Варіанти типів секреторної, моторно-евакуаторної функції і стану кровобігу слизової оболонки шлунка в хворих з пілородуоденальними виразками, покази до консервативного та оперативного його форм. порівняльну оцінку ближніх і віддалених результатів.
Аннотация к работе
При цьому важливе місце у виникненні виразок ДПК відводиться збільшенню агресивних властивостей шлункового вмісту (Нейко Є.М., 1997; Єпішин А.В., 1999), порушенню моторно-евакуаторної функції шлунка (Хоромський Л.Я., 1996; Шідловський В.О., 1997), змінам регіонарного кровобігу в стінці кишки (Ковальчук Л.Я., 1998; Полінкевич Б.С., 1998), що створює умови для кислотнопептичного пошкодження слизової оболонки, розмноженню в ній Helicobacter pylori (Григорєв П.Я., 1996; Стародуб Є.М., 1998). Підвищити ефективність лікування ВХ ДПК на основі комплексного вивчення секреторної, моторно-евакуаторної функції, стану кровобігу слизової оболонки шлунка і ДПК, ступеня інфікування їх НР та індивідуальних особливостей перебігу захворювання. Вивчити моторно-евакуаторну, секреторну функцію, стан кровобігу та інфікування НР слизової оболонки гастродуоденальної ділянки при різній локалізації пілородуоденальних виразок. Виділити варіанти типів секреторної, моторно-евакуаторної функції і стану кровобігу слизової оболонки шлунка і ДПК у хворих з пілородуоденальними виразками. Розробити алгоритм вибору консервативного методу лікування хворих на ВХ ДПК в залежності від стану моторно-евакуаторної, секреторної функції, регіонарного кровобігу та ступеня інфікування НР слизової оболонки шлунка і ДПК.Нами проведено клінічне і лабораторно-інструментальне обстеження 167 хворих на ВХ ДПК, які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці пропедевтики внутрішніх хвороб Тернопільської державної медичної академії за період 1994 - 1998 рр. Серед хворих чоловіків було 144 (86%), жінок - 23 (14%). Проведені дослідження свідчать про те, що 96,5% хворих поступають на стаціонарне лікування в період загострення хвороби і ведучими ознаками у них є порушення морфо-функціонального стану шлунка і ДПК. При дослідженні кількості пепсину в шлунковому соці нами відмічено, що у хворих з післябульбарними виразками вміст фермента був дещо вищим (37,8 0,5 мг%, Р<0,05), ніж у хворих з локалізацією виразки в цибулині ДПК (35,2 4,5 мг%, Р<0,01) і у хворих з припілоричними виразками (34,4 2,3 мг%, Р<0,05). Дослідження моторної активності шлунка у хворих на ВХ ДПК дали можливість виявити чотири типи моторно-евакуаторних порушень функції органа. Так, у хворих в період загострення хвороби показники кровобігу на дні виразки знижувались до 14,5; в маргінальній зоні до 15,8 мл/хв. х 100 г.У більшості хворих з пілородуоденальними виразками спостерігається збудливий тип секреції (61,3%), гіперкінетичний тип моторної функції (65%), ІІ - ІІІ тип ішемії слизової оболонки та виражене обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Виявлені порушення секреторної, моторної функції, швидкості регіонарного кровобігу, ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дозволили розробити алгоритм, виявити групи ризику, визначити межі консервативного і своєчасно обгрунтувати доцільність хірургічного лікування в кожному конкретному випадку захворювання. Вибір медикаментозної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки повинен проводитись індивідуально, цілеспрямовано з врахуванням стану секреторної, моторної функції, регіонарного кровобігу, ступеня інфікування Helicobacter pylori та дії на них медикаментозних препаратів. У хворих з пілородуоденальними виразками, що протікають з шлунковою гіперсекрецією, гастродуоденальною дискінезією по гіпермоторному типу, з ішемією слизової оболонки (ІІ-ІІІ ступеня) в комплекс медикаментозної терапії необхідно включати: М1-холіноблокатор (гастроцепін); Н2-блокатори (гістак або квамател); препарати регуляторних пептидів (даларгін, сандостатин), які сприятливо впливають на нормалізацію секреторної, моторно-евакуаторної функції та кровобіг слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.
План
Основний зміст роботи
Вывод
При комплексному дослідженні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки виявлені виражені порушення секреторної, моторно-евакуаторної функцій, стану регіонарного кровобігу та структурні зміни слизової оболонки гастродуоденальної ділянки. Ступінь цих порушень залежить від тривалості захворювання, локалізації виразкового процесу і наявності ускладнень (пенетрація, пілоростеноз і інші.).
У більшості хворих з пілородуоденальними виразками спостерігається збудливий тип секреції (61,3%), гіперкінетичний тип моторної функції (65%), ІІ - ІІІ тип ішемії слизової оболонки та виражене обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.
Виявлені порушення секреторної, моторної функції, швидкості регіонарного кровобігу, ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дозволили розробити алгоритм, виявити групи ризику, визначити межі консервативного і своєчасно обгрунтувати доцільність хірургічного лікування в кожному конкретному випадку захворювання.
Вибір медикаментозної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки повинен проводитись індивідуально, цілеспрямовано з врахуванням стану секреторної, моторної функції, регіонарного кровобігу, ступеня інфікування Helicobacter pylori та дії на них медикаментозних препаратів.
