Методика вибору способу фіксації компонентів ендопротеза кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. Вплив препаратів базисної терапії та глюкокортикостероїдів на рівень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку.
Аннотация к работе
Ревматоїдний артрит кульшових суглобів має швидкий та агресивний перебіг, що спричиняє не тільки обємну деструкцію суглобових кінців, але і параартикулярних тканини внаслідок аутоімунної агресії та запалення. Світова статистика свідчить про те, що в структурі захворюваності, з приводу якої протягом року виконується тотальне ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС), частка пацієнтів з ревматоїдним артритом становить від 10 до 15 %. Більшість хірургів рекомендує у хворих на РА виконувати тотальне ендопротезування кульшового суглоба з цементною фіксацією компонентів (С. І. Мета роботи - покращити результати тотального ендопротезування кульшового суглобу у хворих на ревматоїдний артрит шляхом розробки диференційованого підходу до вибору способу ендопротезування Вивчити показники остеогенної активності стовбурових стромальних клітин (ССК) кісткового мозку з різних ділянок кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит.Досліджено 67 зразків спонгіози, з них 22 - з голівки стегнової кістки, 25 - з міжвертлюгової ділянки стегна та 20 - з кульшової западини, від 26 хворих на ревматоїдний артрит віком від 18 до 77 років, яким виконане тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Розраховувалися описові статистики (M±m, ?), критерій Стьюдента для повязаних та неповязанных вибірок, проводили кореляційний аналіз, факторний аналіз за методом Principal components з використанням процедури factor rotation Equamax normalized, моделювання методом Лінійної регресії та Нелінійного оцінювання зі стандартною функцією втрат, що обчислюється за методом найменших квадратів, тобто Остеогенну активність стовбурових стромальних клітин кісткового мозку оцінювали за наступними показниками: загальною кількістю ядровмісних клітин та кількістю стовбурових стромальних клітин - колонієутворюючих одиниць фібробластів кісткового мозку (КУОФ) - в 1 см3; ефективністю їх клонування серед 105 ядровмісних клітин. Після детальної характеристики показників в кожній дослідній групі, наводимо дані порівняльного аналізу величин остеогенної активності стовбурових стромальних клітин кісткового мозку з кульшової западини, голівки та міжвертлюгової ділянки стегнової кістки. Загальна кількість ядровмісних клітин в 1 смі спонгіози х 107 для кульшової западини дорівнювала 1,84±0,60 (n=20), голівки стегнової кістки - 0,25±0,09 (n=22) та міжвертлюгової ділянки стегнової кістки - 3,18±1,04 (n=25). Ефективність клонування КУОФ серед 105 ядровмісних клітин кісткового мозку для кульшової западини дорівнювала 2,11±0,71 (n=20), голівки стегнової кістки - 0,36±0,11 (n=15) та міжвертлюгової ділянки стегнової кістки - 1,94±0,49 (n=30).Проведеними дослідженнями доведено, що показники остеогенної активності стовбурових стромальних клітин кісткового мозку кісток, що утворюють кульшовий суглоб у хворих на ревматоїдний артрит, найнижчі в голівці стегнової кістки та складають (0,00228 ± 0,00099) х 104 КУОФ кісткового мозку в 1 см3 спонгіози. Результати культурально-імунологічних досліджень свідчать про те, що активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку проксимального відділу стегна та ділянки даху вертлюгової западини у хворих на ревматоїдний артрит знижена в 3-5 разів, порівняно з даними активності ССК кісткового мозку, відомими з літератури, при захворюваннях кульшового суглоба незапального генезу, що потребують тотального ендопротезування. Застосування в схемі медикаментозної терапії БПЗП та глюкокортикостероїдів, викликає достовірне (p<0.05) покращення активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку, особливо виражене в тому випадку, коли хворий одночасно приймає вище вказані групи препаратів. Запропонована методика вибору способу фіксації компонентів ендопротеза під час тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, що базується на диференційованому підході до типу фіксації компонентів ендопротеза, дозволяє покращити результати оперативного лікування. З метою покращення результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит необхідно дотримуватися диференційованого підходу до вибору способу фіксації компонентів ендопротеза, застосовуючи запропоновану нами методику.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
На основі аналізу даних клініко-рентгенологічних, культурально-імунологічних досліджень, показників ультразвукової денситометрії, рентгенденситометрії та їх статистичної обробки покращені результати тотального ендопротезування кульшового суглобу у хворих на ревматоїдний артрит шляхом обґрунтування диференційованого підходу до вибору способу ендопротезування
1. Проведеними дослідженнями доведено, що показники остеогенної активності стовбурових стромальних клітин кісткового мозку кісток, що утворюють кульшовий суглоб у хворих на ревматоїдний артрит, найнижчі в голівці стегнової кістки та складають (0,00228 ± 0,00099) х 104 КУОФ кісткового мозку в 1 см3 спонгіози. Кульшова западина характеризується порівняно високими величинами вмісту КУОФ в 1 см3 спонгіози (що в 50 разів вище, ніж в голівці стегнової кістки, та в 2,5 рази більше, ніж в міжвертлюговій ділянці) і високими показниками ефективності їх клонування. Міжвертлюгова ділянка відрізняється найвищою загальною кількістю ядровмісних клітин в 1 см3 спонгіози і високою ефективністю клонування КУОФ кісткового мозку. Результати культурально-імунологічних досліджень свідчать про те, що активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку проксимального відділу стегна та ділянки даху вертлюгової западини у хворих на ревматоїдний артрит знижена в 3-5 разів, порівняно з даними активності ССК кісткового мозку, відомими з літератури, при захворюваннях кульшового суглоба незапального генезу, що потребують тотального ендопротезування.
