Показники вуглеводневого обміну. Стан мікробіоценозу шкіри та кишечника відповідно до ступеня тяжкості дерматозу. Диференційований метод лікування хворих на вугрову хворобу з використанням засобів для корекції метаболічних порушень та пребіотиків.
Аннотация к работе
У літературі підкреслюється патогенетична роль при ВХ гормонального обміну, порушення мікробіоценозу шкіри, імунної недостатності, але недостатньо вивчені деякі сторони патогенезу, зокрема, не завжди враховують порушення ліпідного обміну і порушення мікробіоценозу шкіри та кишечника. У звязку з цим особливої значущості набуває диференційована оцінка тяжкості ВХ та комплексне вивчення показників ліпідного обміну, мікробіоценозу шкіри та кишечника залежно від тяжкості захворювання, що зробить обґрунтованою їх корекцію та підвищить ефективність лікування хворих на ВХ. Дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри терапії №2 та дерматології, венерології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Патогенетичні підходи до діагностики та лікування деяких дерматозів (псоріаз, вульгарні вугрі) та захворювань, що передаються статевим шляхом, негонорейної етіології” (номер державної реєстрації 0106U012666). Здобувачем самостійно виконано фрагмент “Корекція порушень ліпідного обміну, мікробіоценозу шкіри, кишечника та комплексна терапія хворих на вугрову хворобу”. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи досліджень: клінічні - аналіз скарг, анамнезу та обєктивного стану, постановка діагнозу, визначення ступеня тяжкості перебігу дерматозу, контроль ефективності лікування; загально клінічні - загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів; біохімічні - визначення показників в сироватці крові (рівня глюкози, холестерину, холестерин-ліпопротеїдів високої та низької щільності, тригліцеридів); мікробіологічні - комплексна мікроскопічна та культуральна оцінка мікробіоценозу шкіри і кишечника; статистичні (оцінка вірогідності, визначення кореляційних звязків між одержаними даними).Всі хворі були поділені на дві групи - основну групу (76 хворих) і групу порівняння (26 хворих). При аналізі клінічних проявів ВХ на момент огляду було визначено: І ступінь тяжкості вугрової хвороби - у 37 хворих (36,28%); П ступінь - у 43 хворих (33,33%); Ш ступінь - у 23 хворих (22,55%); IV ступінь - у 8 хворих (7,84%). У більшості хворих спостерігалось значне збільшення росту Streptococcus Ь Haemoliticus (14,71% у хворих на ВХ, відсутні у контрольній групі), Staphylococcus Haemoliticus (13,73% у хворих на ВХ, відсутні у контрольній групі), Staphylococcus aureus (30,39% у хворих на ВХ, відсутні у контрольній групі), у багатьох хворих на вугрову хворобу висівали грибки роду Candida (15,69% у хворих на ВХ, відсутні у контрольній групі). Результати вивчення мікробіоценозу кишечника хворих на ВХ показали, що у хворих на вугрову хворобу спостерігається зменшення вмісту біфідобактерій (КУО/см2) - (2,71±0,49)Ч107 - контрольна група і (1,37 ± 0,13)Ч107 - хворі на ВХ), лактобактерій (3,00 ± 0,55)Ч107 - контрольна група і (1,20 ± 0,10)Ч107) - хворі на ВХ), суттєво менший вміст кишкової палички (КП) (371,00 ± 27,6 - контрольна група і 184,00 ± 14,6 - хворі на ВХ); стафілококів (5,00 ± 2,28)Ч104 контрольна група і (1,54 ± 0,41)Ч104 - хворі на ВХ). Так, у хворих на вугрову хворобу Ш ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш і IV ступеня (у 60,87% - дисбактеріоз Ш ступеня і у 21,74% - дисбактеріоз IV ступеня); у хворих на вугрову хворобу IV ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш ступеня у 37,5% і у 50% хворих - дисбактеріоз IV ступеня.В дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення важливої наукової задачі в дерматології - підвищення ефективності лікування хворих на вугрову хворобу на основі встановлення ролі метаболічних порушень, порушень мікробіоценозу шкіри та кишечника в патогенезі дерматозу та розробка диференційованого підхіду до лікування хворих з урахуванням клінічних особливостей захворювання. Аналіз даних літератури показав, що зростання захворюваності на ВХ серед молоді, збільшення частки торпідних до терапії форм ВХ, психосоціальна дезадаптація пацієнтів зумовлюють доцільність розробки нових комплексних методів терапії ВХ відповідно до провідних ланок патогенезу, причому недостатньо вивчені деякі сторони патогенезу, зокрема не завжди враховують порушення ліпідного обміну і порушення мікробіоценозу шкіри та кишечника. У 91 (89,21%) хворих захворювання перебігало на фоні супутньої патології шлунково-кишкового тракту, у 58 (56,86%) хворих спостерігались ендокринні порушення. Так, показник ЗХС у хворих на вугрову хворобу становив 5,97 ± 0,112 ммоль/л (у осіб контрольної групи - 4,32 ± 0,149 ммоль/л; ХС-ЛПВЩ - 1,51 ± 0,057 ммоль/л (0,98 ± 0,044 ммоль/л у осіб контрольної групи); ХС-ЛПНЩ - 3,98 ± 0,088 ммоль/л (3,17 ± 0,100 ммоль/л - у осіб контрольної групи). У хворих на вугрову хворобу І ступеня тяжкості спостерігається порушення мікробіоценозу шкіри у 78,38%, ІІ ступеня тяжкості - у 91,18%; Ш ступеня тяжкості - 91,3%; IV ступеня тяжкості - у всіх хворих.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення важливої наукової задачі в дерматології - підвищення ефективності лікування хворих на вугрову хворобу на основі встановлення ролі метаболічних порушень, порушень мікробіоценозу шкіри та кишечника в патогенезі дерматозу та розробка диференційованого підхіду до лікування хворих з урахуванням клінічних особливостей захворювання.
1. Аналіз даних літератури показав, що зростання захворюваності на ВХ серед молоді, збільшення частки торпідних до терапії форм ВХ, психосоціальна дезадаптація пацієнтів зумовлюють доцільність розробки нових комплексних методів терапії ВХ відповідно до провідних ланок патогенезу, причому недостатньо вивчені деякі сторони патогенезу, зокрема не завжди враховують порушення ліпідного обміну і порушення мікробіоценозу шкіри та кишечника.
2. При обстежені хворих на ВХ у 70 пацієнтів (68,63%) із 102 обстежених відзначались часті рецидиви захворювання, прогресування з часом і резистентність до терапії, яка проводилась раніше. У 91 (89,21%) хворих захворювання перебігало на фоні супутньої патології шлунково-кишкового тракту, у 58 (56,86%) хворих спостерігались ендокринні порушення.
3. Метаболічні порушення різного характеру встановлено у 89 (87,27%) хворих на ВХ. Спостерігаються помірні зміни у вигляді гіперхолестеринемії (р<0,001), гіпертригліцеридемії (р< 0,001), збільшення рівня холестерин ліпопротеїдів високої щільності і холестерин ліпопротеїдів низької щільності (р<0,001). Так, показник ЗХС у хворих на вугрову хворобу становив 5,97 ± 0,112 ммоль/л (у осіб контрольної групи - 4,32 ± 0,149 ммоль/л; ХС-ЛПВЩ - 1,51 ± 0,057 ммоль/л (0,98 ± 0,044 ммоль/л у осіб контрольної групи); ХС-ЛПНЩ - 3,98 ± 0,088 ммоль/л (3,17 ± 0,100 ммоль/л - у осіб контрольної групи). Відмічаються порушення показників ТГ і глюкози. Значення цих показників значно вищі у хворих на вугрову хворобу (ТГ 2,46 ± 0,099 ммоль/л при контролі 0,87± 0,093 ммоль/л (р< 0,001); глюкоза - 5,27 ± 0,066 ммоль/л при контролі 4,87 ± 0,088 (р< 0,001)).
