Вивчення проблеми підвищення фізичної підготовленості студенток старших курсів вищих навчальних закладів на основі різних режимів рухової активності. Методи дозування спортивного навантаження на основі врахування психофізичних особливостей дівчат.
Аннотация к работе
Навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) характеризується хронічною емоційною та інтелектуальною напругою на фоні дефіциту рухової активності (РА). Проблема компенсації негативних наслідків дефіциту РА засобами фізичної підготовки студентів була і залишається домінуючою в дослідженнях значного числа фахівців з фізичного виховання студентської молоді (П.В. Роль автора полягала у розробці модельних характеристик фізичної підготовленості та рухової активності для студенток старших курсів ВНЗ. Мета дослідження - виявити вплив різних за обсягом і змістом режимів рухової активності на рівень розвитку фізичної підготовленості студенток старших курсів ВНЗ і на цій основі розробити модельні характеристики різних режимів рухової активності та конкретні теоретико-методичні рекомендації. Підготовлені нами рекомендації, подані у посібнику «Методика підвищення фізичної підготовленості студенток вищих навчальних закладів на основі різних режимів рухової активності», можуть бути використані у процесі проведення занять з фізичного виховання для студенток та викладачів кафедр фізичного виховання ВНЗ гуманітарних профілів, а також під час вивчення курсу «Теорія і методика фізичного виховання», рекреації та оздоровчої фізичної культури у спеціалізованих вищих навчальних закладах фізкультурного профілю, на курсах підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання.На цьому етапі підібрано ефективні методи і розроблено чітку програму дослідження, проведений констатуючий експеримент, метою якого було: вивчення особистих та фізкультурно-спортивних даних як чинників, що впливають на фізичну працездатність студенток; вивчення впливу фізичної культури на стан здоровя студенток 1-4 курсів та характеристику їх морфо-функціонального стану. На цьому ж етапі було досліджено фізичне здоровя студенток 1-4 курсів і зроблено його кількісну оцінку, вивчено обсяг рухової активності, вікову характеристику фізичну підготовленість як чинники впливу на фізичну працездатність студенток 1-4 курсів, проведено математико-статистичну обробку отриманих результатів. На пятому етапі (вересень 2009 р. - січень 2010 р.) було впроваджено в практику фізичного виховання фрагменти експериментальних досліджень та методичних рекомендацій стосовно підвищення фізичної підготовленості студенток на основі оптимальних режимів рухової активності, а також було здійснено літературне оформлення дисертацної роботи. Фізкультурно-спортивний анамнез студенток 1-4 курсів показав, що систематично фізичною культурою і спортом займається незначна кількість студенток: 22-36% студенток старших курсів не регулярно займаються, а 26-28% студенток молодших курсів і 38-50% студенток старших курсів - не займаються зовсім. Порівняння середньостатистичних величин фізичної підготовленості у більшості випадків виявило значне відставання студенток першого курсу від студенток 2 і 3 курсів (Р <0,05 ? 0,001).оцінка ефективності фізичної підготовки студенток до теперішнього часу має багато протиріч, які стосуються методики вибору критеріїв оцінки фізичної підготовки учнівської і студентської молоді; Результати констатуючого експерименту дозволили встановити: - впродовж навчання у ВНЗ у студенток відзначається низький рівень фізичного розвитку, рухової функціональної підготовленості. Встановлено зростання показників стану здоровя студенток до третього курсу, але до кінця навчання у ВНЗ відзначається зниження всіх показників: на всіх курсах не виявлено студенток, які б мали високий рівень соматичного здоровя. Впродовж навчання в університеті спостерігається чітка тенденція збільшення кількості пропущених занять через хворобу: за навчальний рік на молодших курсах від 3 до 10 днів хворіють 28%, на 3-4 курсів - до 30 днів хворіє 26-24% у 94% досліджуваних; дослідження психологічних особливостей студенток 1-4 курсів показало, що серед студенток усіх курсів є досить значний відсоток з високим рівнем тривожності (46-48%), зниженою самооцінкою і нездатністю швидко орієнтовуватися в нестандартних умовах.
План
2. Основний зміст дисертації
Вывод
1. Аналіз науково-методичної літератури за темою дисертаційного дослідження виявив недостатність вивчення наступних питань: - відкритим залишається питання визначення терміну «здоровя» за кількісними і якісними показниками;
- оцінка ефективності фізичної підготовки студенток до теперішнього часу має багато протиріч, які стосуються методики вибору критеріїв оцінки фізичної підготовки учнівської і студентської молоді;
- залишаються дискусійними питання щодо побудови раціональних режимів рухової активності, підбору методів, визначення та нормування рухових режимів.