У хворих з пілородуоденальними виразками, що протікають з шлунковою гіперсекрецією, гастродуоденальною дискінезією по гіпермоторному типу, з ішемією слизової оболонки (ІІ-ІІІ ступеня) в комплекс медикаментозної терапії необхідно включати: М1-холіноблокатор (гастроцепін); Н2-блокатори (гістак або квамател); препарати регуляторних пептидів (даларгін, сандостатин), які сприятливо впливають на нормалізацію секреторної, моторно-евакуаторної функції та кровобіг слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.
Диференційний підхід до вибору методу лікування та підбір адекватної медикаментозної терапії з врахуванням функціонального стану та ступеня обсіменіння Helicobacter pylori шлунка та дванадцятипалої кишки дозволили суттєво покращити результати лікування хворих з пілородуоденальними виразками (95%), скоротити терміни госпіталізації (з 24 до 18 2 дня) та непрацездатності.
Практичні рекомендації
Для достовірної оцінки порушень морфо-функціонального стану шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на виразкову хворобу і проведення їх корекції сучасними медикаментозними препаратами доцільно використовувати: фіброгастродуоденоскопію, біопсію, електрогастрографію; титраційне та РН-метричне визначення кислотності та ступеня інфікування слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Такий обєм дослідження сприяє уточненню діагнозу і вибору оптимального методу лікування.
Комплексне вивчення морфо-функціонального стану шлунка і дванадцятипалої кишки та оцінка тяжкості стану хворого дозволяє своєчасно визначити ступінь ризику (сприятливий, невизначений, несприятливий, безумовно несприятливий) клінічного перебігу захворювання, визначити межі консервативного та обгрунтувати необхідність хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в кожному конкретному випадку захворювання.
При виборі методу лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки необхідно використовувати алгоритм прийняття рішення з урахуванням прогнозу перебігу захворювання, морфо-функціональних змін та ступеня інфікування Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.
4. Хворим на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в період загострення хвороби з шлунковою гіперсекрецією, гастродуоденальною дискінезією по гіпермоторному типу та ІІ-ІІІ ступенем ішемії слизової оболонки в комплекс медикаментозної терапії доцільно включати:М1-холіноблокатор (гастроцепін по 50 мг два рази на добу), Н2-блокатори гістамінових рецепторів (гістак по 150 мг, або квамател по 20 мг два рази на добу), препарати регуляторних пептидів (даларгін по 1 мг або сандостатин по 0,05 (1 мл) два рази на добу), які сприяють нормалізації показників функціонального стану шлунка і дванадцятипалої кишки та сприятливо впливають на перебіг захворювання. Для ліквідації хелікобактерної інфекції найбільш доцільно використовувати комбіновану терапію, в яку, крім антисекреторних, входили б два або краще три антихелікобактерних препарати.
Список литературы
Боб А.О. Прогнозування клінічного протікання виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Вісник проблем біології і медицини. - Харків, 1997. - № 8. - С. 16-20.
Стан секреторної та моторно-евакуаторної функції шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і вибір методу лікування / Кіт О.М., Боб А.О., Вардинець І.С., Ковальчук О.Л. // Шпитальна хірургія. - Тернопіль, 1998. - № 1. - С. 42-44.
Моторно-евакуаторна функція шлунка у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і вибір методу лікування / Боб А.О., Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С. // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1998. - № 1-2. - С. 80-81.
Боб А.О. Стан секреторної функції шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1998. - № 3-4. - С. 49-50.
Боб А.О. Моторна активність шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Матеріали XLI підсумкової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 1998. - Вип. 3. - С. 33-36.
Боб А.О. Стан моторної, секреторної функції і регіонарного кровотоку у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Зб. тез кращих студентських робіт (І обласний конкурс науково-дослідних пошукових і творчих робіт молоді). - Тернопіль, 1994-1995. - С. 73-74.
Структура захворюваності на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки за даними терапевтичного відділення клінічної міської лікарні № 1 м. Тернополя / Боб А.О., Єпішин А.В., Лихацька В.О., Якимишина М.М., Юрчак М.А. // Досягнення і перспективи клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль, 1995. - Ч. 1. - С. 15-16.
Кіт О.М., Беденюк А.Д., Боб А.О., Польовчик В.І. Хірургія виразкової хвороби шлунка // Досягнення і перспективи клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль, 1995. - Ч. 1. - С. 212.
Єпішин А.В., Боб А.О., Лихацька В.О. Регіонарний кровотік слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Зб. наук. робіт “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль, 1996. - Т. 1. - С. 242-243.
Показники РН-метрії у хворих з виразковою хворобою шлунка / Єпішин А.В., Лихацька В.О., Боб А.О., Якимишина М.М., Юрчак М.А., Голик І.В., Бараненко Л.П., Дячан Л.П. // Зб. наук. робіт “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль, 1996. - Т.1. - С.244-245.
Боб А.О., Єпішин А.В., Кіт О.М. Вплив гістаку на стан кровотоку пілородуоденальної зони у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Матеріали симпозіуму “Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих”. - Чернівці, 1996. - С. 29.
Боб А.О., Єпішин А.В., Кіт О.М. Застосування гістаку в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів”. - Київ, 1996. - С. 80-81.
Боб А.О. Прогнозування клінічного протікання виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Тези доп. І Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 13.
Порівняльна оцінка результатів лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в умовах денного стаціонару / Єпішин А.В., Лихацька В.О., Боб А.О., Апостолюк Л.Н., Лихацька Г.В.// Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С. 106.