2. Кореляційний аналіз між даними щільності кісткової тканини, що отримані методом рентгенденситометрії та УЗ денситометрії, вказує на позитивний звязок середнього ступеня r = 0,5 (р < 0,05, n = 42). Проте, при порівнянні абсолютних даних виявлена суттєва різниця між показниками, при цьому стан кісткової тканини за УЗ денситометрією був відносно гіршим, ніж за даними рентгенденситометрії.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що дані про щільність кісткової тканини, отримані методом УЗ денситометрії мають скринінгову цінність та не в повній мірі відображають стан кісткової тканини на рівні оперативного втручання.
3. Застосування в схемі медикаментозної терапії БПЗП та глюкокортикостероїдів, викликає достовірне (p<0.05) покращення активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку, особливо виражене в тому випадку, коли хворий одночасно приймає вище вказані групи препаратів.
4. Запропонована методика бальної оцінки стану кісткової тканини тазової кістки в області кульшової западини та стегнової кістки в міжвертлюговій ділянці. Якщо сума балів для кульшової западини становить 8-20, а для міжвертлюгової ділянки 6-22 - пропонуємо використовувати безцементний тип фіксації компонентів ендопротеза. Цементний тип фіксації рекомендуємо застосовувати у випадках, коли сума балів дорівнює 21-29 для западини та 24-32 - для стегнової кістки. При сумі балів 30 і вище та, відповідно, 34 і вище - слід використовувати кісткову пластику або додаткові конструкції під час ендопротезування кульшового суглоба.
5. Запропонована методика вибору способу фіксації компонентів ендопротеза під час тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, що базується на диференційованому підході до типу фіксації компонентів ендопротеза, дозволяє покращити результати оперативного лікування. Аналіз результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням запропонованої методики вибору способу фіксації, дозволив отримати відмінні та добрі результати у 73,34 % випадках, задовільні - у 23,33 %. Тільки у 3,33 % випадків отримано незадовільні результати лікування, що повязані з видаленням ендопротезів внаслідок глибоких нагноєнь.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою покращення результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит необхідно дотримуватися диференційованого підходу до вибору способу фіксації компонентів ендопротеза, застосовуючи запропоновану нами методику.
При виконанні тотального ендопротезування у хворих на ревматоїдний артрит молодого віку слід намагатися досягти первинної фіксації компонентів, використовуючи безцементну техніку фіксації, застосовуючи, за необхідності, кісткову пластику.
Цементний спосіб фіксації рекомендуємо використовувати у хворих старечого віку та у випадках, коли неможливо досягти первинної фіксації компонентів ендопротеза навіть за умови застосування кісткової пластики.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Герасименко С.І. Місце тотального ендопротезування кульшового суглоба у комплексному лікуванні хворих на ревматоїдний артрит / Герасименко С.І., Громадський В.М, Тимочук В.В. // Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю до 85-річчя ІТО АМНУ. - К., 2004. - С. 49-53.
Автор проводив збір та аналіз клінічного матеріалу.
2. Герасименко С.І. Особливості ортопедичного лікування при переломах проксимального відділу стегнової кістки у хворих на ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак / Герасименко С.І., Громадський В.М, Тимочук В.В. // Травма - 2006. - № 1 (Том 7). - С. 68 - 71.
Автор проводив збір клінічного матеріалу.
3. Герасименко С.І. Остеогенна активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку кісток, що утворюють кульшовий суглоб у хворих на ревматоїдний артрит / Герасименко С.І., Панченко Л.М., Тимочук В.В. // Український ревматологічний журнал - 2007. - № 3. - С. 58 - 63.
Автор проводив збір клінічного матеріалу та статистичну обробку отриманих результатів.
4. Герасименко С.І. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит з вторинним протрузійним кокситом / Герасименко С.І., Тимочук В.В., Полулях М.В., Гужевський І.В. // Вісник ортопед. травматолог. протез. - 2007. - № 4. - С. 14 - 17.
Автор проводив збір клінічного матеріалу.
5. Панченко Л.М. Сравнительная характеристика остеогенной активности стволовых стромальных клеток костного мозга костей, образующих тазобедренный сустав, у больных ревматоидным артритом / Л.М. Панченко., С.И. Герасименко, В.В. Тимочук // Аллергология и иммунология. - 2008. - Том 9. - № 3. - С 334.
Автор проводив збір клінічного матеріалу та статистичну обробку отриманих результатів.
6. Герасименко С.І. Особливості тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. / Герасименко С.І., Тимочук В.В., Полулях М.В., Герасименко А.С. // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю „Актуальні неспецифічні захворювання суглобів”, - 2007. - Хмельницький - С. 42 - 43.