Диференційований підхід до лікування неплідності у хворих з полікістозом яєчників - Автореферат

Медико-соціальне анкетування, що проводилось серед пацієнток з ановуляторною безплідністю, обумовленою СПКЯ, показало, що всі хворі з цією патологією відносяться до соціально стійкої і активної категорії населення, мають освіту і професійну кваліфікацію. У 100 % опитаних головною мотивацією, яка спонукала їх звернутися до лікаря, була відсутність бажаних дітей, що створювало для більшості жінок (93%) психологічний і соціальний дискомфорт. Сьогодні лікування кломіфен-цитратрезистентних хворих із СПКЯ реально можна спрямувати двома шляхами: перший - це використання препаратів гонадотропних гормонів, що забезпечують контрольований ріст одного або кількох фолікулів та їх овуляцію, і другий - це оперативне лікування, яке здатне в багатьох випадках сприяти відновленню овуляторних циклів і фертильності. Таким чином, розробка патогенетично обгрунтованих критеріїв для диференційованого використання ендохірургічного і консервативного (із застосуванням гонадотропінів) лікувальних підходів у хворих із СПКЯ є актуальним завданням репродуктивної гінекології, вирішення якого дозволить спростити алгоритм лікування цієї категорії хворих на етапі після використання кломіфену і підвищити очікувані репродуктивні результати. Вперше проведено порівняльний аналіз ефективності консервативних (з використанням гонадотропінів, що містять чистий ФСГ) і ендохірургічних методів індукції овуляції у хворих з СПКЯ, резистентних до кломіфену; визначено взаємозвязок між деякими ланками патогенетичних механізмів СПКЯ (сироваткові рівні ЛГ, ФСГ, андростендіону, обєм яєчників) та ефективністю застосовуваних консервативних і ендохірургічних методів лікування.Під спостереженням перебувало 165 кломіфенрезистентних жінок з СПКЯ, які підлягали парціальній лапароскопічній деструкції оваріальної тканини (100) та медикаментозній індукції овуляції гонадотропінами, що містять чистий ФСГ (65). Індукція овуляції проводилась препаратами, що містили чистий ФСГ (Метродін-ВЧ “Арес-Сероно”, Пурегон “Органон”) за стандартною схемою введення “малих доз” (White D.M., 1996). На ретроспективному етапі дослідження нами було здійснене порівнювання віку, репродуктивного анамнезу, тривалості періоду безплідності, типу порушення менструальної функції, супровідної гінекологічної патології, ступеня гірсутизму, ступеня ожиріння, а також методів попереднього лікування у пацієнток І (ендохірургічне лікування) та ІІ (індукція овуляції препаратами ФСГ) груп. Підвищення маси тіла спостерігалось у 24 пацієнток І групи і 10 пацієнток ІІ групи, що становить 34,3 % і 28,5 % відповідно (р>0,05). Гірсутний синдром різного ступеня вираження спостерігався у 42 (60,0 %) пацієнток І групи і у 19 (54,3 %) пацієнток ІІ групи, що збігається з даними літератури (Гаспаров А.С., 1996).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання актуального акушерсько-гінекологічного завдання щодо підвищення ефективності лікування безплідності у жінок із СПКЯ, резистентних до кломіфену. На підстві даних ретроспективного дослідження визначені критерії диференційованого застосування ендохірургічного і консервативного (з використанням препаратів, що містять чистий ФСГ) лікувальних підходів, розроблено алгоритм добору хворих для цих методів лікування з урахуванням визначених критеріїв. Рандомізований підхід до лікування кломіфенрезистентних хворих із СПКЯ дозволяє відновити овуляторні цикли у 79,1% хворих після проведення ендохірургічного лікування, у 94,3% - в результаті консервативної індукції овуляції препаратами, що містять чистий ФСГ; очікувана частота настання вагітності становить 38,6% та 31,4% відповідно.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання актуального акушерсько-гінекологічного завдання щодо підвищення ефективності лікування безплідності у жінок із СПКЯ, резистентних до кломіфену. На підстві даних ретроспективного дослідження визначені критерії диференційованого застосування ендохірургічного і консервативного (з використанням препаратів, що містять чистий ФСГ) лікувальних підходів, розроблено алгоритм добору хворих для цих методів лікування з урахуванням визначених критеріїв. У проспективному дослідженні доведена ефективність розробленої методики диференційованого підходу до лікування кломіфенрезистентних хворих із СПКЯ.