2. Результати констатуючого експерименту дозволили встановити: - впродовж навчання у ВНЗ у студенток відзначається низький рівень фізичного розвитку, рухової функціональної підготовленості. У віці 18-22 років замість належного покращення морфо-функціонального розвитку організму студенток, спостерігається своєрідна його затримка з тенденцією до зниження показників від молодших до старших курсів;
- аналіз вікової динаміки соматичного здоровя від першого до четвертого курсів показав відсутність в переважній більшості, статистично вірогідних розбіжностей (Р > 0,05). Встановлено зростання показників стану здоровя студенток до третього курсу, але до кінця навчання у ВНЗ відзначається зниження всіх показників: на всіх курсах не виявлено студенток, які б мали високий рівень соматичного здоровя. Впродовж навчання в університеті спостерігається чітка тенденція збільшення кількості пропущених занять через хворобу: за навчальний рік на молодших курсах від 3 до 10 днів хворіють 28%, на 3-4 курсів - до 30 днів хворіє 26-24% у 94% досліджуваних;
- фізичною культурою і спортом займається незначна кількість студенток старших курсів: 26-28% займаються епізодично, а 38-50% зовсім не займаються. Домінуючою причиною, що заохочує до занять фізичною культурою і спортом студенток молодших курсів, є інтерес до обраних форм рухової активності (22-30%), але, впродовж навчання в університеті, в них інтерес значно знижується. Для переважної кількості студенток вимоги Державних тестів, як методу контролю за їхньою фізичною підготовленістю, непосильні. Результати оцінювання якісної фізичної підготовки студенток показали, що переважна більшість із них оцінена на «незадовільно»;
- дефіцит необхідного обсягу фізичної діяльності студенток не компенсується іншими видами рухової активності за вимогами Державної програми і він регресує від 16,8% на першому - до 12,0% на четвертому курсі, що свідчить про відсутність належного оздоровчого ефекту впродовж усього періоду навчання у ВНЗ;
- порівняльна характеристика фізичної працездатності студенток 1-4 курсів показала, що у студенток старших курсів, внаслідок зменшення обсягу рухової активності, у порівнянні з першокурсницями, вона була значно нижчою (Р < 0,001);
- дослідження психологічних особливостей студенток 1-4 курсів показало, що серед студенток усіх курсів є досить значний відсоток з високим рівнем тривожності (46-48%), зниженою самооцінкою і нездатністю швидко орієнтовуватися в нестандартних умовах.
3. Під впливом експериментальної методики, яка передбачала застосовування різних режимів рухової активності підвищення фізичної підготовленості студенток, відбулися значні зміни показників розвитку їхнього фізичного стану.
3.1. Експериментально обґрунтовано вплив авторської програми на покращення показників фізичної підготовленості студенток чотирьох експериментальних груп: за рейтингом ефективних методів (повторно-прогресуючий) і спеціальних комплексів вправ студентки експериментальної групи «Г» найбільш суттєво покращили результати у витривалості (на 4,2%), мязової сили (на 30,2%), швидкісно-силових якостей (на 7%), швидкості (на 11%), спритності (на 3,8) та гнучкості (на 27%).
В ЕГ-А, ЕГ-Б і ЕГ-В також відбулися позитивні зміни, але у більшості випадків вони були менш значимі, ніж в ЕГ-Г. Загальний приріст розвитку фізичних якостей за навчальний рік в ЕГ-Г склав від 13,6% до 48%;
3.2. Порівняльний аналіз вихідних і кінцевих даних результатів складання Державних тестів підтвердив ефективність експериментальної методики: вихідні результати, які переважно оцінювалися одним балом, на кінець основного експерименту досягли у всіх групах 3-бального рівня в розвитку витривалості і швидкісно-силових якостях, мязової сили і гнучкості - 4-бального і в швидкості й спритності - 3-4-бального рівня. За динамікою якісних показників, та розробленими нами міжгруповими оціночними стандартами для Західного регіону України, кількість високих результатів фізичної підготовленості студенток ВНЗ зросла від 64 % до 96 %;
3.3. Під впливом чотирьох режимів фізичних навантажень відбулися значні зрушення у покращенні показників фізичної працездатності, які визначалися за методикою індексу Гарвардського степ-тесту у порівняні з вихідними даними, на кінець основного експерименту вона покращилася в ЕГ-А на 12,5 ум.од., в ЕГ-Б - на 9,6 ум.од., в ЕГ-В - на 8,6 ум.од., і в ЕГ-Г - на 16,0 ум.од.
3.4. Експериментальна методика досить суттєво вплинула на покращення показників соматичного здоровя у студенток старших курсів експериментальних груп: час відновлення ЧСС після навантаження за індексом Руфє зменшився на 1,8-2,8 уд/хв., за показниками життєвого індексу результати покращилися на 3,8-12,5 см3/кг, за силовим індексом - на 12,2-13,5 %, позитивні зміни за індексом зросту-ваги і ваги-зросту відбулися 3,4 до 4,6 кг і від 3,9 до 4,5 гр, а за індексом Робінсона результат знизився на 5,0-7,6 ум.од.; за індексом пропорційності позитивні зміни відбулися від 2,0 до 2,5 см, що у переважній більшості складає Р < 0,001.
У студенток старших курсів експериментальних груп при завершенні експерименту не виявлено ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.
