Особливості гормонального статусу й яєчникового резерву у жінок, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій. Особливості загальної й ендометріальної імунної й цитокінової реактивності жінок. Ланки патогенезу порушень процесу імплантації.
Аннотация к работе
Отже, комплексне вивчення механізмів порушення рецептивності ендометрія та якості ембріонів, отриманих in vitro, розробка на підставі отриманих даних патогенетично обґрунтованої диференційованої системи лікувально-профілактичних заходів у пацієнток з безплідністю, включених у програму ДРТ, може сприяти підвищенню у них кількості випадків настання вагітностей. Горького та Науково-дослідного інституту медичних проблем сімї: „Розробити та впровадити комплекс лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на оптимизацію процесів імплантації в програмі допоміжних репродуктивних технологій” (№ держреєстрації 0105U008731); “Розробити та впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики, діагностики причин безплідного шлюбу та лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій” (№ держреєстрації 0199U000162). Мета дослідження - підвищити ефективність лікування безплідності у жінок, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій, шляхом розробки патогенетично обґрунтованої диференційованої системи лікувально-профілактичних заходів на основі комплексного вивчення механізмів порушення процесу імплантації ембріонів, отриманих in vitro. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз амбулаторних карт, анкет жінок з безплідністю, проаналізувати причини невдалих спроб ДРТ і на підставі отриманих даних розробити прогностичну модель ефективності лікування безплідності за методами ДРТ. Розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованої системи профілактики та лікування порушень імплантації у пацієнток з безпліддям, включених у програму ДРТІ, оцінити результати впровадження прогностичної моделі ефективності лікування безплідності у жінок, які потребують лікування методами ДРТ.У проспективне дослідження були включені 440 пацієнток: 326 жінок, які звернулися для лікування безплідності за методами ДРТ; 32 жінки КГ і 30 жінок контрольної групи1 (КГ1); 52 жінки експериментальної групи (ЕГ) для перевірки ефективності прогностичної моделі. У групі ПО виділено дві підгрупи: ПО1 - 52 жінки, які вперше звернулися для лікування за методами ДРТ; ПО2 - 61 пацієнтка, котра повторно звернулася для лікування за методами ДРТ після попередніх невдалих спроб. У групі ПП виділено дві підгрупи: ПП1 - 131 жінка, яка вперше звернулася для лікування за методами ДРТ; ПП2 - 82 пацієнтки, котрі повторно звернулися для лікування за методами ДРТ після попередніх невдалих спроб. При аналізі результатів каріотипування у 13,19 % пацієнток виявлено: варіанти хромосомного поліморфізма (ХП) з варіабельністю довжини та розміщення гетерохроматинових сегментів, супутничні нитки та супутники - у 11,54 % пацієнток групи ПО1; у 13,11 % з групи ПО2; у 8,4% - групи ПП1; у 14,63 % пацієнток групи ПП2 (p>0,05); збалансовані внутрішньохромосомні інверсії з включенням 9 хромосоми - 1,77 % пацієнток групи ПО; 1,41% пацієнток групи ПП (p>0,05); числові аномалії статевих хромосом (мозаїцизм за Шершевським Тернером - 45,Х(2)/46ХХ(39)) - 1 пацієнтка групи ПП2. При неефективних циклах ДРТ в анамнезі (групи ПО2; ПП2) нормальна гістологічна картина спостерігалась рідше порівняно з пацієнтками з 1-м циклом ДРТ (3,28% спостережень в групі ПО2; 13,46% - в групі ПО1 (p<0,05); 3,66 % - в групі ПП2; 14,5% - в групі ПП1 (p<0,05).На підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічних досліджень, вивчення особливостей клінічного, імунного, ендокринного, психоемоційного статусу, соно-, гісто-та імуногістоструктури ендометрія у жінок з безпліддям патогенетично обгрунтовано та розроблено комплексну диференційовану схему профілактики, діагностики та корекції порушень процесу імплантації у жінок в програмі ДРТ, що призвело до збільшення випадків настання вагітності, в тому числі такої, яка закінчилася пологами. Виявлено сильний позитивний кореляційний звязок між числом антральних фолікулів за даними УЗД на 3-й день МЦ та: кількістю отриманих ооцитів (r= 0,85, р<0,05) й ембріонів (r= 0,68, р<0,05); середній негативний кореляційний звязок між: рівнем ФСГ на 3-й день МЦ - числом отриманих ооцитів (r=-0,38, р<0,05); оперативних втручань на яєчниках - числом отриманих ооцитів (r=-0,34, р<0,05); віком жінки - числом отриманих ооцитів (r=-0,33, р<0,05); тривалістю періоду безплідності - числом отриманих ооцитів (r=-0,33, р<0,05); числом антральних фолікулів - рівнем ФСГ на 3-й день МЦ (r=-0,31, р<0,05). У пацієнток, які включені в програму ДРТ, в 95,82 % випадків спостерігаються патологічні зміни ендометрія: хронічне запалення - у 61,06±0,74 %; внутрішньоматкові синехії - 51,33±0,05 %; поліпи - 35,40±0,56 % та гіперплазія 22,13±0,44 %; мозаїчний-18,85±0,28 % та невідповідний фазі МЦ циклу - 31,86±0,04 % морфофункціональний стан; гіпоплазія - 23,01±0,45 %. У пацієнток, які включені для лікування безплідності в програму ДРТ, відзначається клітинний та гуморальний імунний дисбаланс, який проявляється: зниженням кількості лейкоцитів в 1,13 разу (р<0,05); CD3