Рандомізований підхід до лікування кломіфенрезистентних хворих із СПКЯ дозволяє відновити овуляторні цикли у 79,1% хворих після проведення ендохірургічного лікування, у 94,3% - в результаті консервативної індукції овуляції препаратами, що містять чистий ФСГ; очікувана частота настання вагітності становить 38,6% та 31,4% відповідно.

Критеріями диференційованого підходу до застосування ендохірургічного та консервативного методів лікування безплідних хворих із СПКЯ є ехометричний обєм яєчників, рівні сироваткового андростендіону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів.

Лапароскопічну парціальну деструкцію оваріальної тканини слід рекомендувати хворим з обємом яєчників, більшим за 13,0 см3, рівнями сироваткових андростендіону і ЛГ вищими ніж 4,4 нг/мл та 17,9 МО/л відповідно.

Критеріями добору пацієнток для консервативної індукції овуляції препаратами, що містять чистий ФСГ, є нижчий за 4,4 нг/мл рівень андростендіону у сироватці крові та вміст ФСГ на 20-24 день менструального циклу не більше 6,0 МО/л.

Використання критеріїв диференційованого підходу при доборі хворих для хірургічної індукції овуляції дозволяє підвищити частоту відновлення овуляторних циклів на 10,9%, частоту настання вагітності на - 11,4%.

Диференційований підхід при доборі хворих для медикаментозної індукції овуляції препаратами ФСГ дозволяє уникнути випадків синдрому гіперстимуляції яєчників та багатоплідних вагітностей і сприяє підвищенню частоти настання вагітності на 8,6%.

1. Швець В.Ф., Дубініна В.Г. Оперативна лапароскопія у лікуванні хворих з полікістозом яєчників // Одеський медичний журнал. - 1998. - №3 (47). - С. 11-13.

2. Гладчук І.З., Дубініна В.Г. Лікувальні підходи при полікістозі яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №3. - С. 120-122.

3. Дубиніна В.Г. Діагностична цінність базального рівня сироваткового андростендіону для вибору методу індукції овуляції у кломіфен-цитратрезистентних хворих із синдромом полікістозних яєчників // Одеський медичний журнал. - 2001. - №2 (64). - С. 18-20.

4. Дубинина В.Г. Эндоскопическое и консервативное с применением гонадотропинов лечение бесплодия у кломифенцитратрезистентных больных с синдромом поликистозных яичников // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №3-4. - С. 220-222.

5. Дубініна В.Г., Гладчук І.З. Гормональні зміни у кломіфенрезистентних хворих з синдромом полікістозних яєчників після оваріальної кріохірургії та лазерної лапароскопії // Матеріали науково - практичної конференції молодих вчених та студентів, присвяченої IV Конгресу СФУЛТ. - Одеса (Україна). - 1996. - С. 24.

6. Neporada S.N., Dubinina V.G. Changes of hormonal state in clomifen -resistant patients with ovarian polycystosis in laparoscopical ovarial surgery // Proc. 2nd International Medical Students. Congress. - Katowice-Ustron (Poland). - 1996. - P. 14.

7. Швец В.Ф., Дубинина В.Г. Экономические аспекты современных методов лечения кломифенрезистентных больных с ПКЯ // Материалы Украинско -Американского конгресса по эндоскопической хирургии. - Одесса (Украина). - 1997. - С. 119-120.

8. Zaporozhan V., Gladchuk I., Dubinina V. Analysys of cases of reproductive failures in clomifen-citrate-resistant patients with polycystic ovaries having undergone ovarian laparoscopy // Proc. 7th Congress of the European Society for Gynaecological Endoscopy. - Lausanne (Switzerland). - 1998. - P. 49-52.