4. У хворих на ВХ встановлені достовірні у порівнянні з контролем порушення мікробіоценозу шкіри у вигляді обмеження якісного складу та збільшення обсіменіння ураженої шкіри. У порівнянні з контролем, де частіше висівалися асоціації з перевагою Staph. Epidermidis і були відсутні патогенні коки, у хворих на ВХ в мікробіоценозі певна частка належала монокультурам мікробів Staphylococcus haemolyticus і Staphylococcus aureus. З обтяженням ВХ у хворих на фоні видового різноманіття у біоценозі вірогідно почастішали монокультури мікробів та частка Staph. aureus у тяжких хворих, обмежилася доля сапрофітів, зокрема Staph. epidermidis до 31% (частка Staph. epidermidis у контрольній групі становила 85,71%). У хворих на вугрову хворобу І ступеня тяжкості спостерігається порушення мікробіоценозу шкіри у 78,38%, ІІ ступеня тяжкості - у 91,18%; Ш ступеня тяжкості - 91,3%; IV ступеня тяжкості - у всіх хворих.
5. Встановлено, що у всіх хворих на ВХ спостерігається зміна якісного і кількісного складу мікробіоценозу кишечника: зменшення вмісту біфідобактерій, лактобактерій, КП; стафілококів. В той же час відмічається більший вміст КП з ферментними властивостями; умовно патогенних ентеробактерій; збільшується вміст дріжджових грибів p. Candida. Порушення мікробіоценозу кишечника сприяє розвитку ВХ. Так, у хворих на ВХ І ступеня тяжкості спостерігається незначне порушення мікрофлори кишечника (у 83,78% - дисбактеріоз І ступеня; у 5,41% - дисбактеріоз П ступеня). З ускладненням захворювання спостерігається і більш значне порушення мікрофлори кишечника (у хворих на вугрову хворобу Ш ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш і IV ступеня (у 60,87% - дисбактеріоз Ш ступеня і у 21,74% - дисбактеріоз IV ступеня); у хворих на вугрову хворобу IV ступеня тяжкості спостерігається дисбактеріоз Ш ступеня у 37,5% і у 50% хворих - дисбактеріоз IV ступеня).
6. Розроблено комплексний метод терапії хворих на ВХ, який передбачає застосування лікарських засобів залежно від провідних етіопатогенетичних факторів, а також засобу для корекції метаболічних порушень „Епадол”, засобу для корекції мікробіоценозу кишечника «Хілак форте”, лосьйону „Зінеріт” і засобу для місцевої терапії на основі рослинних компонентів „Угрин”; що забезпечує виражений клінічний ефект у 92,1% випадків, збільшення продовжуваності ремісії в 1,5-2 рази та підтверджує доцільність, патогенетичну обґрунтованість та адекватність даного методу терапії і дозволяє рекомендувати його до впровадження в практичну діяльність, як для лікування, так і для попередження рецидивів дерматозу.
Список литературы
1. Вольбин С.В. До питання епідеміології, етіології, патогенезу акне / С.В.Вольбин // Практична медицина. - 2004. - № 3 (том Х). - С. 125-130.
2. Вольбин С.В. Роль цинку в патогенезі та лікуванні пацієнтів з вугровою висипкою / С.В.Вольбин // Практична медицина. - 2006. - №2 (том ХІІ). - С. 21-26.
3. Вольбин С.В. Комбінована терапія вугрової хвороби з урахуванням порушень показників ліпідного обміну, мікробіоценозу шкіри та кишок / С.В.Вольбин // Практична медицина. -2008. - № 4 (том XIV). - С. 65-73.
4. Вольбин С.В. Роль порушень мікробіоценозу кишечника при вугровій хворобі і корекція препаратом Хілак форте / С.В.Вольбин, К.Ф. Ващенко // Здоровье женщины. - 2008. - №2. - С. 176-180.
