медицинской психологии. - 2004. - №2 (12). - С.49-53. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів інструментальних досліджень, нейровізуалізаційних змін, наукові висновки і написання статті).
Чикало О.В., Атамась Н.В., Данько Р.В., Данько В.К. До проблеми реабілітації та реадаптації у відновний період інсульту // Журн. Лікарська справа. - Київ: „Здоровя”, 2002. - Т.1064, №5-6. - С.46-49. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз програми поетапної реабілітації післяінсультних хворих, наукові висновки і написання статті).
Чикало О.В., Атамась Н.В., Данько Р.В. Реабілітація та реадаптація у відновлювальний період ішемічного інсульту // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоровя “Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України”. - Тернопіль, - 2001. - С.483-486. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів відновлення неврологічного дефіциту у хворих після перенесеного ішемічного інсульту, наукові висновки і написання роботи).
Dubenko Y.G., Dubenko O.Y., Korolenko O.M., Danko R.V. Correlation between cerebral hemodynamics and recovery of speech in patients with aphasia caused by ischemic stroke // 5th world stroke congress, abstracts. - Vancouver (Canada). - 2004. - P. 220. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів інструментальних досліджень, нейровізуалізаційних змін, наукові висновки і написання роботи).