Діагностика пухлин грудної залози, виявлення їх доклінічних форм. Використання рентгенівської мамографії та ультразвукового дослідження раку. Застосування секторальної резекції та комбінованих методів терапії. Аналіз результатів аспіраційної біопсії.
Аннотация к работе
У структурі захворюваності злоякісними пухлинами в світі рак грудної залози (РГЗ) посідає третє місце після раку легень та раку шлунку [Заридзе Д.Г., 2002]. Використання в діагностичному алгоритмі високоякісних РМГ та УЗД надало можливість виявляти пухлини, які не пальпуються, що стало поштовхом для розробки і втілення в клінічну практику малоінвазивних променевих методів морфологічної верифікації без хірургічного втручання. Вивчити ефективність малоінвазивних променевих методів дослідження в диференційній діагностиці і верифікації РГЗ. Визначити роль і місце малоінвазивних променевих методів дослідження в алгоритмі диференційної діагностики і верифікації раку грудної залози. Спираючись на дані сучасних методів променевої діагностики захворювань грудної залози, визначені роль і місце малоінвазивних променевих методів дослідження в алгоритмі диференційної діагностики і верифікації РГЗ.Середній вік хворих на рак становив 55,6 років, а 95% випадків верифікованого раку зафіксовано у жінок віком від 53,3 до 57,8 років. Диференційну діагностику і верифікацію виявленої патології здійснювали за допомогою малоінвазивних променевих методів дослідження (табл. 222 пацієнткам були виконані оперативні втручання з морфологічним дослідженням післяопераційного матеріалу, 99 пацієнток перебували під наглядом з використанням променевих методів обстеження на протязі двох років. За гістологічною класифікацією в структурі РГЗ переважали інвазійні форми: інвазійний протоковий рак спостерігався у 65 (56%) випадках, інвазійний дольковий рак - у 22 (18,9%) випадках, змішаний рак - у 16 (13,8%) випадках. На підставі аналізу результатів мамографії був зроблений висновок, що РМГ є достатньо точним методом променевої діагностики пухлин грудної залози різної природи, однак в 10-22% випадків можуть спостерігатися псевдонегативні результати обстеження, що повязано з високою рентгенівською щільністю морфологічного субстрату грудної залози.Діагностична точність рентгенівської мамографії у діагностиці раку грудної залози, що пальпується, становить 97%, точність ультразвукового дослідження - 94%. Діагностична точність ультразвукового дослідження у діагностиці раку, що не пальпується, не перевищує 83%. Діагностична точність рентгенівської мамографії вища - 92%, що повязано з можливістю виявляти підозрілі згруповані мікрокальцінати, вузли розміром до одного сантиметра на фоні жирової тканини, а також ділянки деформації матриксу у вигляді спікулоподібної тяжистості. Верифікація раку грудної залози, який пальпується, процедурою тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим наведенням можлива з точністю 96%. Процедура прицільної автоматичної трепанобіопсії у діагностичній ефективності має переваги над процедурою прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії і є методом вибору при диференційній діагностиці і верифікації новоутворень грудної залози.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. Діагностична точність рентгенівської мамографії у діагностиці раку грудної залози, що пальпується, становить 97%, точність ультразвукового дослідження - 94%. Основними мамографічними критеріями раку є: вузол високої щільності, неправильної форми, асоційований з мікрокальцінатами, з нечіткими контурами та спікулами. Основними критеріями раку при ультразвуковому дослідженні є: гіпоехогенні утворення неправильної або невизначеної форми, з нечіткими контурами і з вертикальною орієнтацією довгої осі в тканині грудної залози відносно шкіри.
2. Діагностична точність ультразвукового дослідження у діагностиці раку, що не пальпується, не перевищує 83%. Діагностична точність рентгенівської мамографії вища - 92%, що повязано з можливістю виявляти підозрілі згруповані мікрокальцінати, вузли розміром до одного сантиметра на фоні жирової тканини, а також ділянки деформації матриксу у вигляді спікулоподібної тяжистості.
3. Верифікація раку грудної залози, який пальпується, процедурою тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим наведенням можлива з точністю 96%. Відповідний показник для автоматичної трепанобіопсії - 98%.
4. Верифікація раку грудної залози, що не пальпується, процедурою тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвуковим наведенням можлива з точністю 92%. Відповідний показник для автоматичної трепанобіопсії - 94%.
5. Діагностична точність цифрової стереотаксичної ТАБ у верифікації раку, що не пальпується і не визначається при УЗД, досягає 90%. Відповідний показник для автоматичної стереотаксичної трепанобіопсії - 98%.
6. Процедура прицільної автоматичної трепанобіопсії у діагностичній ефективності має переваги над процедурою прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії і є методом вибору при диференційній діагностиці і верифікації новоутворень грудної залози.
7. Для диференційної діагностики та верифікації пухлин, які не пальпуються і не визначаються при ультразвуковому дослідженні, рекомендуємо включити в діагностичний алгоритм пункційну біопсію під стереотаксичним наведенням.
8. Розроблений діагностичний алгоритм малоінвазивної променевої діагностики дозволяє провести диференційну діагностику раку грудної залози та в короткий термін (1-4 дні) визначити морфологічні характеристики пухлини.
Практичні рекомендації: Для успішного виконання малоінвазивних втручань під контролем УЗД з метою диференційної діагностики і верифікації пухлин грудної залози необхідно виконувати наступні умови: а) іммобілізація патологічної ділянки чи пухлини під ультразвуковим датчиком;
б) таке положення датчика, при якому голка буде видимою на всьому протязі; в) безпечне введення голки, особливо при виконанні автоматичної трепанобіопсії, що досягається горизонтальним її просуванням, а гострий кінчик голки неповинен відхилятися вбік від вузького акустичного променя.
Процедура прицільної автоматичної трепанобіопсії буде ефективною у разі дотримання наступних умов: а) голка входить в центральну або периферичну частину патологічного утворення так, щоб поперечний розмір пухлини співпадав із зазубриною внутрішньої частини голки;
б) отримані тканинні примірники пухлини негайно поміщені у 10% розчин формаліну.
Список литературы
1. Божок Е.Н., Рогожин В.А. Интервенционные радиологические методы в предоперационной диагностике рака молочной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”, Київ - 2001; №10. - С.158. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).
2. Божок Е.Н. Диагностические возможности прицельной чрезкожной пункционной биопсии системой "пистолет-игла" в выявлении злокачественных новообразований грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія” - 2002; № 13. - С.139-143.
3. В.О. Рогожин, Є.М. Божок, М.І. Пилипенко. Алгоритм застосування інтервенційних радіологічних методів у передопераційній діагностиці раку грудної залози // УРЖ - 2002 - №10. - С. 134-137. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).
4. Е.Н. Божок. Опыт применения инвазивных лучевых методов исследования в диагностике рака грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія” - 2003; № 15; с.67-73.
5. Е.Н. Божок. Значение инвазивных лучевых методов исследования в дифференциальной диагностике новообразований грудной железы // Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”, УКР- 2003; с.157-160.
6. В.О. Рогожин, Є.М. Божок, М.І. Пилипенко. Прицільна тонкоголкова аспіраційна біопсія в диференційній діагностиці раку грудної залози // УРЖ - 2004 - №2. - С. 197-199. (Автором виконано набір та обробку матеріалу, аналіз виявленої та верифікованої патології).