5. Застосування ефірних олій для лікування вугрової хвороби / О.В.Рехлецька, Т.Г.Калинюк, К.Ф.Ващенко, Л.В.Бензель, С.В.Вольбин // Фармацевтичний журнал. - 2006. - №6. - С. 98-102.
6. Основні принципи фармакотерапії вугрової хвороби / О.І. Зайченко, Т.Г.Калинюк., К.Ф.Ващенко, С.В.Вольбин, О.В.Рехлецька // Клінічна фармація. - 2007. - Т.11. - №4. - С. 4-8.
7. Сучасний стан профілактики та лікування акне / К. Ващенко, Ю. Панич, О.Ростопора, О.Зайченко, Л.Чолій, С.Вольбин // “Актуальні проблеми медицини, фармації та біології: Збірник наукових праць. - Львів, 2003. - № 1. С. 64-74.
8. Про досвід лікування пацієнтів з важкою формою вугревої хвороби / С.В. Вольбин, К.Ф.Ващенко, О.І.Зайченко, О.В. Ростопора // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. - 2004. - №1-2(8). - С. 126-127.
9. Вольбин С.В. До питання місцевого лікування вугревої хвороби лосьйоном Зінеріт / С.В.Вольбин, О.І.Зайченко, А.В.Циснецька // Мат. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию Одесского областного кожно-венерологического диспансера «Актуальные проблемы дерматологии и венерологии»: Тез. докладов, Одеса, 21-22 ноября 2003 г. - Одеса, 2003. - С. 28-29.
10. Аналіз застосування лікарських засобів для терапії вугрової хвороби / О.В. Ростопора, Т.Г. Калинюк, К.Ф.Ващенко, С.В.Вольбин, О.І.Зайченко // Мат. наук.-практ. конф. з міжнар. участю „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 484-488.
11. Досвід використання косметичних засобів Avene-Cleanance при лікуванні вугревої хвороби / С.Вольбин, К.Ващенко, О.Зайченко, О.Ростопора // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоровя: Зб.наук.праць. - Харків, 2004. - С. 291-292.
12. Про роль органічних кислот в косметичних засобах / О.І. Зайченко, К.Ф.Ващенко, С.В.Вольбин, О.В.Якимів // Мат. науч.-практ. конф. «Актуальные проблеми дерматовенерологии и косметологии»: Тез. докладов, Одеса, 22 октября 2004 г. - Одесса, 2004. - С. 32.
13. Поверхневий пілінг - як ефективний метод лікування вугрової хвороби О.І. Зайченко, К.Ф. Ващенко, С.В.Вольбин О.В., Ростопора // Мат. наук.-практ. конф. “Розвиток дерматовенерологічної служби в нових умовах регуляторної політики і подальшої демократизації суспільства”, Харків, 24 березня 2005 р. - Харків, 2006. - С. 195-197.
14. Вольбин С.В. Діакнель у комплексному лікуванні вугрової хвороби середнього ступеня важкості / С.В. Вольбин, Д.М. Галамай // Збірник мат. наук.-практ. конф. з міжнар. участю „Патологія шкіри та слизових”, Львів, 27 березня 2006 р. - Львів, 2006. - С. 23-24.
15. Вольбин С.В. Інноваційні методи в лікуванні акне / С.В.Вольбин, О.І. Зайченко, К.Ф. Ващенко // Мат. наук.-практ. конф.”Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря”, Київ, 30-31 березня 2006 р. - Київ, 2006. - С. 31.
16. Вольбин С.В. Роль порушень мікробіоцинозу шкіри в патогенезі акне / С.В.Вольбин, О.І. Зайченко, К.Ф. Ващенко // Мат. наук.-практ. конф. „Досягнення молодих вчених дерматовенерологів”, Київ, 7-8 грудня 2006 р. - Київ, 2006. - С. 43-45.
17. Вольбин С.В. Корекція метаболічних порушень у пацієнтів з вугровою хворобою / С.В. Вольбин, К.Ф. Ващенко // Мат. І нац. конгр. „Человек и лекарство: Тези доповідей, Київ, 26-28 березня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 127.