4. Впровадження в експериментальний процес різних режимів рухової активності позитивно вплинуло також на психічний стан студенток експериментальних груп, що дозволило, у порівнянні з вихідними результатами тестування, констатувати збільшення кількості студенток, які оцінили свою особисту тривожність, агресію, фрустрацію, ригідність, як нормальний стан. Систематичне використання спеціальних засобів і методу колового тренування ЕГ-А дозволило досягнути найбільш високого результату в корекції тривожності (56%); найбільш суттєві зміни в корекції стану агресивності відбулися в ЕГ-А і ЕГ-Г, де використовувалися спеціальні фізичні вправи і повторно-прогресуючий метод (52%); в корекції стану фрустрації - в ЕГ-Б, де використовувався рівномірний метод і в корекції стану ригідності - спеціальні засоби і повторно-прогресуючий метод в ЕГ-Г (76%).
5. З урахуванням результатів констатуючого експерименту, розроблена й впроваджена диференційована програма фізичної підготовки студенток старших курсів: тижневий обсяг занять збільшений до 6 годин, рухова моторна щільність - до 70%, а обсяг навантажень зі змішаною енергетичною спрямованістю, в залежності від модельних показників фізичної підготовленості, - до 33-45%. Реалізація даної програми фізичної підготовки забезпечила повну компенсацію дефіциту рухової активності студенток старших курсів.
6. Розроблені модельні показники фізичної підготовленості студенток старших курсів на основі їхнього реального фізичного стану дають можливість прогнозувати розвиток основних фізичних якостей лише за умови дотримування 6-годинного обсягу рухової активності.
7. Отримані результати дослідження можуть бути науково методичним обґрунтуванням для розробки психолого-педагогічних концепцій підвищення рівня фізичної підготовленості студенток старших курсів і удосконалення системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах.
Перспектива подальших досліджень полягає у розробці й обґрунтуванні методичних підходів до новітніх засобів і методів фізичного виховання, адекватних індивідуальним особливостям студенток з урахуванням їхнього фізичного стану.
Список литературы
Навчальний посібник
1. Романова В.І. Методика підвищення фізичної підготовленості студенток вищих навчальних закладів на основі різних режимів рухової активності: Навчальний посібник / В.І. Романова, В.А. Леонова. - Рівне: вид-во «Каліграф» 2010 с. 173.
Статті у фахових виданнях ВАК
2. Романова В.І. Шляхи підвищення інтересу до занять з фізичної культури і спорту студентів гуманітарних спеціальностей через набуття нових знань / В.І. Романова // Зб. наук.праць «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні». - Рівне: вид-во МЕГУ, 2007. - С.121-124.
3. Романова В.І. Самооцінка стану здоровя студенток, які навчаються в вищих навчальних закладах / В.І. Романова // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. - Вип. VI. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2008. - С. 56-59.
4. Романова В.І. Рухова та фізична підготовленість студенток 1-4 курсів гуманітарних спеціальностей / В.І. Романова // Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту «Молода спортивна наука України». Л.: НВФ «Українські технології», 2008. - С. 171-176.
5. Романова В.І. Вплив рухової активності на показники форфофункціонального стану студенток молодших курсів / В.І. Романова, Леонова В.А. // Зб. наук. праць Волинського національного університету імені Лесі Українки «Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві». Том 2.- Луцьк: Вид-во «Вежа» ВНУ, 2008. - С.219-221.
6. Романова В.И. Влияние различных двигательных режимов на физическую подготовленность студенток, не занимающихся физическими упражнениями / В.І. Романова // Наук.-метод. журнал № 1/2008 «Теорія і практика фізичного виховання» - Донецк: «Норд-Компютер», 2008. - С. 213-218.
7. Романова В.І. Вплив різних режимів циклічних навантажень на фізичну підготовленість і фізичну працездатність студенток різних типів тілобудови / В.І. Романова // Наук. часопис нац. пед. університету імені М.П Драгоманова - Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Вип. 14. - К.: Вид.- во НПУ, 2009. - С. 205-208.
8. Романова В.І. Динаміка фізичної працездатності студенток старших курсів під впливом різних режимів фізичної працездатності / В.І. Романова // Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. «Фізична культура, спорт та здоровя нації». -Том 3. - Вип. 8. - Вінниця, 2009. - С. 190-195.
Статті в інших наукових виданнях
9. Романова В.І. Порівняльна характеристика рухової активності та фізичної працездатності студентів 1-2 курсів історико-філологічних спеціальностей / В.І. Романова // Матер. V Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми юнацького спорту». - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 108-110.
10. Романова В.І. Зміст, форми і методи курсу оздоровчої фізичної культури на основі поєднання елементів східних і західних систем гімнастики / В.І. Романова // Актуальні проблеми юнацького спорту: Матер. VI Всеукр. наук.-практ. конф. - Херсон: Видав. ХДУ, 2008. - С. 76-71.
11. Романова В.І. Адекватність фізичних навантажень серцево-судинній системі / В.І. Романова // Матер. ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України». - Суми: Вид-во СДПУ, 2009. - С. 78-83
12. Романова В.І. Методика використання різних режимів рухової активності з метою підвищення фізичної підготовленості студенток старших курсів / В.І. Романова, В.А. Леонова // ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції» - Тернопіль, 2009. - С. 241-245.